Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.5. Неповна індукція
Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, котрі не охоплюють усіх предметів класу.
У повній індукції засновки вичерпують усі випадки явища, котре вивчається. У неповній індукції загального висновку про клас предметів ми доходимо на основі вивчення тільки якоїсь частини предметів цього класу. Індукція називається неповною саме тому, що клас предметів, про який ми висловлюємо узагальнюючий висновок, досліджується нами не повністю.
Приклад. Під час обшуку в гр-на Сидоренка було вилучено 60 шерстяних дамських кофточок. Сім кофточок мали етикетки фабрики "Червона нитка". На цій підставі було зроблено гаданий висновок про те, що "Всі кофточки, вилучені у Сидоренка, виготовлені фабрикою "Червона нитка".
У цьому умовиводі висновок про всі виявлені та вилучені кофточки зроблений на підставі знання частини вилучених кофточок
Особливість неповної індукції полягає в тому, що те, що нам відоме про частину предметів класу, ми поширюємо на увесь клас, на всі його предмети. У неповній індукції знання з вивчених фактів переноситься на факти, котрі не вивчалися; ознаку, яка належить предметам, що спостерігалися, ми приписуємо і тим предметам даного роду, котрі не були об'єктом нашого спостереження. Ця властивість неповної індукції досить важлива для пізнання.
Як відомо, основна маса явищ має незчисленну кількість окремих екземплярів. Вивчити їх усіх практично неможливо. Отже, узагальнюючого висновку про клас предметів у таких випадках ми можемо дійти на основі пізнання лише частини предметів класу. Неповна індукція і є тією формою умовиводу, в якій проходить наше мислення при пізнанні таких явищ.
Неповна індукція широко використовується в будь-якій галузі знання. Вона є неодмінною формою пізнання в судовому дослідженні.
Приклад. У справі про вбивство громадянина М. було встановлено такі факти: 1. Обвинувачуваний К. був зацікавлений у вбивстві М. і підшукував способи і можливості для цього. Він двічі робив замах на життя М.; 2. У день убивства обвинувачуваний К. поїхав до лісу вслід за М.: той поїхав туди на полювання; 3. Труп М. було знайдено в тому ж лісі. Біля трупа виявився гребінець обвинувачуваного К.; 4. На одязі труна виявлені плями крові, що збігаються з групою крові обвинувачуваного К., а на одязі К. знайдені плями крові, яка за групою збігається з кров'ю вбитого; 5. Вдома у обвинувачуваного К. під час обшуку було знайдено пістолет зі слідами нещодавно зробленого пострілу.
Досліджуючи кулю, вийняту з трупа, і кулю, одержану від експериментального пострілу з назнаного пістолета, експерт дав категоричний висновок, що куля, вийнята з трупа, була вистріляна із пістолета, знайденого під час обшуку в К.
6. На нікельованій пряжці пояса, знятого з трупа М., виявлено засохлий кривавий відбиток пальця, котрий, як установлено експертизою, було залишено вказівним пальцем правої руки К.
На підставі цих фактів суд дійшов висновку, що вбивство гр-на М. скоїв обвинувачуваний К.
Висновок суду про винуватця злочину буй зроблений за допомогою неповної індукції. Повна індукція тут не застосована. Вона взагалі не може бути використана при розв'язанні питання про те, що вчинено, який злочин має місце у даному випадку, оскільки відновити злочинну подію в усіх її деталях практично неможливо.
На стадії порушення кримінальної справи, коли слідчий має мінімальну кількість фактів і обставин, які стосуються справи, узагальнюючий висновок про злочинну подію в цілому може бути зроблений тільки у формі неповної індукції.
Розрізняють такі види неповної індукції: індукція через простий перелік, індукція через відбір фактів і наукова індукція*
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.4. Повна індукція
Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу. Другий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.1. Поняття про індукцію
10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 10 ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.2. Індукція в судовому пізнанні
Індукцію не можна розглядати як умовивід тільки про клас предметів. Нерідко у процесі пізнання узагальнюючий висновок висловлюється не про клас...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 8 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо - виведення) називається умовивід, у якому висновок про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 7.1. Загальна характеристика умовиводів
7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.9. Умовиводи із суджень із відношеннями
Складним силогізмом, або полісилогізмом, називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів. Полісилогізм - це ланцюг силогізмів....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.8. Складні і складноскорочені силогізми
Складним силогізмом, або полісилогізмом, називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів. Полісилогізм - це ланцюг силогізмів....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо - виведення) називається умовивід, у якому висновок про...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 7 УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ
7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
Злочинна подія як об'єкт пізнання постає завжди у вигляді певної сукупності пов'язаних між собою фактів. Тому, щоб розкрити злочин, установити істину у...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.8. Операції над поняттями
Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.3. Суто умовний силогізм
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.3. Аксіома силогізму
Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Наприклад: Категоричний силогізм...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Наприклад: Категоричний силогізм...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.1. Поняття мислення
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.9. Узагальнення і обмеження понять
Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.8. Значення логіки для судового пізнання
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.7. Логіка формальна й діалектична
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.6. Види понять
Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.4. Зміст поняття і склад злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.3. Спостереження та експеримент
Індукція пов'язана зі спостереженням і експериментом. Перш ніж робити узагальнюючий висновок про якийсь клас предметів, необхідно знати окремі предмети...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.3. Зміст і обсяг поняття
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.11. Поділ суджень за модальністю
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.10. Поняття про квантори
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.9. Судження і пропозиційна функція
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
Логіка - Жеребкін В. Є. - 10.5. Неповна індукція