Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 5 СКЛАДНІ СУДЖЕННЯ
Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження "Крадіжка є злочин" є простим, у ньому наявний один суб'єкт ("крадіжка") і один предикат ("злочин"). Судження ж "Присуд має бути законним і обгрунтованим" - це судження утворене із двох простих: "Присуд має бути законним" і "Присуд має бути обгрунтованим".
Складні судження утворюються із простих за допомогою логічних сполучників: "Якщо... то", "і"або" та їм рівнозначних.
До складних суджень належать умовні, єднальні і розподільні судження.
Більшість норм права виражається у формі складних суджень. Наприклад: "Сторонами у цивільному праві є позивач і відповідач", "Якщо справа порушена без законних обгрунтувань, прокурор припиняє її", "Недійсна угода, яка не відповідає вимогам закону", "Напад із метою заволодіння державним чи громадським майном, пов'язаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, котра зазнала нападу, або загрози такого насилля (розбій), - карається..." тощо. Розгляньмо види таких суджень.
5.1. Умовне судження
Умовним (імплікативним) судженням називається складне судження, утворене з двох простих суджень, що перебувають у відношенні підстави і наслідку, пов'язаних за допомогою логічного сполучника "якщо... то". Приклади умовних суджень: "Якщо тіло нагріти, то воно розшириться", "Якщо присуд необгрунтований, то він є незаконним".
Умовне судження складається із підстави й наслідку. Та частина умовного судження, котра виражає умови існування (неіснування) якогось явища, називається підставою, а частина умовного судження, яка виражає те, що обумовлюється даною умовою, називається наслідком умовного судження. Наприклад, у судженні "Якщо тіло нагріти, то воно розшириться" підставою є "якщо тіло нагріти", а наслідком - "то воно розшириться".
Якщо підставу умовного судження позначити літерою А, а наслідок - літерою Я, то структура цього суджений буде виражена формулою: Якщо Л, то В.
Логічний сполучник "якщо... то" називається у математичній логіці імплікацією, а умовне судження - імплікативним судженням. Сполучник "якщо... то" позначають знаком "->". Користуючись ним, можна записати структуру умовного судження формулою А->В. Читається вона: "А імплікує В", або "Якщо А, то В".
Не кожне речення, в якому наявний сполучник "якщо... то", є умовним судженням. Так, речення "Якщо вчора ми не знали, що С. буде грати за основний склад нашої футбольної команди, то сьогодні це всім відомо", хоч і має сполучник "якщо... то", не є умовним судженням, оскільки умовно-наслідкового зв'язку воно не виражає. Умовне судження може бути висловлене і без умовного сполучника "якщо... то", наприклад: "Хто не працює, той не їсть", "Поспішиш - людей насмішиш" тощо.
У юридичному законодавстві чимало умовних суджень виражені не сполучником "якщо... то", а словами "у випадку", "коли" і т. д. Частка "то" логічного сполучника "якщо... то" часто випущена.
Умовні судження відображають різноманітну умовну залежність одних явищ від інших. Попи відображають причинний зв'язок між явищами, послідовність чи одночасність явищ у часі, необхідне співіснування або неможливість співіснування предметів і явищ чи їхніх ознак, зв'язок засобів і мети тощо. Тому не можна підставу умовного судження розглядати завжди як причину, а наслідок - як дію цієї причини. Ці поняття не тотожні.
Умовне судження, як і будь-яке судження, може бути або істинним, або хибним.
Умовне судження є істинним, якщо воно правильно відображає умовну залежність одного явища від другого. Якщо між явищем, про яке йдеться в підставі умовного судження, і явищем, про котре ідеться в наслідку умовного судження, дійсно існує та умовна залежність, про яку йдеться в умовному судженні, то таке умовне судження є істинним, воно правильно відображає зв'язок між явищами.
Якщо ж між явищами і дійсністю немає тієї умовної залежності, про яку йдеться в умовному судженні, то таке умовне судження є хибним, воно викривляє дійсність. Так, судження "Якщо тіло нагріти, то воно розшириться" є істинним, оскільки умовна залежність між явищами (нагріванням тіла та властивістю тіла розширюватися), про яку йдеться у даному судженні, дійсно існує. А судження "Якщо тіло нагріти, то його обсяг зменшиться" хибне, оскільки тут ідеться про наявність такої умовної залежності між явищами ("нагрівання тіла" і "зменшення обсягу тіла"), яке насправді відсутнє.
Умовне судження є істинним або хибним, як у тому випадку, коли в ньому йдеться про явища, існуючі в дійсності, так і в тому випадку, коли в ньому ідеться про явища, існування яких можливе в майбутньому, а також таких, про котрі ми знаємо, що вони не існують і не будуть існувати. Наприклад, умовне судження "Якби наша Земля не мала атмосфери, то життя на ній було б неможливе" істинне, воно правильно установлює наявність умовної залежності між існуванням атмосфери і життя на Землі.
У математичній логіці істинність і хибність імплікації А->В визначається істинністю або хибністю простих суджень, що складають імплікативне судження: підстави і наслідки (А і В). Імплікативне судження хибне тільки тоді, коли підстава (А) істинна, а наслідок (В) - хибний. В усіх останніх випадках, а саме: коли підстава істинна і наслідок істинний; підстава хибна, а наслідок істинний; підстава хибна і наслідок хибний - імплікація А->В істинна
Таблиця істинності імплікативних суджень має такий вигляд:
А | О | A->B |
I І X X | І X І X | І X І І |
Умовні судження бувають виділяючі та невиділяючі. Нами розглянуто умовні невиділяючі судження. З'ясуємо тепер, що такс умовні виділяючі судження, або, як їх називають, судження еквівалентності.
Виділяючим умовним судженням (судженням еквівалентності) називається такс умовне судження, обидві частини якого можуть бути як підставою, так і наслідком.
Наприклад: "Якщо частини предмета є частинами одного й того ж предмета, то рельєф окремих частин збігається". Якщо наслідок цього судження зробити підставою, а підставу - наслідком, то судження лишається істинним": "Якщо рельєф окремих частин збігається, то ці частини є частинами одного й того ж предмета". Зміст судження не змінився.
Таким чином, умовне судження буде виділяючим, якщо при перетворенні судження "Якщо А, то В" у судження "Якщо В, то А" воно залишається істинним.
Структуру виділяючого умовного судження можна записати так: А~В.
Виділяюче умовне судження істинне тільки у двох випадках, а саме: коли підстава і наслідок істинні і коли підстава й наслідок хибні. У двох останніх випадках, коли підстава істинна, а наслідок хибний і коли підстава хибна, а наслідок істинний, виділяюче умовне судження хибне.
Наведемо таблицю істинності виділяючих умовних суджень:
А | В | А~ В |
І І X X | І X І X | І X X І |
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.3. Судження і речення
Кожне судження граматично завжди виражається у формі речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.2. Структура судження
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.9. Судження і пропозиційна функція
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 4 СУДЖЕННЯ
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.6. Категоричні судження, їх види
Категоричним судженням є судження, в якому щось стверджується чи заперечується у безумовній формі. Наприклад: "Петренко - студент", "Злочин є діяння...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.5. Просте судження, види і структура
Прості судження, залежно від того, що вони відображають - властивість чи відношення, поділяються на атрибутивні судження та судження із відношенням....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 3 ВИЗНАЧЕННЯ І ПОДІЛ ПОНЯТЬ
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 2 ПОНЯТТЯ
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.4. Про роль запитання в судовому пізнанні
Кожне судження граматично завжди виражається у формі речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.10. Поняття про квантори
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.12. Відношення між судженнями. Види відношень
Між судженнями А, Е, І, О існують такі відношення": 1) відношення противності (контрарності), 2) відношення під противності, 3) відношення суперечності...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.11. Поділ суджень за модальністю
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.1. Загальна характеристика суджень
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.5. Правила поділу
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.4. Поділ понять
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4. Відношення супідрядності
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3. Відношення перехрещення
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.6. Види понять
Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.5. Мова логіки
Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття "істинність" відноситься до змісту думки, а...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6. Відношення протилежності (супротивності)
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5. Відношення суперечності
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.4. Істинність і правильність мислення
Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття "істинність" відноситься до змісту думки, а...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.7. Класифікація
Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Простий поділ. Простий поділ, або поділ за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.6. Види поділу понять
Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Простий поділ. Простий поділ, або поділ за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2. Відношення підпорядкування
У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1. Відношення тотожності
У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватися таких правил: 1. Визначення має бути сумірним, тобто обсяг визначуваного має дорівнювати обсягу...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.2. Види визначень
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 5 СКЛАДНІ СУДЖЕННЯ