Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.3. Спостереження та експеримент
Індукція пов'язана зі спостереженням і експериментом. Перш ніж робити узагальнюючий висновок про якийсь клас предметів, необхідно знати окремі предмети цього класу. Методами вивчення окремих предметів, часткових випадків, фактів є спостереження і експеримент.
Спостереження - це вивчення у тому вигляді, в якому вони відбуваються та існують насправді.
Під час спостереження предмети вивчаються в їх природному стані. Спостерігаючий не втручається у хід подій, не змінює процес їх перебігу. Так, під час слідчого огляду і в початковій його стадії усі об'єкти досліджуються у тому вигляді, в якому їх застає слідчий. Ніякі зміни в обстановці не робляться, речі з їхніх місць не зсуваються, до предметів, як правило, не доторкуються. Слідчий і особи, котрі з ним знаходяться, тільки уважно розглядають усі предмети, їхні ознаки, стан і розташування.
Спостереження відрізняються від звичайного сприймання. При простому сприйманні людина не ставить перед собою якоїсь мети, вона оглядає те, що діє на її органи чуття. Спостереження ж - це сприймання цілеспрямоване, активне. Воно завжди проводиться з раніше визначеною метою. Спостерігаючи явище, ми маємо на увазі завдання - знайти певні факти, зв'язки та відношення між ними.
Цілеспрямованість спостереження дає змогу виявити такі предмети, явища, факти, котрі можуть бути не помічені під час звичайного сприймання. Спостереження під час розслідування кримінальних справ зводяться головним чином до пошуків різноманітних предметів і слідів злочину. Нерідко слідчому доводиться шукати сліди злочину, навмисне замасковані або приховані злочинцем.
У природничих науках при спостереженні широко користуються приладами та інструментами, котрі розширюють сферу спостереження, дають змогу сприймати предмети і явища, недоступні безпосередньо органам чуттів.
У судовому дослідженні спостереження проводиться за допомогою різноманітних науково-технічних засобів. Використання криміналістичної техніки значно розширює сферу безпосереднього спостереження, створює можливість виявити такі сліди злочину, котрі звичайному сприйманню не доступні.
Спостереження - засіб здобування знання про окремі предмети, явища. Спостерігаючи факти, ми висловлюємо про них судження. Ці судження стають потім засновками індуктивних умовиводів.
Експериментом називається умисний виклик або зміна якогось явища з метою його спостереження за найсприятливіших умов.
Спостереження дає змогу виявити у явищі лише те, що безпосередньо відкривається нашим органам чуттів або приладом, котрим ми користуємося. Під час спостереження явище вивчається в своїх природних умовах у незмінному вигляді.
В експерименті вивчається навмисно відтворене або змінене явище. Під час експериментального вивчення дослідник втручається у процес перебігу явища. Експеримент створює можливість вивчити явище за різноманітних умов, схожих на ті, в котрих воно відбувається при природному розвитку, і за умов, несхожих на природні. Експеримент розширює рамки спостереження, створює нові, зручніші умови для всебічного спостереження предмета або явища, дає змогу багаторазово повторювати дослід. Експеримент створює можливість увести до складу умов досліду якусь нову обставину для того, щоб простежити її вплив на явище, котре вивчається, ізолювати явище від побічного впливу, простежити дію уведеної обставини у найчистішому вигляді. Завдяки експерименту можна виявити такі властивості в предметах, які в природних умовах виявити досить важко або зовсім неможливо.
Експеримент ніколи не ставиться наосліп. Перш ніж проводити експеримент, необхідно з'ясувати його мету. Експериментатор має звати, що досліджується і для чого, з якою метою ставиться експеримент. За допомогою експерименту здобувають знання про окремі явища, факти, котрі надалі можуть служити засновками в індуктивному умовиводі.
Експерименти широко застосовуються в природничих науках. Ними часто користуються також і в судовому дослідженні. Слід тільки мати на увазі, що під час розслідування і розгляду судових справ не всякий факт може бути перевіреним за допомогою експерименту.
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.6. Види поділу понять
Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Простий поділ. Простий поділ, або поділ за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.1. Загальна характеристика поняття
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.7. Класифікація
Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Простий поділ. Простий поділ, або поділ за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 2 ПОНЯТТЯ
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Інші способи визначення
Генетичне визначення (від грецької "генезис", що означає "походження") - це таке визначення, в якому зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.2. Індукція в судовому пізнанні
Індукцію не можна розглядати як умовивід тільки про клас предметів. Нерідко у процесі пізнання узагальнюючий висновок висловлюється не про клас...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Генетичне визначення
Генетичне визначення (від грецької "генезис", що означає "походження") - це таке визначення, в якому зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.9. Узагальнення і обмеження понять
Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватися таких правил: 1. Визначення має бути сумірним, тобто обсяг визначуваного має дорівнювати обсягу...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Номінальні визначення
Генетичне визначення (від грецької "генезис", що означає "походження") - це таке визначення, в якому зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.8. Операції над поняттями
Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.3. Зміст і обсяг поняття
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5.3. Розподільні (диз'юнктивні) судження
Єднальним (кон'юнктивним) судженням називається судження, суб'єкту якого належать усі перелічені предикати. Єднальні судження утворюються із простих за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
Єднальним (кон'юнктивним) судженням називається судження, суб'єкту якого належать усі перелічені предикати. Єднальні судження утворюються із простих за...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 3 ВИЗНАЧЕННЯ І ПОДІЛ ПОНЯТЬ
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.2. Поняття і слово
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.5. Правила поділу
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.4. Поділ понять
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.1. Поняття мислення
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.6. Види понять
Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.4. Зміст поняття і склад злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.2. Види визначень
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.1. Сутність визначення
3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.3. Закон суперечності
Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.1. Поняття про індукцію
10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 10 ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
Злочинна подія як об'єкт пізнання постає завжди у вигляді певної сукупності пов'язаних між собою фактів. Тому, щоб розкрити злочин, установити істину у...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення, і зокрема в судовому дослідженні,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.2. Закон тотожності
Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторялась. Думка...
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.3. Спостереження та експеримент