Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 1. Вибір пунктів маршруту

В основі класифікації туристичних маршрутів лежать класифікація турів. Відмінність полягає у меншій кількості ознак

- їх шість (див. рис. 6.3). О. О. Любіцева визначає такі ознаки класифікації маршрутів, як мета подорожі, вид пересування, сезонність, тривалість, контингент і форма1. Відповідно залежно від мети подорожі маршрути поділяють на: а) пізнавальні; б) рекреаційні; в) курортно-пізнавальні; г) спортивні; д) наукові; е) релігійні тощо. За видами пересування розрізняють

класифікація туристичних маршрутів

Рис. 6.3. Класифікація туристичних маршрутів

Такі туристичні маршрути: а) пішохідні; б) кінні; в) велосипедні; г) мотоциклетні; д) автомобільні; е) залізничні; е) авіаційні; ж) круїзні (морські та річкові); з) космічні (ракетні). Залежно від сезонності вирізняють: а) цілорічні маршрути; б) сезонні; в) декілька сезонні. За ознакою тривалості туристичні маршрути поділяються на: а) уїкендові (1-2 доби); б) короткотермінові (тиждень); в) середньотермінові (2-3 тижні); г) тривалі (місяць - декілька місяців); д) кругосвітні. За контингентом маршрути бувають: а) шкільні; б) молодіжні; в) сімейні; г) для дорослих; д) осіб зрілого віку; е) професійно-орієнтовані; є) конфесійно-орієнтовані. За формою розрізняють: а) лінійні; б) кільцеві; в) радіальні; г) комбіновані туристичні маршрути (див. рис. 6.4).

Останній поділ для логістики туризму особливо цікавий, оскільки за ним установлюють трасу туристичного маршруту, тобто визначають шлях руху туристів на певній території, який позначений переліком усіх географічних пунктів та місць, що послідовно відвідують туристи під час подорожі, та вказівкою видів транспорту, що використовує туристична група для пересування, а також пунктами зупинок (перебувань) на маршруті. Початковою та кінцевою точками маршруту є пункти початку та закінчення подорожі. Початок маршруту

- це місце надання тургрупі першої логістичної послуги, про що зазначено в договорі; завершення - місце надання останньої туристичної послуги.

Лінійний маршрут - шлях руху туристів, коли його початок і закінчення відбуваються в різних географічних пунктах перебування, наприклад, Київ - Львів.

Кільцевий маршрут - шлях руху тургрупи, коли його початок та закінчення відбуваються в одному географічному пункті перебування, наприклад, тур "Америка" (Нью-Йорк - Вашингтон - Атлантік-Сіті - Філадельфія - Нью-Йорк), "Гетьманські столиці України" (Київ - Чигирин - Батурин

- Глухів - Київ) або нещодавно розроблений тур "Золотий вінок Київщини" (Київ - Трипілля - Ржищів - Улянки - Канів - Переяслав-Хмельницький - Київ).

поділ туристичних маршрутів за їх формою: п - початок маршруту, к - кінець маршруту, пп - проміжні пункти

Рис. 6.4. Поділ туристичних маршрутів за їх формою: П - початок маршруту, К - кінець маршруту, ПП - проміжні пункти

Комбінований маршрут o - шлях руху тургрупи, до якого належать складові лінійного, кільцевого та радіального маршрутів у тій або іншій комбінаціях. Під час руху за маршрутом можна використовувати різноманітні транспортні засоби, що називаються внутрішньомаршрутними.

6.4. Узагальнена методика логістичної розробки туру

Узагальнена методика логістичної розробки туру охоплює такі етапи. Розглянемо їх детальніше.

1. Вибір пунктів маршруту

Критерієм такого вибору є атрактивність об'єктів показу з метою задоволення цілі подорожі, а також можливість забезпечити різноманітність програми перебування в певному населеному пункті та його транспортну доступність, надати послуги гостинності. Атрактивність об'єкта в туристичній практиці визначають як сукупність естетичної цінності й обсягу інформації про туристичний ресурс. І. Ф. Карташевська пропонує використовувати формулу, за якою розраховують атрактивність (тобто соціально-економічну цінність) туристичних об'єктів:

Де Лто - атрактивність (принадність) туристичного об'єкта; Е - естетична цінність; О - обсяг інформації; К - коефіцієнт атрактивності1.

Цей коефіцієнт визначається за формулою

Радіальний маршрут - шлях руху туристів, коли його початок і завершення відбуваються в одному географічному пункті перебування, розміщуючись в якому туристи подорожують в інші пункти перебування з поверненням до пункту початку подорожі.

Кількість днів, необхідних для аналізу атрактивності; і - час, витрачений на огляд об'єкта (хв); Т - час, протягом якого об'єкт доступний для огляду (хв). Застосовуючи зазначені вище формули, був обчислений коефіцієнт атрактивності для музею Алупкінського (К = 15) та Великого каньйону в Криму (Ä"0,4).

Схожі статті




Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 1. Вибір пунктів маршруту

Предыдущая | Следующая