Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 3.1. Концепція сталого розвитку туризму
3.1. Концепція сталого розвитку туризму
Концептуальні основи сталого розвитку започаткував наш співвітчизник В. І. Вернадський, який розглядав теорію сталого розвитку як учення про ноосферу - "стадію еволюції біосфери Землі, на якій в результаті перемоги колективного людського розуму почнеться гармонійний розвиток і людини як особистості, і об'єднаного суспільства, і відповідно зміненого людиною навколишнього середовища". Важливу роль у розробці та реалізації концепції сталого розвитку відіграли Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро (1992), на якій прийняли "Порядок денний па XXI століття", та Йоганнссбурзький саміт, що відбувся 2002 р. у ПАР. Ратифіковані на міжнародному рівні документи визначили сталий розвиток (Sustainable Development - англ.) як соціоеколого-економічний розвиток сучасного покоління, який не загрожує діяльності прийдешніх поколінь. На жаль, відповідь на запитання "як можна зробити процеси сталими і щоб вони постійно тривали?" не є очевидною та однозначною, у чому і полягає одне з головних обмежень сталого (або стійкого чи збалансованого) розвитку. В загальному вигляді процес переходу до сталого розвитку можна розглядати як рух від певного стану несталості до деякого ідеального, що називається "сталим розвитком" (рис. 3.1). Неможливість привести у відповідність розвиток людства й уявлення про те, яким він має бути, зумовлено тим, що: 1) ідеальні величини - абстракція, котру використовують у всіх науках як один із методичних підходів для дослідження, але не спостерігають у повсякденному житті; 2) поки що не має чітких параметрів вимірювання "ідеального сталого розвитку", отже, існуючу "щілину" несталості не можна визначити, або розрахувати; 8) розвиток людства неодмінно приведе до змін технологій, рівня, умов життя та інших складових розвитку, що змінить уявлення про сталий розвиток; 4) розвиток людства продовжуватиме впливати на навколишнє природне середовище; 5) багато з цих змін незворотні та їх не можна передбачити, що також зумовлює виникнення щілини між реальним розвитком та його бажаним станом.
Рис. 3.1. Траєкторія руху до сталого розвитку
Розглядаючи можливості імплементації постулатів сталого розвитку, говорять про параметри досягнення сталості, проте іноді простіше виокремити та визначити показники "несталості" ситуації1. Якщо допустити, що процеси вважаються несталими, коли вони зменшують екологічні, соціальні та виробничі ресурси, від яких безпосередньо залежать процеси на обраному рівні, то це буде первинна несталість; якщо від них залежать процеси на інших рівнях - вторинна несталість (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Рівні несталості розвитку
Поняття "сталий розвиток туризму" та його основні принципи визначила Світова туристична організація наприкінці 1980-х років.
У процесі розгляду холістичного підходу до розвитку туризму (від англ. whole - цілий) варто враховувати потреби інших галузей, забезпечуючи їх взаємозв'язок і взаємообумовленість. Незважаючи на досить тривалий час розвитку цієї концепції, дослідники не дійшли спільної думки щодо дефініції сталого туризму. На сьогодні найпоширенішими з них є такі:
1) сталий розвиток туризму - це всі форми розвитку й управління туризмом, які не суперечать природній, соціальній, економічній єдності й добробуту сформованих суспільств у безстроковому періоді (Світова федерація природних та національних парків, 1992);
2) сталий розвиток туризму забезпечується в межах екологічної стійкості, дає змогу ефективно відновлювати продуктивність природних ресурсів; враховує внесок місцевих громад у відпочинок туристів; передбачає рівність прав місцевого населення на економічні користі від туризму; ставить на перше місце побажання та потреби рецептивної сторони (Tourist Concern &; Wild World Fund, 1992);
3) сталий розвиток туризму дає змогу сучасним мешканцям планети задовольнити власні потреби у відпочинку та рекреації без загрози втрати цієї можливості майбутніми поколіннями (UNDP, Production and consumption branch, 1998).
Згідно з "Порядком денним на XXI століття" принципи сталого розвитку туризму такі:
1) сприяння утвердженню повноцінного та здорового життя людини в гармонії з природою;
2) внесок у збереження, захист і відновлення екосистем Землі;
3) розроблення і застосування сталих моделей виробництва та споживання як основа для подорожей і туризму;
4) співпраця народів у сфері відкритої економічної системи;
5) скасування тенденцій протекціонізму у сфері надання послуг туристичного характеру;
6) обов'язковий захист довкілля як невід'ємна складова процесу розвитку туризму, повага відповідних законів;
7) участь громадян країни у розв'язанні проблем, пов'язаних із розвитком туризму" в тому числі тих, що стосуються їх безпосередньо;
8) забезпечення локального характеру прийняття рішень щодо планування туристичної діяльності;
9) обмін досвідом та впровадження найефективніших технологій туризму;
10) урахування інтересів місцевого населення.
На сучасному етапі сутність сталого розвитку туризму розглядається як найважливіший фактор сталого розвитку суспільства загалом. Це положення чітко зафіксовано в Глобальному етичному кодексі туризму, ухваленому СТО в 1999 р. У ньому проголошено зобов'язання всіх учасників туристичного процесу зберігати природне середовище з метою стійкого та збалансованого розвитку. Важливе місце належить ролі органів центральної, регіональної та місцевої влади, які мають підтримувати найбільш сприятливі для природного середовища форми туризму. З метою зміни негативного впливу великих туристичних потоків слід застосовувати заходи рівномірного розподілу туристів і відвідувачів, зменшуючи таким чином дію фактора сезонності. Планування нових об'єктів туристичної інфраструктури потрібно здійснювати з урахуванням особливостей місцевості, гарантувати збереження звичного способу життя населення. Сталий розвиток територій, залучених для туристичної діяльності, забезпечують шляхом створення об'єктів інфраструктури туризму, організації нових робочих місць, залучення до пової діяльності у сфері туристичного обслуговування місцевого населення. У результаті цього підвищується життєвий рівень мешканців периферійних регіонів, відбувається їх закріплення на історичній території проживання. Природоохоронний характер туризму натомість полягає в обов'язковості збереження біорізноманіття рекреаційних територій та центрів. Для цього використовують природоохоронні технології, практичні доробки, рекомендації фундаментальних і прикладних наук. Важливе значення в охороні та відновленні рекреаційних територій мають також схеми фінансування і кредитування природоохоронної діяльності в їх межах.
Значну роль у такому контексті відіграє формування екологічного світогляду як населення рекреаційних регіонів, так і туристів. Насамперед, усвідомити рекреаційну привабливість природного ландшафту, його еколого-естетичну цінність, що може приносити економічну вигоду, а тому І потребу охорони і дбайливого ставлення до рекреаційних ресурсів. Розуміння місцевим населення того, що хижацьке застосування ресурсів призведе до тієї обставини, що їх територія залишиться за межами сфери рекреаційного використання, може бути значним стимулом для дбайливого та раціонального користування ресурсами. Стосовно туристів, то їм теж варто зрозуміти необхідність приймати правила, які диктує природа, тобто дотримуватися ресурсних обмежень. Це означає забезпечення відповідного рівня інформованості про умови перебування. Від туристів потрібні: згода поступитися певною часткою свого комфорту; надання переваги продукції, виробленій в цьому регіоні; інтерес і повага до місцевих звичок, традицій та прийнятого способу життя; згода користуватися лише громадським транспортом; ентузіазм щодо активного захисту довкілля, мінімізація негативних наслідків від рекреаційної діяльності; збільшення часу перебування на відпочинку за рахунок зменшення частоти подорожей. Отже, за сталого розвитку туризму всі рекреаційні ресурси використовують та спрямовують таким чином, щоб задовольняти економічні, соціальні й естетичні потреби під час одночасного збереження культурної ідентичності, екологічної рівноваги, біологічного різноманіття та систем життєзабезпечення регіону відпочинку.
Україна, хоча й ратифікувала міжнародні документи з питань екологічної безпеки, однак не має значних досягнень у галузі практичного застосування принципів сталого розвитку. На нашу думку, насамперед, потрібно застосовувати такі заходи з активізації роботи в цьому напрямі:
1) затвердження на державному рівні положень сталого розвитку, зокрема щодо туризму;
2) співпраця та обмін досвідом із міжнародним співтовариством з питань теорії та практики сталого розвитку, адаптація їхніх методів та інструментів для України;
3) підвищення рівня екологічної свідомості населення, поширення інформації про якість навколишнього середовища та методи його охорони;
4) економічна та правова підтримка природоохоронної діяльності;
5) стимулювання природоохоронних ініціатив населення шляхом підтримки неурядових організацій.
Схожі статті
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - Розділ 3. ЛОГІСТИЧНІ ОСНОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
3.1. Концепція сталого розвитку туризму Концептуальні основи сталого розвитку започаткував наш співвітчизник В. І. Вернадський, який розглядав теорію...
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 3.2. Принципова логістична модель сталого розвитку туризму
Новизна ефективність логістичного підходу до розв'язання проблем сталого розвитку туризму полягають в комплексному системному способі, за яким в єдину...
-
Міжнародний туризм - важлива складова зовнішньоекономічної діяльності кожної держави світу, водночас - це одна з найбільших і високодохідніших галузей...
-
Узгоджувальним показником сталого, збалансованого розвитку туризму в регіоні, країні є логістичний потенціал, який стосовно рекреаційно-туристичних...
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 2.4. Базові поняття логістики туризму
До допоміжних потоків, що обслуговують головний туристопотік, у логістиці туризму належать інформаційний, фінансовий, матеріальний (товарний) і кадровий....
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 2.3. Характеристика обслуговувальних потоків у логістиці туризму
До допоміжних потоків, що обслуговують головний туристопотік, у логістиці туризму належать інформаційний, фінансовий, матеріальний (товарний) і кадровий....
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - ПЕРЕДМОВА
Курс "Логістика туризму" належить до професійно орієнтованих дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр або магістр (залежно від навчального...
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 2.1. Комплексна структура логістики туризму
2.1. Комплексна структура логістики туризму Комплексна структура логістики туризму охоплює її компонентну, регіональну та функціональну структури (рис....
-
2.1. Комплексна структура логістики туризму Комплексна структура логістики туризму охоплює її компонентну, регіональну та функціональну структури (рис....
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИКИ ТУРИЗМУ
2.1. Комплексна структура логістики туризму Комплексна структура логістики туризму охоплює її компонентну, регіональну та функціональну структури (рис....
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 1.4. Концептуальні основи логістики послуг
Логістика послуг, на відміну від логістики товарів, на сьогодні менше розвинута. Певні труднощі в розвитку вона зазнає у зв'язку зі специфікою послуг як...
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 1.2. Сутність і склад туристичних та готельних послуг
Туризм є одним з основних видів міжнародної торгівлі послугами. Туристична послуга - це сегмент сфери послуг, спрямований на задоволення потреб...
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 1.1. Особливості та класифікація послуг
1.1. Особливості та класифікація послуг Логістика послуг поки що належить до недостатньо розроблених напрямів логістики як новітнього науково-практичного...
-
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - Розділ 1. ЛОГІСТИКА ТУРИЗМУ ЯК СКЛАДОВА ЛОГІСТИКИ ПОСЛУГ
1.1. Особливості та класифікація послуг Логістика послуг поки що належить до недостатньо розроблених напрямів логістики як новітнього науково-практичного...
-
1.1. Концепція сталого людського розвитку - основа науки про безпеку людини Питання безпеки життя і здоров'я людини тісно пов'язані із процесом сталого...
-
Туристичний бізнес - Мальська М. П. - 1.5. Історія розвитку туризму в Україні
Зростання туристичної активності перервала Перша світова війна. Лише після її закінчення розпочався новий етап у розвитку міжнародного туризму - етап...
-
Географія туризму - Кузик С. П. - 1.3. Чинники розвитку туризму та формування туристичних потреб
Більшість дослідників географії туризму вирізняють дві групи чинників його розвитку - соціально-економічні й природні (Е. Котляров, Н. Недашківська, І....
-
Туристичний бізнес - Мальська М. П. - Розділ 1. Історія розвитку туризму
Індустрія туризму є досить молодою галуззю бізнесу. Але насправді туризмом люди займалися з давніх часів: подорожі з метою торгівлі, завоювань, поширення...
-
Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М. П. - Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
Індустрія туризму є досить молодою галуззю бізнесу, але насправді люди займалися туризмом із найдавніших часів: подорожі з метою торгівлі, завоювань,...
-
Вікова психологія - Савчин М. В. - Концепція конвергенції (взаємодії) двох факторів розвитку дитини
Психологи, які репрезентували цей напрям, заперечували активність особистості у процесі її розвитку, вважаючи соціальне оточення вирішальним чинником, що...
-
Туристичний бізнес - Мальська М. П. - 2.14. Концепція функції туризму
Туризм як багатовимірне суспільно-економічне і культурне явище є серйозним чинником змін, як серед учасників туристичного руху, так і на території свого...
-
Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М. П. - 3.2. Фактори розвитку міжнародного туризму
Міжнародний туризм став феноменом XX ст. Він перетворився на масове захоплення мільйонів людей завдяки тому, що бажання подорожувати поєдналося з...
-
Географія туризму - Кузик С. П. - 1.1. Зміст наук "географія туризму", "туризмологія"
1.1. Зміст наук "географія туризму", "туризмологія" У світовій літературі не існує одностайного підходу щодо розуміння змісту туризму. Так, у...
-
Географія туризму - Кузик С. П. - Розділ 1. Теоретичні основи географії туризму
1.1. Зміст наук "географія туризму", "туризмологія" У світовій літературі не існує одностайного підходу щодо розуміння змісту туризму. Так, у...
-
Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М. П. - Витрати на модернізацію сфери обслуговування
Заохочуючи іноземних туристів, варто пам'ятати, що це, насамперед, великий дохід для країни: чим більше вони витрачають грошей у країні, яка їх приймає,...
-
Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М. П. - Витрати на імпорт
Заохочуючи іноземних туристів, варто пам'ятати, що це, насамперед, великий дохід для країни: чим більше вони витрачають грошей у країні, яка їх приймає,...
-
Туристичний бізнес - Мальська М. П. - 1.3. Туризм як галузь індустрії
Зростання туристичної активності перервала Перша світова війна. Лише після її закінчення розпочався новий етап у розвитку міжнародного туризму - етап...
-
Сучасні різновиди туризму - Кляп М. П. - Спрямованість особистості
Виходячи із соціального статусу, людина як член суспільства виконує, ту чи іншу роль. Соціальна роль визначається як нормативний зразок поведінки...
-
Сучасні різновиди туризму - Кляп М. П. - Соціальна роль
Виходячи із соціального статусу, людина як член суспільства виконує, ту чи іншу роль. Соціальна роль визначається як нормативний зразок поведінки...
-
Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М. П. - 3.3. Значення міжнародного туризму
Заохочуючи іноземних туристів, варто пам'ятати, що це, насамперед, великий дохід для країни: чим більше вони витрачають грошей у країні, яка їх приймає,...
Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 3.1. Концепція сталого розвитку туризму