Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю. Г. - 1.1.3. Які існують розрахункові види валютних курсів?

"Обмінний валютний курс" - це:

- кількість одиниць однієї валюти, необхідна для придбання одиниці іншої валюти;

- ринкові ціни однієї валюти, виражені в іншій валюті;

- сукупність цін валют, взаємопов'язаних тристороннім арбітражем. Як уже зазначалось, змістом валютної операції є обмін валюти однієї

Країни на валюту іншої. Кожна національна валюта має певну ціну, котра виражається в грошових одиницях іншої країни. Наприклад, Ідол, коштує 132,08 єни. Ця ціна валюти називається валютним курсом. Ціни валют щоденно публікуються. Таким чином, валютний, або обмінний, курс має кількісну визначеність, котра являє собою співвідношення кількості обмінюваних валют. Так, якщо ви обмінюєте і грн. на американських доларів, то 100 грн. поділяються на 20 дол., що дорівнює 5 грн за 1 дол. Обмінний курс це результат ділення кількості валюти, котру г*" обмінюєте, на кількість валюти, котру ви отримуєте в обмін. Якщо ми знаємо обмінний курс гривні (0,20 дол. за 1 грн.), то ми можемо підучувати, скільки доларів можна отримати за 200 грн. Для цього потрібно 200 грн. помнож"іти на обмінний курс гривні, тобто на 0,20. За 200 грн. можна отримати 40 дол.

Визначення курсу валют називається котируванням. Існує два методи котирування іноземної валюти до національної: пряме і непряме. При прямому котируванні курс одиниці іноземної валюти виражається в національній валюті (1 дол. = 5 грн.). Так визначається курс іноземної валюти. При непрямому котируванні курс одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті (1 грн. = 0,20 дол.). Так визначається курс національної валюти. Зазвичай валютний курс розглядається як ціна іноземної валюти в національній валюті.

При котируванні валют встановлюється базова валюта, тобто валюта відносно якої котируються інші валюти, та валюта котирування, тобто валюта, яка котирується до базової. Як правило, усі валюти (за винятком англійського фунта стерлінга та кошика валют) порівнюється з доларом США. Використання долара як базової валюти відображає роль американської валюти як загальновизнаної розрахункової одиниці.

При аналізі динаміки валютних курсів враховують метод котирування. Оскільки валютний курс - це ціна грошей то його зміни означають подорожчання або знецінення грошей. Національна валюта дорожчає, коли валютний курс визначений методом прямого коригування, знижується (був 5,6 грн./дол., став 5,4 грн./дол.), і знецінюється при зростанні валютного курсу.

1.1.3. Які існують розрахункові види валютних курсів?

Для оцінки темпів економічного розвитку використовують декілька розрахункових видів валютних курсів [63, с. 20-24].

1. Номінальний валютний курс

Це - курс між двома валютами, тобто відносна ціна двох валют (пропозиція їх обміну однієї на іншу). Наприклад, номінальний валютний курс долара до фунта дорівнює 2,00 дол./1 фунт.

Визначення номінального валютного курсу співпадає із загальним визначенням самого валютного курсу і встановлюється на валютному ринку. Він використовується у валютних контрактах і є найпростішим і1 базовим визначенням валютного курсу. Однак для довгострокового прогнозування він не є зручним, оскільки вартість іноземних і національних валют змінюється одноразово із. зміною загального рівня цін в країні.

2. Реальний валютний курс

Це - номінальний валютний курс, скорегований на відносний рівень цін у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта.

Для його розрахунку використовується формула:

Де 5Г - реальний валютний курс; o 5" - номінальний валютний курс; Р1 - індекс цін зарубіжної країни; Р - індекс цін своєї країни.

Реальний валютний курс являє собою співвідношення споживацького кошика за рубежем, переведеного з іноземної валюти в національну за допомогою номінального валютного курсу (номінальний валютний курс, помножений на індекс цін зарубіжної країни) і ціни споживацького кошика тих самих товарів у своїй країні.

Індекс реального валютного курсу показує його зміну з поправкою на темп інфляції в обох країнах. Якщо темп інфляції у своїй країні є вищим від зарубіжного, то реальний валютний курс буде вищим від номінального.

Наприклад, номінальний валютний курс гривні по відношенню до долара впав з 5,4 до 5,6 грн./ дол. Ціни в США за цей самий період зросли на 0,4%, в Україні на 8%. Внаслідок цього реальний валютний курс склав:

3. Номінальний ефективний валютний курс

Він розраховується як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженим у відповідності з питомою вагою цих країн у валютних операціях даної країни. Він виражається формулою:

Де 5"" - номінальний ефективний валютний курс; % - знак суми показників по і країнах; і - країна - торгівельний партнер

- індекс номінального валютного курсу поточного року

(£" ) У порівнянні з базовим роком (5 ) кожної

Країни - торгівельного партнера;

Питома вага кожної країни в торгівельному обігу даної країни з країнами, що є головними торгівельними партнерами.

Номінальний валютний курс показує усереднену динаміку руху курсу національної валюти по відношенню до декількох валют, а також відображає зміну рівнів цін в кожній з країн.

4. Реальний ефективний валютний курс

Це номінальний ефективний валютний курс, скоригований на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу даної країни до валют країн - основних торгівельних партнерів.

Він виражається формулою

Де 5ГГ - реальний ефективний валютний курс;

Індекс реального валютного курсу поточного року у порівнянні з базовим роком кожної країни - торгівельного партнера.

Індекс 5у", вважається головним показником, який характеризує узагальнену динаміку курсів основних валют і на його основі прогнозуються тенденції їх розвитку.

Якщо 5^ національної валюти підвищується, то експорт стає дорожчим, його розміри скорочуються, а імпорт дешевшає і розміри його зростають, тобто конкурентні позиції країни на світовому ринку погіршуються. Отже, 5",. є показником, що характеризує конкурентоспроможність країни на світовому ринку.

Розрахунки ефективних валютних курсів здійснюється за методикою МВФ, яка отримала назву моделі багатостороннього обмінного курсу, і передбачає виконання наступних кроків:

1) вибір базового року, до якого будуть перераховуватись всі індекси валютних курсів;

2) вибір способу усереднення валютного курсу за рік;

3) визначення країн - головних торгівельних партнерів даної держави;

4) визначення питомої ваги кожної з них в торгівельному обороті цієї країни;

5) розрахунок індексів середньорічних обмінних курсів національної валюти до валют країн - головних торгівельних партнерів по відношенню до базового року;

6) зваження їх за питомою вагою цих країн в торгівельному обороті даної країни.

За своєю природою ефективні валютні курси є розрахунковими.

Схожі статті




Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю. Г. - 1.1.3. Які існують розрахункові види валютних курсів?

Предыдущая | Следующая