Логістика туризму - Смирнов І. Г. - "Висячі сади" Семіраміди у Вавилоні

Митний контроль, міст через річку Євфрат, перша цивілізаційна згадка про асфальт.

За древніми переказами, "висячі сади" Семіраміди розташовувалися на східному березі річки Євфрат, приблизно за

90 км на південь від Багдада (Ірак). Там розміщувалося старовинне місто Вавилон - столиця царства, на вході до якого купців зустрічали оцінник і митник. Перший оцінював товар, а другий стягував ввізне мито.

Історія створення цього "чуда світу" сягає давніх часів: вавилонський цар Навуходоносор II (605-562 р. до н. е.) з метою боротьби проти головного ворога - Ассирії, війська якої двічі руйнували столицю держави Вавилон, уклав військовий союз із Кнаксаром, царем Мідії. Перемігши, вони розділили територію Ассирії між собою. Військовий союз зміцнили шляхом одруження Навуходоносора П на дочці мідійського царя Семіраміді.

Запорошений і шумний Вавилон, розташований на голій піщаній рівнині, не радував царицю, яка виросла в гористій та зеленій Мідії. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звести "висячі сади". Нині найбільш точні відомості про них містяться у творах грецьких істориків, наприклад, Вероссуса й Діодо-руса, але опис "садів" незначний. Наприклад: "сад - чотирикутний, його бік складається з дугоподібних сховищ, розміщених у шаховому порядку на зразок кубічних підстав. Сходження до самої верхньої тераси можливе сходами...".

У манускриптах часів Навуходоносора не має жодних посилань на "висячі сади", хоча в них дослідники виявили характеристики палацу міста Вавилона та мосту через річку Євфрат. Навіть історики, котрі докладно описували "висячі сади", ніколи їх не бачили. Сучасні дослідники вважають, що коли солдати Александра Македонського досягли родючої землі Месопотамії та побачили Вавилон, вони були вражені. Після повернення на батьківщину, вони повідомили про дивні сади і дерева в Месопотамії, про палац Навуходоносора, вавилонську вежу і зикурати.

В архітектурному плані палац Навуходоносора з "висячими садами" - піраміда, що складалася з чотирьох ярусів-плат-форм, їх підтримували колони висотою 25 м. Нижній ярус мав форму неправильного чотирикутника, найбільший бік якого становив 42 м, найменший - 34 м. З метою запобігання просочуванню води, якою поливали рослини, поверхню кожної платформи спочатку покривали шаром тростини, змішаної з асфальтом, потім двома шарами цегли із гіпсовим розчином, поверх цього укладали свинцеві плити. На них товстим шаром лежала родюча земля, в яку висаджували насіння різних трав, квітів, чагарників, дерев. Піраміда нагадувала вічно квітучий зелений пагорб.

У порожнині однієї з колон розміщували труби, по них удень і вночі водопідйомним колесом, яке обертали сотні рабів, подавали воду з Євфрату на верхній ярус садів, звідки, стікаючи струмочками і невеликими водоспадами, вона зрошувала рослини нижніх ярусів. Дивом здавалося дзюрчання води, тінь і прохолода серед дерев, привезених із далекої Мідії.

У 331 р. до н. е. війська Александра Македонського захопили Вавилон. Прославлений полководець зробив місто столицею своєї величезної імперії. Саме тут, у тіні "висячих садів" він помер у 323 р. до н. е. Після його смерті Вавилон поступово занепав. Отже, в занедбаному стані опинилися сади. Унаслідок повеней зруйнувався цегляний підмурок колон, платформи обрушилися на землю. Так зникло одне з "чудес світу".

У XX ст. з'ясували деякі таємниці, в яких ішлося про "висячі сади". Археологи все ще намагаються зібрати відповідні підтвердження, щоб зробити остаточні висновки про місце розташування "садів", їх систему зрошування та істинні причини їх появи.

Схожі статті




Логістика туризму - Смирнов І. Г. - "Висячі сади" Семіраміди у Вавилоні

Предыдущая | Следующая