Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення, і зокрема в судовому дослідженні, нерідко доводиться будувати умовиводи із суджень можливості. До таких умовиводів вдаються, наприклад, під час проведення слідчого експерименту, за допомогою якого установлюється можливість або неможливість того чи іншого факту, явища. Якщо слідчим експериментом буде установлено, що досліджуване явище як таке можливе, наприклад: "Перебуваючи біля хвіртки будинку Іваненка, можна бачити людину, котра стоїть під вікном будинку Петренка", - то слідчий (суддя) на підставі цього положення робить потім висновок про те конкретне явище, яке цікавить слідчого. Умовивід у цілому має таку форму:
Більший засновок у цьому силогізмі є судженням можливості, в ньому суб'єкт і предикат поєднані зв'язкою "можна".
Умовиводи, побудовані із суджень можливості, мають такі особливості.
1. Якщо більший засновок є ствердним судженням можливості, а менший - ствердним судженням дійсності, то з таких засновків можливі подвійного характеру висновки: достовірні й імовірні. Висновок, що мас судження можливості, буде достовірним, а висновок, котрий є судженням дійсності, - імовірним. Наприклад:
Перший висновок, що має судження можливості, е достовірним, другий висновок, котрий є судженням дійсності, - тільки імовірним. Зумовлено це ось чим. Судження можливості відображує об'єктивно існуючу, пізнану нами можливість, те, що може бути. Судження дійсності відтворює те, що є, що вже здійснилося. Можливість перетворюється у дійсність. Тому факт існування будь-якої можливості є підставою для подвійного висновку.
Висновок про можливість буде достовірним, оскільки те, що можливе взагалі, можливе як таке, можливе й у кожному окремому випадку. Якщо, наприклад, слідчим експериментом установлено, що в цій кімнаті можна почути крик, який пролунав у сусідній кімнаті, то достовірним буде висновок про те, що Петренко, який перебував під час здійснення злочину в цій кімнаті, міг чути крик, котрий цікавить слідчого.
Висновок про дійсне, про те, що, можливо, стане (або стало) дійсністю, буде тільки імовірним, оскільки можливе може здійснитися, але може й не здійснитися. З того факту, що якесь явище (або зв'язок між явищами) "може бути", не випливає неодмінність, що воно "має бути". Висновок про те, що Петренко чув крик, який пролунав у сусідній кімнаті, буде не достовірним, а лише імовірним.
2. В умовиводах із заперечним засновком висновок буде достовірним незалежно від того, чи є він судженням можливості чи судженням дійсності. Наприклад:
Тут більший засновок е заперечним судженням можливості, менший - ствердним судженням дійсності. Із таких засновків можна зробити два висновки: 1) "Петренко не міг бачити..." і 2) "Петренко не бачив..." Обидва ці висновки достовірні. Другий приклад:
У цьому умовиводі більший засновок - ствердне судження можливості, менший - заперечне судження дійсності. Обидва висновки судження й можливості ("Петренко не міг чути...") та судження дійсності ("Петренко не чув...") також достовірні.
Підставою достовірності висновків у цих умовиводах е такі положення: 1. Якщо якесь явище неможливе взагалі, то воно неможливе і в кожному окремому випадку; 2. Якщо якесь явище як таке можливе, але в даному випадку відсутня умова, без котрої можливість не може перетворитися в дійсність, то можливе взагалі у даному випадку стає неможливим.
Подвійні висновки (достовірні й імовірні) із одних і тих же засновків можуть бути зроблені також і в силогізмах, побудованих із виключаючих суджень. Наприклад:
Перший висновок є судженням можливості, тому він достовірний. Другий висновок - судження дійсності. Цей висновок не може бути достовірним, він лише імовірний.
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб'єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб'єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.11. Поділ суджень за модальністю
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.1. Загальна характеристика суджень
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5.4. Логічна структура суджень і тлумачення норм права
Єднальним (кон'юнктивним) судженням називається судження, суб'єкту якого належать усі перелічені предикати. Єднальні судження утворюються із простих за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.6. Категоричні судження, їх види
Категоричним судженням є судження, в якому щось стверджується чи заперечується у безумовній формі. Наприклад: "Петренко - студент", "Злочин є діяння...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.4. Загальні правила категоричного силогізму
Для того, щоб із істинних засновків можна було робити істинний висновок, необхідно дотримуватися таких правил силогізму. 1. У кожному силогізмі має бути...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.3. Закон суперечності
Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.10. Поняття про квантори
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.9. Судження і пропозиційна функція
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.4. Про роль запитання в судовому пізнанні
Кожне судження граматично завжди виражається у формі речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
А. Поняття про фігури силогізму Категоричний силогізм має різні види, котрі набули назви фігур силогізму. Фігурами силогізму називаються форми силогізму,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5.1. Умовне судження
Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження "Крадіжка є злочин" є простим, у ньому наявний...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 7.2. Безпосередні умовиводи
Як уже зазначалося, у логіці під безпосередніми умовиводами розуміють такі умовиводи, у котрих висновок робиться всього з одного засновку. Так, якщо...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 5 СКЛАДНІ СУДЖЕННЯ
Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження "Крадіжка є злочин" є простим, у ньому наявний...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.3. Судження і речення
Кожне судження граматично завжди виражається у формі речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.2. Структура судження
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.5. Правила поділу
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.12. Відношення між судженнями. Види відношень
Між судженнями А, Е, І, О існують такі відношення": 1) відношення противності (контрарності), 2) відношення під противності, 3) відношення суперечності...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 4 СУДЖЕННЯ
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.4. Поділ понять
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
Єднальним (кон'юнктивним) судженням називається судження, суб'єкту якого належать усі перелічені предикати. Єднальні судження утворюються із простих за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4. Відношення супідрядності
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо - виведення) називається умовивід, у якому висновок про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 8 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо - виведення) називається умовивід, у якому висновок про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватися таких правил: 1. Визначення має бути сумірним, тобто обсяг визначуваного має дорівнювати обсягу...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 7.1. Загальна характеристика умовиводів
7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 7 УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ
7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.6. Значення законів логіки для судового дослідження
Вимоги основних законів мають настільки важливе значення для судового пізнання, юридичної практики, дотримання законності, що вони спеціально закріплені...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.5. Закон достатньої підстави
Закон виключеного третього формується так: із двох суперечних суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні одне...
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості