Логіка - Жеребкін В. Є. - 12.4. Види доведення
За способом доведення докази поділяються на прямі і непрямі.
Прямим доказом називається доказ, у котрому теза обгрунтовується безпосередньо аргументами.
Якщо для доказу тези наводяться аргументи, а яких безпосередньо випливає істинність (або хибність) цієї тези, то такий доказ є прямим. Наприклад, висунуто тезу: "У діях М. міститься склад злочину спекуляції". Якщо для доказу цієї тези ми наведемо два такі аргументи: 1. "Спекуляцією визнається скуповування та перепродаж із метою наживи товарів або інших предметів"; 2. Установлено, що "М. ...скуповував у селян гусей, а потім продавав їх із метою наживи", - то такий доказ буде прямим, оскільки доказувала теза виводиться із наведених аргументів безпосередньо. Доказ у цьому випадку здійснюється у формі дедуктивного умовиводу.
Непрямим доведенням називається доказ, у котрому істинність тези обгрунтовується за допомогою доказу хибності антитези.
Антитезою називається судження, котре суперечить тезі.
До непрямого доведення вдаються завжди у тих випадках, коли висунуту тезу не можна довести прямо, коли відсутні аргументи, що обгрунтовують тезу безпосередньо. У непрямому доведенні істинності (або хибності) тези доходять за допомогою дослідження не самої тези, а іншого судження, що перебуває у певному відношенні до тези. Непрямі докази будуються на законах і правилах, котрі існують між судженнями.
Непрямі докази бувають двох видів: анагогічні та розподільні.
В анагогічному непрямому доведенні істинності тези доходять завдяки доказу хибності антитези. Апагогічні доведення відбуваються так. Припустімо, необхідно довести тезу А. Аргументи, що прямо обгрунтовують цю тезу, відсутні (об'єктивно вони можуть бути, але на даний момент у нас їх немає). Тоді висловлюється судження, що суперечить тезі, тобто висуваємо антитезу не-А і припускаємо її істинною (говоримо: припустімо, істинним є не-А). Припустивши, що антитеза не-А є істинною, ми потім мислено виводимо з неї наслідки і перевіряємо їх. Якщо буде встановлено, що виведені з антитези наслідки насправді не існують і їх існування взагалі немислиме (абсурдне) або вони суперечать раніше доведеним положенням, то цим буде доведена хибність антитези не-А. Висновок такого правила умовно-категоричного силогізму: із хибності наслідку неодмінно випливає хибність основи.
Довівши хибність антитези не-А, ми потім переходимо, згідно з вимогою закону виключеного третього, до істинності тези А
Непряме апагогічне доведення називають ще приведенням до абсурду (reductio ad absurdum). У математичних та інших науках воно дістало назву доказ від супротивного.
Апагогічне побічне доведення використовується в судовому доказі досить часто. Як приклад можна навести такий доказ. Висунуто тезу: "Смерть потерпілого настала не від замерзання". Аргументів, із котрих можна було б прямо вивести цю тезу, у слідства немає. Тоді припускають істинною антитезу: "Смерть потерпілого настала від замерзання". Але, якщо смерть настала від замерзання, то на трупі потерпілого мають бути сліди обмороження частин тіла: рук, щік, чола тощо. Експертизою встановлено, що ознак замерзання на трупі потерпілого немає. На цій підставі робиться висновок про те, що антитеза "Смерть потерпілого настала від замерзання" є хибною. Від хибності антитези переходять потім до істинності висунутої тези: "Смерть потерпілого настала не від замерзання".
Побічний апагогічний доказ у судовому доведенні має виняткове значення у тих випадках, коли з приводу якоїсь обставини можна висунути тільки дві суперечливі версії (тези). Обгрунтування хибності однієї суперечливої версії (антитези) у таких випадках є переконливим доказом істинності іншої версії.
У розподільному непрямому доказі теза обгрунтовується шляхом виключення усіх членів розподільного судження (усіх предикатів), окрім одного, що є доказуваною тезою. Будується розподільний непрямий доказ так. Припустімо, треба довести тезу: "S1 є Р". Якщо відомо, що 5 може бути не тільки Р1, а й Р2 і Р3, і потім установлено, що S не є ні Р2, ні Р3, то цим доводиться положення про те, що S є Р. Такі розподільні докази використовуються у судовому доведенні досить часто.
Приклад. У справі про вбивство Марфи Грушевської обвинувач висунув тезу: "Вбивцями Марфи Грушевської є Бегідзе, Косашвілі та її чоловік Роман Грищенко. Доводилася ця теза так: "Хто ж іще, окрім них, міг убити Грушевську? Згадаймо, хто ще, окрім підсудних Бегідзе, Косашвілі і Романа Грищенка, був у дворі і в будинку Гру шевських увечері 15 листопада. Там було ще двоє: Гру шевський Семен, 84 років, дряхлий і хворий дід, і Соломія Мудрик, 64 років. Можливо, це вони вбили Марфу Грушевську? Ні, не вони. У справі відсутні жодні дані, котрі хоча б віддалено вказували на їхню причетність до цього злочину. Більше того, наявні в матеріалах докази виключають можливість скоєння вбивства Марфи Соломією Мудрик, яка повідомила, що коли вона почула шум у квартирі покійної Марфи і хотіла вийти у двір, то зробити цього не могла, оскільки двері її кімнати виявилися замкнуті зовні. Свідчення Соломії Мудрик збігаються з показаннями Косашвілі про те, що саме він замкнув ці двері. Отже, під час скоєння вбивства Соломія
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 12.3. Побудова доведення
Будь-яке доведення складається із трьох частин: тези, аргументів (основи) і демонстрації (форми доказу). Тезою доказу називається положення, істинність...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Демонстрація
Будь-яке доведення складається із трьох частин: тези, аргументів (основи) і демонстрації (форми доказу). Тезою доказу називається положення, істинність...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Аргументи
Будь-яке доведення складається із трьох частин: тези, аргументів (основи) і демонстрації (форми доказу). Тезою доказу називається положення, істинність...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Теза доказу
Будь-яке доведення складається із трьох частин: тези, аргументів (основи) і демонстрації (форми доказу). Тезою доказу називається положення, істинність...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 12.1. Поняття доведення
12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 12.2. Логічне доведення і судовий доказ
12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 12 ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАННЯ
12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.12. Відношення між судженнями. Види відношень
Між судженнями А, Е, І, О існують такі відношення": 1) відношення противності (контрарності), 2) відношення під противності, 3) відношення суперечності...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.6. Види поділу понять
Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Простий поділ. Простий поділ, або поділ за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.2. Види визначень
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.6. Категоричні судження, їх види
Категоричним судженням є судження, в якому щось стверджується чи заперечується у безумовній формі. Наприклад: "Петренко - студент", "Злочин є діяння...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.5. Просте судження, види і структура
Прості судження, залежно від того, що вони відображають - властивість чи відношення, поділяються на атрибутивні судження та судження із відношенням....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.6. Види понять
Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.3. Суто умовний силогізм
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.1. Умовно-категоричний силогізм
(продовження) 9.1. Умовно-категоричний силогізм Умовним силогізмом називається силогізм, у якому один або обидва засновки є умовними судженнями....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 9 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
(продовження) 9.1. Умовно-категоричний силогізм Умовним силогізмом називається силогізм, у якому один або обидва засновки є умовними судженнями....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 7.2. Безпосередні умовиводи
Як уже зазначалося, у логіці під безпосередніми умовиводами розуміють такі умовиводи, у котрих висновок робиться всього з одного засновку. Так, якщо...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.3. Закон суперечності
Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.2. Закон тотожності
Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторялась. Думка...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.1. Загальна характеристика основних законів логіки
6.1. Загальна характеристика основних законів логіки Мислення людини відбувається не хаотично, а підлягає певним логічним законам. Під законом логіки...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.7. Скорочені силогізми
Силогізми складаються із трьох частин: двох засновків і висновку. Але в практиці мислення ми рідко висловлюємо їх у повному вигляді. Звичайно...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.5. Розподільно-категоричний силогізм
Розподільно-категоричним силогізмом називається такий умовивід, у котрому більший засновок є судженням розподільним, а менший - категоричним. Існує два...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
Злочинна подія як об'єкт пізнання постає завжди у вигляді певної сукупності пов'язаних між собою фактів. Тому, щоб розкрити злочин, установити істину у...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 6 ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ
6.1. Загальна характеристика основних законів логіки Мислення людини відбувається не хаотично, а підлягає певним логічним законам. Під законом логіки...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5.1. Умовне судження
Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження "Крадіжка є злочин" є простим, у ньому наявний...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 5 СКЛАДНІ СУДЖЕННЯ
Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження "Крадіжка є злочин" є простим, у ньому наявний...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.5. Правила поділу
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення, і зокрема в судовому дослідженні,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб'єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних...
Логіка - Жеребкін В. Є. - 12.4. Види доведення