Організація виробництва - Гриньова В. М. - 6.6. Досвід країн із ринковою економікою у сфері нормування праці

Досвід країн з ринковою економікою свідчить про органічну присутність нормування праці в усіх сферах діяльності фірм і їх підрозділів (виробничих, технічних, організаційних, фінансово-економічних, соціальних). Воно є найважливішим елементом функцій управління фірмою. На основі нормування праці (виходячи з установлених норм трудових витрат на різні види операцій) визначаються трудомісткість робіт і потреба в персоналі, обсяги і строки виконання виробничої програми, заробітна плата, премії та ін. За допомогою нормування контролюються й оцінюються витрати виробництва - за показниками трудомісткості, заробітної плати в розрахунку на годину нормативного і фактично відпрацьованого часу. Нормування праці на підприємствах тісно пов'язують із завданнями підвищення його продуктивності й організації на кожному робочому місці, практикуючи комплексне проектування трудових і технологічних процесів, устаткування, оснащення та ін. При цьому використовуються сучасні комп'ютери, автоматизовані системи мікроелементного нормування (у комплексі з автоматизованими системами планування й організації виробництва), банки нормативних даних та ін. Основними методами нормування в корпораціях США, Канади, Німеччини й інших країн є хронометраж з оцінкою темпу (інтенсивності) праці, використання різного роду мікроелементних нормативів часу і їх модифікацій, що відрізняються складом мікроелементів, порядком обліку чинників, що впливають на їх тривалість, рівнем укрупнення й іншими показниками.

Значного поширення в закордонній практиці нормування праці набувають методи лінійного програмування, багатофакторний регресійний аналіз, різновиди статистичних методів вивчення витрат робочого часу. Для нормування робіт з обслуговування виробництва, а також процесів, що не піддаються хронометражу, застосовується спосіб моментних спостережень. На багатьох фірмах створені спеціальні програми з нормування праці.

Новою тенденцією стало розширення координуючої діяльності центральної служби нормування підприємства (фірми), зумовлене необхідністю встановлення в його підрозділах напружених норм часу на деякі види робіт (функцій) і створення єдиної нормативно-інформаційної бази. Координація робіт у сфері нормування праці передбачає також розробку стандартних форм звітності і документації з урахуванням наявної класифікації норм трудових витрат. Значна увага приділяється

Чіткому визначенню норми часу та її складових, у зв'язку з чим на національному і галузевому рівнях розробляються спеціальні довідники, що містять строкологічне тлумачення відповідних понять, методичні уніфікації тощо.

Необхідна підприємству кількість інженерів-нормувальників визначається різними способами: залежно від розмірів підприємства і кількості зайнятих па ньому; вивченням витрат робочого часу на організацію нормування праці, скажімо, протягом року і встановленням кількості працівників, для яких розроблені (чи переглянуті) норми часу, на основі чого розробляються номограми для визначення необхідної кількості нормувальників на поточний період і на перспективу тощо. Кардинальні зміни в організацію праці нормувальників вносить науково-технічний прогрес, що викликає необхідність сучасного оснащення відділів і служб праці, у тому числі комп'ютеризації робочих місць.

На більшості закордонних підприємств перегляд та заміна трудових норм і нормативів для забезпечення їх прогресивності та зниження рівня напруженості здійснюються через невеликі проміжки часу (від 6 місяців до року) навіть за несуттєвих удосконалень виробничого і трудового процесів, вжиття незначних організаційно-технічних заходів.

Контрольні запитання та завдання

1. Визначте основні завдання нормування праці на підприємстві.

2. Дайте визначення категорій "індивідуальна норма праці" та "індивідуалізація норм праці".

3. Перелічіть основні методи вимірювання продуктивності праці і розкрийте їх зміст.

4. Які основні чинники враховуються під час розрахунку ефективності праці та її нормуванні?

5. Які види аналізу доцільно застосовувати для визначення змісту виконуваної роботи? Коротко схарактеризуйте їх.

6. Визначте зв'язок між нормуванням праці і зростанням її оплати.

7. Перелічіть і розкрийте зміст основних видів норм та методів їх встановлення.

8. Розкрийте сутність основних компонентів системи комплексного обгрунтування норм праці. Визначте взаємозв'язки між чинниками, включеними в систему.

9. Сформулюйте алгоритм комплексного обгрунтування норм праці за етапами з розбивкою їх за видами робіт.

10. Дайте характеристику терміна "інтенсивність праці", перелічіть показники, що її характеризують.

11. Порівняйте методи і методику нормування праці в країнах з ринковою економікою з вітчизняним досвідом у цій сфері.



Схожі статті




Організація виробництва - Гриньова В. М. - 6.6. Досвід країн із ринковою економікою у сфері нормування праці

Предыдущая | Следующая