Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.5. Умови дійсності та недійсності міжнародного договору
З огляду положень Віденських конвенцій дійсність договору означає, що він укладений згідно з їх нормами і може оспорюватись тільки на основі застосування цих конвенцій. Припинення договору, його денонсація або вихід з нього учасника можуть мати місце лише в результаті застосування положень самого договору або конвенцій. Це ж правило застосовують до зупинення дії договору (ст. 42).
Лише чинні міжнародні договори можуть породжувати правові наслідки для договірних сторін, і лише згідно з такими договорами сторони можуть набувати законні, а не уявні права та обов'язки, на досягнення яких була направлена воля учасників договору. Юридична дійсність міжнародних договорів не може оцінюватися з позиції політичних чи економічних критеріїв.
Дійсність включає в себе правомірність, але не обмежується лише нею. Поняття "дійсність" є значно ширшим від поняття "правомірність": це юридична повноцінність міжнародного договору у площині не лише його відповідності міжнародному праву, а й наявності у ньому сторін, котрі наділені міжнародною правоздатністю, узгодження їх воль та ін.
Аналізуючи питання про дійсність відповідного міжнародного договору, необхідно керуватись тим, що вказаний договір набув чинності згідно з його умовами, тобто при його укладанні були дотримані всі формальні підстави, і що він ще залишається чинним.
Дійсність передбачає дію міжнародного договору. Але це правило не є абсолютним, оскільки міжнародний договір може діяти, не будучи при цьому чинним. Прикладом цього можна назвати пакт Молотова - Ріббентропа, котрий був укладений з порушенням міжнародного права.
У ст. 45-53 Віденської конвенції 1969 р. закріплені конкретні обставини недійсності міжнародного договору. Він вважається недійсним, якщо:
1) укладений з явним порушенням положень внутрішнього права, які стосуються компетенції і порядку укладення договору (ст. 46);
2) згода на обов'язковість для держави згідно з договором дана помилково, коли помилка стосується факту або ситуації, які, за припущенням цієї держави, існували при укладенні договору і були істотною основою для її згоди на обов'язковість договору (ст. 48);
3) держава уклала договір під впливом обманних дій іншої держави, яка брала участь у переговорах (ст. 49);
4) згода держави на обов'язковість для неї договору була виражена в результаті прямого або непрямого підкупу її представника іншою державою, яка брала участь у переговорах (ст. 50);
5) згода держави на обов'язковість для неї договору було виражена в результаті примусу її представника діями або погрозами, спрямованими проти нього (ст. 51);
6) укладення договору стало результатом погрози силою або її застосуванням на порушення принципів міжнародного права, втілених у Статуті ООН (ст. 52);
7) договір на момент укладення суперечить імперативній нормі загального міжнародного права ("jus cogens") (ст. 53).
Таким чином, недійсність міжнародних договорів може бути відносна або абсолютна. Ознаками відносної недійсності необхідно вважати: порушення внутрішніх конституційних норм, помилку, обман, підкуп представника держави. До ознак абсолютної недійсності варто віднести: примус держави або її представника; договір суперечить основним принципам або імперативній нормі загального міжнародного права ("jus cogens").
Учені-міжнародники доводили, що порушення конституційної процедури виявлення згоди щодо договору перетворює його для держави на необов'язкову. Таку думку відстоювали Л. Оппенгейм, Г. Лаутерпахт, Ш. Руссо, Л. Комаровський, А. Стоянов, В. Шуршалов та ін. Послідовники такої доктрини вважали, що відповідні норми національного права є частиною міжнародного права.
На думку А. Фердросса, "ратифікований міжнародний договір може бути оспорений у тому випадку, якщо ефективне обмеження договірної правоздатності було відомо іншій договірній стороні або могло стати відомим при прояві необхідної стурбованості"67. Однак коли згода держави на обов'язковість договору виражена представником, безпосередньо главою держави чи уряду, міністром закордонних справ, відповідно, факт порушення внутрішнього права держави стосовно процедури укладення договору не впливає на дійсність угоди. Винятком може бути випадок, коли таке порушення є очевидним. Зокрема, якщо укладений з порушенням внутрішнього права договір набув чинності та почав реалізовуватися його сторонами, у такому випадку його припинення можливе лише зі згоди іншої сторони.
Відповідно до Конституції України, Конституційний Суд дає висновок про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів або тих договорів, котрі вносяться у Верховну Раду для вираження згоди на їх обов'язковість (ст. 151).
Виходячи із вищевикладеного, необхідно зауважити, що абсолютна недійсність тягне за собою недійсність договору, в той час як відносна недійсність перетворює договір лише у такий, що може бути заперечений.
Після встановлення недійсності договору кожен учасник може вимагати від будь-якого іншого учасника відновлення попереднього стану ("status gua ante"). Однак при цьому вчинені добросовісні дії не можуть вважатися неправомірними лише через недійсність договору, якщо ці дії за своїм змістом не суперечать іншим нормам міжнародного права.
Схожі статті
-
На противагу процесу творення права за допомогою звичаю, договори (або інші міжнародні конвенції) є результатом сучасного і свідомого методу...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.3. Укладення міжнародних договорів
Порядок укладення, дії і припинення договорів, укладених між державами, регулює Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.1. Поняття та види джерел міжнародного права
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.2. Сторони в міжнародних договорах
Сторонами у міжнародних договорах виступають суб'єкти міжнародного права. Хоча при цьому необхідно зазначити, що деякі вчені-між-народники дещо довільно...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 6. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової...
-
Право є одним із тих елементів, які покликані поєднувати всіх членів суспільства та створити єдину систему загальних цінностей та норм. Воно одночасно...
-
3.1. Поняття, особливості та структура норм міжнародного права Як відомо, регулювання міжнародно-правових відносин здійснюють за допомогою норм...
-
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.6. Інші можливі джерела міжнародного права
Варто зазначити, що питання про джерела міжнародного права не є настільки простим, яким воно видається з першого погляду і з позиції його формулювання....
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 3. НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
3.1. Поняття, особливості та структура норм міжнародного права Як відомо, регулювання міжнародно-правових відносин здійснюють за допомогою норм...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.1. Поняття міжнародного права
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.4. Дія міжнародного договору
Набуття чинності договором означає, що він є юридично обов'язковим для сторін і породжує відповідні права та обов'язки. Однак на практиці чимало є...
-
Розкрити всі характерні ознаки і риси будь-якого явища правової дійсності можна через його класифікацію. Міжнародно-правові норми класифікують за різними...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 3.2. Види норм міжнародного права
Розкрити всі характерні ознаки і риси будь-якого явища правової дійсності можна через його класифікацію. Міжнародно-правові норми класифікують за різними...
-
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Як зазначалося вище, внаслідок скоєння МПД у суб'єкта-порушника виникають додаткові зобов'язання. Якщо він їх не виконує, у потерпілих суб'єктів виникає...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.3. Функції міжнародного права
У теорії права під функціями варто розуміти вплив окремих норм чи групи правових норм, цілісних правових актів, окремих галузей права, а також правових...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.2. Особливості міжнародного права
Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.4. Загальні принципи права
У кожній правовій системі може виникнути ситуація, в якій суд, приступаючи до розгляду справи, доходить до висновку, що не існує норм права, котрі б...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 7.3. Види міжнародних правопорушень
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його...
-
Основними ознаками міжнародно-протиправного діяння (надалі - МПД) є те, що: 1) це поведінка (як активна, так і пасивна), котра може бути присвоєна...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Складні правопорушення
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - ВСТУП
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Правонаступництво щодо міжнародних договорів
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.2. Держава - основний суб'єкт міжнародного права
Тривалий час єдиним завданням міжнародного права було регулювання відносин виключно між державами. Власне, і міжнародне право виникло з об'єктивної...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 3.4. Імплементація норм міжнародного права
Оскільки право впливає на суспільні відносини передусім через процес правового регулювання, через динамічний процес здійснення своїх норм, забезпечення...
-
Сучасне міжнародне право характеризується певними особливостями. Його початок прийнято датувати серединою XX ст. У цей період відбувається поступове...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.3. Міжнародний звичай
Існуючу міжнародно-правову систему неможливо уявити без міжнародного звичаю не лише через те, що в сучасному міжнародному праві багато галузей та...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4. Особливості реалізації (виконання) нори права
Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та...
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.5. Умови дійсності та недійсності міжнародного договору