Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 5.5. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі

Міжнародна торгівля в умовах монополістичної конкуренції з точки зору диференціації номенклатури продукції складається з двох потоків: міжгалузевої та внутрішньогалузевої торгівлі [5, с. 135-142; 23, с. 181-186; 27, с. 165-172; 71, с. 143-151].

Міжгалузева торгівля - це експорт та імпорт товарів, які належать до різних товарних груп. Міжгалузева торгівля відображає порівняльні переваги країн у виробництві товарів, розвивається в умовах різної забезпеченості факторами виробництва, внаслідок чого зростають доходи на відносно надлишкові фактори виробництва та знижуються на відносно недостатні. Торгівля здійснюється, як правило, між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, переважно готовими виробами та однорідними товарами між крупними галузями (наприклад, промисловістю та сільським господарством). Міжгалузевий обмін можна пояснити теорією Хекшера - Оліна.

Внутрішньогалузева торгівля - це експорт та імпорт товарів, що належать до однієї й тієї самої товарної групи.

Внутрішньогалузевий обмін не відображає наявності конкурентних переваг. Його розвиток стимулюється за допомогою економії від масштабу та виробництва дифере нційованої продукції. Торгівля розвивається в умовах однакової чи подібної забезпеченості факторами виробництва та веде до зростання доходів на усі фактори виробництва. Вона здійснюється, як правило, між розвинутими країнами чи країнами приблизно однакового розміру. Торгують країни деталями, компонентами продукції, диференційованими товарами галузей, що виробляють промислові вироби.

На внутрішньогалузеву торгівлю припадає значна частина світових торговельних потоків. її обсяг між країнами визначають за допомогою індексу внутрішньогалузевої торгівлі (Т):

Прямі дужки показують у цьому виразі абсолютну величину. Значення Т змінюється від 0 до 1. Якщо Т=0, то в цьому випадку країна або тільки експортує, або тільки імпортує товар (внутрішньогалузева торгівля відсутня). Якщо Т=1, то обсяги експорту та імпорту збігаються і внутрішньогалузева торгівля здійснюється у максимальному обсязі. Отже, чим індекс Т ближчий до 1, тим більші обсяги внутрішньогалузевої торгівлі.

Однак використовувати індекс Т для визначення частини внутрішньогалузевої торгівлі складно, оскільки на його значення впливає, як визначається галузь або товарна група. Чим більший масштаб галузі, тим вище значення Т і тим більша ймовірність того, що країна експортуватиме одні варіанти диференційованого товару, а імпортуватиме інші. Використання індексу Т має велике значення при визначенні відмінностей у внутрішньогалузевій торгівлі окремих галузей, а також для пояснення змін у внутрішньогалузевому обміні в межах однієї галузі.

Модель внутрішньогалузевої торгівлі проілюстровано на рис.5.3.

модель внутрішньогалузевої торгівлі проілюстровано

Ця модель являє собою розвиток моделі монополістичної конкуренції. Лінія D є кривою попиту фірми на диференційований товар, який вона випускає. На ринку цього товару знаходиться велика кількість фірм, які продають аналогічну продукцію, і незначна зміна у ціні спричинює значні зміни в обсягах продажу фірми. В умовах монополістичної конкуренції фірма повинна знизити ціну на одиницю товару, щоб збільшити обсяг продажу. Тому крива граничного доходу фірми (MR) розташована нижче від кривої попиту і через це MR

(точка А) і одержати дохід у 12 дол., незважаючи на те, що зміна в загальному доході (граничному доході MR) менша (12-9=3) порівняно з ціною Р*= 4 дол. за третю одиницю проданого товару [71, с. 148-149].

Фірма спеціалізується на одній різновидності товару і діє в умовах зростаючої віддачі від масштабу. Крива середніх витрат АС свідчить про зменшення витрат у міру зростання обсягів виробництва, внаслідок чого крива граничних витрат знаходиться нижче від кривої середніх витрат АС. Це означає, що при зниженні АС граничні витрати повинні бути менші від середніх витрат. Оптимальний обсяг виробництва для фірми становить 3 одиниці (точка £). Якщо фірма випускатиме менший обсяг продукції, то граничний дохід MR буде більший граничних витрат МС. Це означає, що доходи перевищують витрати на виробництво, і фірма має резерви для розширення виробництва. Якщо виробляється більше ніж 3 одиниці продукції, то MR

Зв'язок між внутрішньогалузевою та міжгалузевою торгівлею демонструє такий приклад [71, с. 150]. Існує дві країни А та В. Країна А, маючи надлишок трудових ресурсів, виробляє трудомісткий продукт І. Країна В, маючи відносний надлишок капіталу, виробляє продукт II. Товари І та II однорідні і тому, відповідно до теорії Хекшера - Оліна, країна А експортує товар І та імпорту товар П, а країна В експортує товар II та імпортує товар І. Цей приклад ілюструє міжгалузеву торгівлю, яка грунтується на відносних перевагах. Якщо товари І та II не однорідні і мають декілька різновидів (є диференційованими продуктами), то країна А продовжуватиме експортувати товар І (у межах міжгалузевої торгівлі, що грунтується на порівняльних перевагах), але одночасно імпортуватиме із країни В деякі варіанти товару І внаслідок диференціації товару І між двома країнами. Аналогічно країна В експортуватиме товар П, але й імпортуватиме деякі його різновиди з країни А. Це відбувається в межах внутрішньогалузевої торгівлі, яка грунтується на економії від масштабу.

Таким чином, міжгалузева торгівля здійснюється тільки однорідними товарами, а при диференціації продукції виникає як міжгалузева, так і внутрішньогалузева торгівля. Чим більше країни подібні в забезпеченості ресурсами, технологіями, тим більшу частку між ними займає внутрішньогалузева торгівля.

Запитання для самоконтролю

1. У чому сутність теорії технологічного розриву?

2. Через які стадії життєвого циклу проходить товар у міжнародній торгівлі?

3. У чому сутність теорії представницького попиту?

4. Що означає економія від масштабу?

5. У чому різниця між внутрішньою і зовнішньою економією від масштабу?

6. Чому ефект масштабу викликає зниження витрат виробництва?

7. Які основні риси торгівлі в умовах монополістичної конкуренції?

8. Які існують взаємозв'язки між кількістю фірм та ціною на їх товари?

9. Які наслідки збільшення розмірів ринку?

10. Які відмінності міжгалузевої та внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі?

11. Як вимірюється внутрішньогалузева торгівля?



Схожі статті




Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 5.5. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі

Предыдущая | Следующая