Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 4-7. Порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Жодний із суддів не мас права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім.

Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується.

Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий колеги суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колеги.

КОМЕНТАР:

Ч.1 коментованої статті передбачає, що коли справа розглядається суддею одноособово, судове рішення приймається ним за результатами обговорення обставин справи. Якщо справа розглядається колегіальним складом суду, судове рішення приймається більшістю голосів суддів, що розглядають справу. Таким же чином вирішуються всі питання, що виникають під час судового розгляду.

При колегіальному розгляді справи головуючим є один із суддів. При автоматичному розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді призначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Слід зазначити, що головуючого у колегіальному складі суду не наділено особливими процесуальними правами порівняно з іншими суддями.

Розгляд справи у колегіальному складі суду означає, що всі процесуальні питання вирішуються судом колегіально, а також усі процесуальні документи мають підписуватись усіма суддями, які розглядають справу.

Ч.2 коментованої статті встановлює порядок голосування при вирішенні питань під час розгляду справи колегіальним складом суду. Всі питання, що виникають під час розгляду справи, вирішуються більшістю голосів. Суддя, який розглядає справу в колегіальному складі суду, зобов'язаний із кожного питання висловити свою думку голосуванням і не має права утримуватися від голосування. Головуючий у колегіальному складі суду висловлює свою думку і голосує останнім.

Ч.3 коментованої статті надає право судді, який не згоден із рішенням колегії суддів, висловити окрему думку. Слід ураховувати, що незгода судді з прийнятим більшістю голосів судовим актом не звільняє його від обов'язку підписання судового рішення, прийнятого більшістю голосів складу суду.

Відповідно до ст..82 ГПК України окрема думка судді, який не згоден з рішенням більшості, викладається в письмовій формі, але не оголошується і приєднується до справи.

Вищий господарський суд України конкретизував питання про окрему думку в інформаційному листі від 23.11.2001 р. N 01-8/1272 "Про деякі питання, пов'язані із застосуванням частини другої статті 82 Господарського процесуального кодексу України",та зазначив, що прийняте господарським судом рішення підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. Отже, жодний із суддів за результатами вирішення спору не може, незважаючи на будь-які обставини, відмовитись від підписання рішення. Згідно з цією ж нормою ГПК у разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи. Проте даних про наявність окремої думки судді рішення (ухвала, постанова) містити не повинне. Відповідний документ, який складається у довільній письмовій формі, під час оформлення матеріалів справи господарського суду вміщується працівником канцелярії в окремий конверт, що прикріплюється до внутрішнього боку обкладинки відповідної справи. Конверт опечатується і на ньому робиться позначка: "Окрема думка судді (прізвище, ініціали)". До опису матеріалів справи вносяться відповідні дані. Цей конверт може бути відкрито лише суддями, які переглядають рішення (ухвалу, постанову) в апеляційному чи у касаційному порядку. Після здійснення такого перегляду документ, що містить окрему думку судді, знову законвертовується у тому ж порядку.

Судді, які беруть участь у розгляді справи у першій, апеляційній або касаційних інстанціях, та працівник канцелярії, який оформлює матеріали справи, не вправі у будь-якій формі доводити до відома інших осіб, у тому числі учасників судового процесу, відомості про наявність окремої думки та її зміст.

Окрема думка не є процесуальним документом, тому вона не підлягає перевірці на предмет законності та обгрунтованості.

Похожие статьи




Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 4-7. Порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи

Предыдущая | Следующая