Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - Конкуренція на внутрішньому ринку

Фірми створюють власні переваги шляхом виробництва і маркетингу диференційованих продуктів. Такі продукти є результатом дослідницьких інновацій або значних маркетингових витрат, спрямованих на популяризацію торгової марки. Більше того, процес досліджень і маркетингу продовжує генерувати постійний потік нових диференційованих продуктів. Конкурентам буде важко і дорого копіювати такі продукти, а у разі спроби зробити це вони стикаються з проблемою часового лага. Розробивши диференційовані продукти для внутрішнього ринку, фірма може вирішити продавати їх по всьому світу. Це рішення узгоджується з бажанням максимізувати окупність значних дослідницьких і маркетингових витрат.

Конкуренція на внутрішньому ринку

Висококонкурентний внутрішній ринок може посилити конкурентну перевагу фірми порівняно з фірмами, розташованими на менш конкурентних внутрішніх ринках. Цей феномен ще відомий як діамант національної переваги, який має чотири складові (рис. 4.1).

детермінанти національної конкурентної переваги

Рис. 4.1. Детермінанти національної конкурентної переваги

Успіх фірми в конкурентній боротьбі у певній галузі залежить частково від наявності факторів виробництва (землі, праці, капіталу і технології), які придатні для цієї галузі. Фірми у країнах, які є природно забезпеченими відповідними факторами або здатні їх створити, швидше за все, будуть конкурентоспроможними як всередині країни, так і потенційно за кордоном. Наприклад, добре освічена робоча сила на внутрішньому ринку створює конкурентну перевагу для фірм у певних високотехнологічних галузях.

Фірми, які мають вимогливих споживачів на внутрішньому ринку, здатні підвищувати свої вміння у сфері маркетингу, виробництва і контролю якості. Прикладом такого ринку є Японія.

Фірми в галузях, які оточені критичною масою пов'язаних галузей і постачальників, будуть більш конкурентоспроможними. Наприклад, електронні фірми, розташовані у технологічних центрах (наприклад, у районі затоки Сан-Франциско), оточені ефективними, творчими постачальниками та мають доступ до освітніх інститутів, які перебувають в авангарді знань.

Конкурентний внутрішній ринок змушує фірми настроювати свої операційні і контрольні стратегії на специфічну галузь чи середовище країни. Японські фірми навчились організовувати впровадження своїх відомих систем контролю запасів ^ивНп-Нте"1, Одним з ії ключових моментів є використання численних субпідрядників і постачальників, які мають стимул розміщуватися біля складальних заводів.

У деяких випадках внутрішні ринки не були великими чи конкурентними, проте багатонаціональні підприємства, розташовані там, все ж знайшли свої глобальні ринкові ніші, які заповнюють їх зарубіжні дочірні підприємства. Глобальна конкуренція в олігополістичних галузях заміщує внутрішню конкуренцію. Наприклад, у цю категорію потрапляють декілька багатонаціональних підприємств, розташованих у Скандинавії, Швейцарії і Нідерландах, зокрема: "Novo Nordisk"( Данія), "Norske Hydro" (Норвегія), "Nokia" (Фінляндія), "L. M. Ericsson" (Швеція), "Astra" (Швеція), "ABB" (Швеція/Швейцарія), "Roche Holding" (Швейцарія), "Royal Dutch Shell" (Нідерланди), "Unilever" (Нідерланди), "Philips" (Нідерланди).

У країнах, що розвиваються, також виникають перспективні багатонаціональні підприємства на нішових ринках, навіть незважаючи на відсутність конкуренції на внутрішніх ринках. Деякі з них є традиційними експортерами у природоресурсних галузях, зокрема нафтовій, сільськогосподарській, видобувній, проте вони перебувають у перехідному стані щодо набуття ними статусу багатонаціональних підприємств. Як правило, ці підприємства починають як зарубіжні торговельні дочірні підприємства, спільні підприємства і стратегічні альянси. Як приклади можна навести компанії "Petrobras" (Бразилія), "YFP" (Аргентина), "Сетех" (Мексика). До іншої категорії належать недавно приватизовані фірми у телекомунікаційній галузі. Прикладами є 'Telefonos de Mexico" (Мексика) і "Telebras" (Бразилія). Також деякі фірми починали як виробники комплектуючих для електронного обладнання, але перебувають у процесі переходу до зарубіжного виробництва. Прикладами є компанії "Samsung Electronics" (Корея) і "Acer Computer" (Тайвань).

Схожі статті




Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - Конкуренція на внутрішньому ринку

Предыдущая | Следующая