Логіка - Жеребкін В. Є. - 13.2. Види гіпотез
Гіпотеза може пояснити або явище (подію) в цілому, або якийсь окремий бік явища, одну його властивість, один зв'язок. Тому розрізняють гіпотези загальні й часткові.
Загальна гіпотеза - це припущення, котре пояснює причину явища або групи явищ у цілому.
Часткова гіпотеза - припущення, яке пояснює якийсь окремий бік чи окрему властивість явища чи події.
Так, гіпотеза про походження гір - це загальна гіпотеза, а гіпотеза про походження якоїсь однієї гори - часткова гіпотеза. У судовому дослідженні припущення про злочин у цілому є загальною гіпотезою, а припущення, що пояснює окремий бік злочину, наприклад, припущення про мотив злочину, про шлях проникнення злочинця до приміщення, про спосіб скоєння злочину тощо є частковою гіпотезою.
Поділ гіпотез на загальні й часткові має сенс, коли ми співвідносимо одну гіпотезу з другою. Цей поділ не є абсолютним, гіпотеза може бути частковою стосовно однієї і загальною стосовно інших гіпотез.
Окрім загальних і часткових гіпотез, існують гіпотези наукові й робочі.
Наукова гіпотеза - це гіпотеза, що пояснює закономірність розвитку явищ природи і суспільства. Такими е, наприклад, гіпотеза про походження сонячної системи, гіпотеза про походження життя, гіпотеза про походження людини, вулканів, нафти тощо.
Робоча гіпотеза - це тимчасове припущення або здогад, яким користуються, будуючи гіпотези. Робоча гіпотеза є припущенням - пробою, тимчасовим варіантом, що допомагає побудувати ту чи іншу гіпотезу. Робоча гіпотеза дає змогу перевірити, чи можна це явище якось пояснити. Висунувши робочу гіпотезу і переконавшись, що вона не може пояснити явище, котре нас цікавить, чи пояснює його неправильно, її відкидають, замінюють іншою робочою гіпотезою. Робоча гіпотеза створюється як тимчасовий здогад, тобто таке припущення, котре пояснює явище умовно. За допомогою таких робочих гіпотез тимчасово групують факти, а потім уже її формулюють. Робоча гіпотеза може стати в ході подальшого дослідження науковою гіпотезою.
13.3. Версія в судовому дослідженні
Судове пізнання є частковим випадком пізнання взагалі, воно відбувається за тими ж законами і в тих же логічних формах, що й наукове пізнання. Важливим логічним засобом пізнання сутності юридичних фактів є гіпотеза. Судове дослідження здійснюється не інакше, як у формі висування і доведення гіпотез. Розслідування і розгляд кримінальних справ неодмінно пов'язані із побудовою ряду гіпотез і доведенням істинності однієї з них. Гіпотеза є форма розвитку судового дослідження у кожній кримінальній справі.
Гіпотези в судовому дослідженні іменуються версіями. Але термін версія (від латинського versio - оборот; versare - видозмінювати) - це не специфічно юридичний термін, ним користуються і в інших галузях пізнання.
Версією в судовому дослідженні називається одне з можливих припущень, які пояснюють злочинну подію в цілому або окрему його обставину.
Логічна структура версії така ж, як і логічна структура гіпотези. У цьому плані версія від гіпотези не відрізняється, вона є лише її різновидом. Але версія певним чином відрізняється від наукової гіпотези. Ця різниця проявляється при розгляді предмета чи ступеня обгрунтування. Предметом наукової гіпотези є закони розвитку природи і суспільства. Гіпотези створюються для пояснення значних явищ і подій, обгрунтовуються тривалими спостереженнями, міцними науковими положеннями і законами.
Висування гіпотези саме по собі у багатьох випадках є великим науковим досягненням, що просуває вперед усе наше пізнання.
Предметом версій є окремі одиничні явища і факти, часом зовсім незначні. Будуючи версію, не мають на меті відкрити ту чи іншу закономірність. Версія має дещо менше пізнавальне завдання - пояснити якусь окрему, неповторну одиничну подію або одиничний факт. Обгрунтовуються версії порівняно обмеженим колом спостережень.
Наукові гіпотези можуть існувати і розроблятися тривалий час, роками і навіть десятиліттями. Версії висуваються і перевіряються протягом порівняно короткого відтинку часу.
Наукових гіпотез, що пояснюють якесь явище, може бути висунуто кілька або всього одну. Версія в судовому дослідженні одна існувати не може. У кожній кримінальній справі з кожної окремої обставини має бути висунуто кілька версій;
Тут не можна обмежитися висуванням та доведенням якоїсь однієї, що уявляється найімовірнішою, версії.
Версія в судовому дослідженні відрізняється від наукової гіпотези також тим, що, висуваючи і доводячи версії, керуються не тільки логічними законами, а й законами юридичними. Факти, на підставі яких будуються версії, та факти, за допомогою котрих доводиться істинність якоїсь однієї та хибність інших версій, мають бути виявлені, зібрані і закріплені із дотриманням кримінально-процесуальних законів.
Розгляньмо стадії побудови і доведення версій у судовому дослідженні.
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.8. Значення логіки для судового пізнання
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
Індукція через простий перелік широко використовується у судовому дослідженні. Але тут вона має деякі особливості, зумовлені специфікою пізнання під час...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.7. Логіка формальна й діалектична
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.2. Види визначень
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.12. Відношення між судженнями. Види відношень
Між судженнями А, Е, І, О існують такі відношення": 1) відношення противності (контрарності), 2) відношення під противності, 3) відношення суперечності...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.5. Просте судження, види і структура
Прості судження, залежно від того, що вони відображають - властивість чи відношення, поділяються на атрибутивні судження та судження із відношенням....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.6. Види поділу понять
Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Простий поділ. Простий поділ, або поділ за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.6. Види понять
Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.6. Значення законів логіки для судового дослідження
Вимоги основних законів мають настільки важливе значення для судового пізнання, юридичної практики, дотримання законності, що вони спеціально закріплені...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.5. Закон достатньої підстави
Закон виключеного третього формується так: із двох суперечних суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні одне...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.4. Закон виключеного третього
Закон виключеного третього формується так: із двох суперечних суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні одне...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 13.1. Поняття гіпотези і її структура
13.1. Поняття гіпотези і її структура Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 13 ГІПОТЕЗА
13.1. Поняття гіпотези і її структура Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Причинний зв'язок явищ
Причинний зв'язок явищ Предмети і явища навколишнього світу перебувають у зв'язку і взаємозумовленості. Однією з форм загального зв'язку є причинний...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами
Причинний зв'язок явищ Предмети і явища навколишнього світу перебувають у зв'язку і взаємозумовленості. Однією з форм загального зв'язку є причинний...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.3. Закон суперечності
Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 12.4. Види доведення
За способом доведення докази поділяються на прямі і непрямі. Прямим доказом називається доказ, у котрому теза обгрунтовується безпосередньо аргументами....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.6. Категоричні судження, їх види
Категоричним судженням є судження, в якому щось стверджується чи заперечується у безумовній формі. Наприклад: "Петренко - студент", "Злочин є діяння...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 12.1. Поняття доведення
12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 12 ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАННЯ
12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.11. Зв'язок індукції і дедукції
Індукція і дедукція у процесі пізнання перебувають у нерозривному зв'язку і єдності. Проте в домарксистській філософії і логіці індукція і дедукція...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6. Відношення протилежності (супротивності)
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5. Відношення суперечності
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.4. Про роль запитання в судовому пізнанні
Кожне судження граматично завжди виражається у формі речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.5. Розподільно-категоричний силогізм
Розподільно-категоричним силогізмом називається такий умовивід, у котрому більший засновок є судженням розподільним, а менший - категоричним. Існує два...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення, і зокрема в судовому дослідженні,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб'єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб'єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.4. Загальні правила категоричного силогізму
Для того, щоб із істинних засновків можна було робити істинний висновок, необхідно дотримуватися таких правил силогізму. 1. У кожному силогізмі має бути...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.3. Судження і речення
Кожне судження граматично завжди виражається у формі речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його...
Логіка - Жеребкін В. Є. - 13.2. Види гіпотез