Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення, є неповною індукцією, висновку про клас у цілому ми доходимо на підставі знання частини предметів класу.
Висновки в цій індукції, як і в індукції через простий перелік, грунтуються на повторюваності фактів за відсутності випадків, що не узгоджуються з узагальненням. Ллє в індукції через відбір фактів до цієї основи додається одна суттєва умова, завдяки якій види стають обгрунтованішими. Такою умовою є відбір фактів.
В індукції через простий перелік узагальненого висновку доходять унаслідок спостереження фактів, що трапилися першими, шляхом вивчення явищ, взятих поспіль. Такий метод дослідження містить можливість узагальнення на основі фактів, що збіглися випадково. Цей прорахунок індукції через простий перелік може бути певною мірою зменшений завдяки збільшенню кількості вивчених предметів. Чим більша кількість предметів класу буде охоплена спостереженням, тим більша впевненість у тому, що повторюваність ознаки (факту) не випадкова. Але збільшення кількості спостережуваних явищ виключає випадковий збіг фактів.
В індукції через відбір фактів висновок робиться на основі відібраних за певною системою чи випадкового збігу фактів взагалі й абсолютно. Можливість випадкового добору з маси явищ тих, котрі мають тільки виділену ознаку, теоретично теж залишається. Але завдяки тому, що досліджуються предмети, які не першими трапились, а предмети, спеціально відібрані за системою, раніше розробленою і перевіреною практикою, натрапити на випадковий збіг фактів практично неможливо. Важливого значення для обгрунтування висновків набуває система відбору фактів. Чим досконаліший метод відбору, тим більша ймовірність висновку. А науково розроблені системи створюють можливість дійти висновків, що наближаються до достовірних.
Приклад. До магазину надійшли цигарки. Є підозра, що всі вони відволожені. Щоб перевірити якість усієї партії, досліджується не кожна пачка і не з одного ящика, а береться кілька пачок вибірково з різних ящиків І з різних місць ящика. Здобуті дані узагальнюються.
Індукцією через відбір фактів користуються часто при визначенні якості або сортності різних товарів, виробів, продуктів, при визначенні належності якоїсь ознаки більшій груш однорідних предметів, що зосереджені в одному й тому ж місці або в різних місцях тощо.
10.9. Наукова індукція
Науковою індукцією називається умовивід, в якому загальний висновок про всі предмети класу робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв'язків частини предметів класу.
Наукова індукція - найдосконаліший вид індукції. В індукції через простий перелік висновки грунтуються винятково на повторюваності ознаки або факту за відсутності суперечливих випадків. Тут пізнання спрямоване на те, щоб установити належність предмету ознак і переконатися - скільки б предметів ми не охопили - виділена ознака повторюється. Далі констатації повторюваності ми не йдемо, не з'ясовуємо, чому ознака чи факт повторюється.
Повторюваність, як уже говорилося, наводить нас на висновок про те, що ознака є загальною, належить предметам класу, оскільки загальне неодмінно повторюється. Але не всяка ознака, що повторюється в ряді предметів, є загальною. Повторюваність у межах спостереження може бути зафіксована і в тому випадку, коли ознака не належить усім предметам класу, не є загальною, а притаманна тим предметам, котрі випадково нам трапились. На підставі лише однієї повторюваності ми ніколи не можемо знати, чи буде виділена ознака або факт стикатися і далі за межами нашого безпосереднього досліду. Висновки індукції через простий перелік е мало обгрунтовані, вони тільки ймовірні, але не достовірні.
У науковій індукції висновок робиться на підставі встановлення того, що спостережувана ознака є неодмінною, істотною ознакою предметів, що вивчаються. Тут для узагальнення висновку однієї повторюваності ознаки або факту недостатньо. Необхідно встановити, використовуючи метод наукового пізнання, що спостережувана ознака є ознакою істотною, неодмінною. Знання того, що спостережувана ознака є істотною, служить логічною основою висновку в науковій індукції, бо якщо ознака є істотною, то вона неодмінно належить усім предметам класу.
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.6. Індукція через простий перелік
Індукція через простий перелік - це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.5. Неповна індукція
Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, котрі не охоплюють усіх предметів класу. У повній індукції...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.4. Повна індукція
Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу. Другий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
Індукція через простий перелік широко використовується у судовому дослідженні. Але тут вона має деякі особливості, зумовлені специфікою пізнання під час...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.1. Поняття про індукцію
10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 10 ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.2. Індукція в судовому пізнанні
Індукцію не можна розглядати як умовивід тільки про клас предметів. Нерідко у процесі пізнання узагальнюючий висновок висловлюється не про клас...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.9. Узагальнення і обмеження понять
Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 7.1. Загальна характеристика умовиводів
7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
Злочинна подія як об'єкт пізнання постає завжди у вигляді певної сукупності пов'язаних між собою фактів. Тому, щоб розкрити злочин, установити істину у...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо - виведення) називається умовивід, у якому висновок про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 8 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо - виведення) називається умовивід, у якому висновок про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.9. Умовиводи із суджень із відношеннями
Складним силогізмом, або полісилогізмом, називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів. Полісилогізм - це ланцюг силогізмів....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.8. Складні і складноскорочені силогізми
Складним силогізмом, або полісилогізмом, називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів. Полісилогізм - це ланцюг силогізмів....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 7 УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ
7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Наприклад: Категоричний силогізм...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.3. Спостереження та експеримент
Індукція пов'язана зі спостереженням і експериментом. Перш ніж робити узагальнюючий висновок про якийсь клас предметів, необхідно знати окремі предмети...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.4. Зміст поняття і склад злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 3 ВИЗНАЧЕННЯ І ПОДІЛ ПОНЯТЬ
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.3. Зміст і обсяг поняття
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.2. Види визначень
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.1. Сутність визначення
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.3. Суто умовний силогізм
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.3. Аксіома силогізму
Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Наприклад: Категоричний силогізм...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.2. Поняття і слово
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.1. Загальна характеристика поняття
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.8. Операції над поняттями
Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6. Відношення протилежності (супротивності)
Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття "студент" і "відмінник" перехрещуються, оскільки частина...
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення