Культурологія - Шейко В. М. - 6.3. Реформація й контрреформація в Західній Європі. Лютеранська й кальвіністська моделі організації культурного життя
Перш за все слід нагадати, що Реформація як відоме суспільно-політичне й релігійне явище - антифеодальний рух в Західній та Центральній Європі XVI ст., спрямований на боротьбу з католицизмом. Саме цей рух, починаючи з Німеччини, фундував основи протестантизму. Змістовою основою цього руху був гуманізм. При цьому поряд з італійським гуманізмом існував північний, німецький гуманізм. Оснований на стихійному індивідуалізмі, як і італійський, він усе ж шукав об'єктивні істини, які існували над людиною. Усе сказане привело до появи протестантизму, який рішуче порвав із середньовічною реальністю. Одним із перших на цьому шляху був німецький гуманізм, який привів не до світського вільнодумства, а до зовсім нової релігії - протестантизму.
Відходячи від католицької церкви, її таїнств і обрядів, протестанти не відмовилися від християнства, звертаючись лише до його перших століть, коли ще не було твердо встановлених догматів, церковної адміністрації, централізації й ієрархії. Позацерковні протестанти були суворими моралістами, проповідниками суворого благочестя. Протестантизм різних напрямів створив особливу культуру, принципово відмінну від ренесансної. Парадоксально, що вільнодумний гуманізм і католицька церква підтримували один одного, а протестантизм, який відходить від авторитетів і потребує своєрідності тлумачення Біблії, прямо заперечував гуманізм і Відродження як аморальні речі.
Зауважимо, що з протестантизмом тісно пов'язані імена М. Лютера (1483-1546) - вождя церковної опозиції, який обмежив людський суб'єкт тими абсолютними нормами, що стали основою всього протестантизму, та Ж. Кальвіна (1509-1564), який виявився представником похмурого й моралістично неприступного християнства, аскетичного пуританства, звинувативши всіх у недостатній моралі, поганій поведінці, недотриманні християнських правил.
Породжена протестантизмом духовність стала потужним засобом самоствердження людини, звільнення особистості від зовнішньої релігійності й культивування релігійності внутрішньої. Внутрішня релігійність виявилась певною мірою засобом індивідуального самоствердження людини. Метою цієї релігійності було досягнення Бога людським, раціональним шляхом, тому протестантизм раціоналістичний. У ньому відбулося переломлення раціоналістичних устремлінь епохи крізь призму специфічного прагнення до пізнання Бога, до досконалої релігії. Протестантизм став і предтечею, і наслідком раціоналізму, що дав світу новий тип культури, одночасно раціоналістичної й суворої, моралізаторської. Раціоналізм, своєрідне прочитання Біблії, аскетизм і моралізування стали основою протестантської духовності й культури. Але трактування протестантськими вождями культури суттєво відрізнялося від трактувань епохи Відродження, а тим більше трактувань наступних епох. Насамперед протестантизм відкидав мистецтво, особливо живопис, у тому значенні, як воно розумілося у Середньовіччі й Відродженні. Отже, не міг розвиватися релігійний живопис, лише світський. Релігійні сюжети використовувалися, але вони слугували світським моралізаторським цілям.
Лютеранська модель культурного життя є м'якою, збалансованішою, вона припускає певну свободу зовнішнього і внутрішнього проявів людини в межах ортодоксії, що специфічно розуміється, вона звертається більше до почуттів, до внутрішнього світу, ніж вимагає зовнішнього благочестя.
Кальвіністська модель строгіша, із більш суворою мораллю, аскетичніша. Однак, незважаючи на суб'єктивні устремління Ж. Кальвіна до внутрішнього благочестя й аскетизму, об'єктивно кальвінізм ішов до зовнішнього благочестя та аскетизму. Кальвіністська модель передбачала найсуворіший контроль діяльності й поведінки людини, ще менше було можливостей самореалізації людини в мистецтві. Мало того, мистецтво взагалі оголошувалося шкідливим і непотрібним. Способом самореалізації людини ставала праця, яка перетворювалася на покликання й утілювалася в підприємництві. Ідея про приречення жорстко детермінувала життя людини і її діяльність (тобто культуру). Людина культурна в протестантському розумінні - це людина освічена, але освіта - не самоціль. Людина, бадьора духовно, усвідомлює свою гріховність і шукає досконалості, виконуючи свою роботу, свою справу. Одночасно культурність розумілася і як зовнішнє благочестя, і як опанування Священного Писання, і як опанування світських знань.
Особливості лютеранської й кальвіністської моделей організації культурного життя закладені в специфіці лютеранського й кальвіністського відгалужень протестантизму. Прагнучи до внутрішньої релігійності, протестантизм усе більше скочувався в релігійність зовнішню.
Схожі статті
-
6.1. Трансформація в духовному житті суспільства в епоху Відродження. Спроба реанімації язичницького світогляду й античної культурної спадщини Ренесанс -...
-
Грецька свідомість демонструвала прихильність ідеї чіткої впорядкованості навколишнього світу, універсального характеру космічного закону, божественного...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Магічне бачення світу як основа розвитку культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.7. Функції культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 6. Діячі відродження про культуру
6.1. Трансформація в духовному житті суспільства в епоху Відродження. Спроба реанімації язичницького світогляду й античної культурної спадщини Ренесанс -...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 5.7. Світські й релігійні начала середньовічної культури
У період Середньовіччя християнство пронизувало всі сфери суспільства і насамперед його духовне життя. У цих умовах головною ознакою духовної культури є...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Ігрова концепція походження культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 2. Міфологічні уявлення про культуру
2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.4. Визначення культурології
Ідея різниці культур і необхідність усестороннього розгляду як окремих культур, так і культури в цілому, як певної цілісної системи, уможливили створення...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Психоаналітична теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Екзистенціальна теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.5. Погляди К. Тацита і підходи до культури в імператорському Римі
Головне завдання філософії, як писав Сенека, - донести до людей почуття гуманності, спільності, єднання, навчити їх жити згідно з природою, що наділяла...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.4. Погляди Л. А. Сенеки на культуру й проблеми людства
Головне завдання філософії, як писав Сенека, - донести до людей почуття гуманності, спільності, єднання, навчити їх жити згідно з природою, що наділяла...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 3.7. Елліністичне розуміння культури
Архетип циклічності, властивий античній думці в цілому, певним чином розкривається у філософії історії й культури Платона (427-347 рр. до н. е.)....
-
Культурологія - Шейко В. М. - 3.6. Платонівська концепція культури
Архетип циклічності, властивий античній думці в цілому, певним чином розкривається у філософії історії й культури Платона (427-347 рр. до н. е.)....
-
Основну культурну течію Ренесансу, що стала багато в чому його візитною карткою, зазвичай називають гуманізмом. Етимологічно "гуманізм" бере початок з...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 2.4. Культурний герой у міфології
Епос, як культурний феномен, виникає на межі між міфом і літературою. Міф пов'язаний "з патріархатом, який висунув на перший план героїчну особистість у...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 2.3. Створення світу й культури у творчості Гомера й Гесіода
Магія (від грец. mageia - чарівництво) - одна з форм первісної свідомості, первісної релігії, заснована на тому, що багато незрозумілих явищ приписуються...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 2.2. Магія, фетишизм, анімізм та їхній культурологічний потенціал
Магія (від грец. mageia - чарівництво) - одна з форм первісної свідомості, первісної релігії, заснована на тому, що багато незрозумілих явищ приписуються...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств
2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини...
-
Культурологія - Шейко В. М. - ВСТУП
Сьогодні, коли світова спільнота перетнула межу третього тисячоліття, як ніколи актуальним є питання про подальшу долю земної цивілізації. Перед лицем...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Трудова теорія походження культури
Трудова теорія походження культури Найдокладніше діяльнісний підхід до культури розроблений у марксистській традиції. Марксизм вбачає відмінність людини...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 3. Давньогрецькі уявлення про культуру
3.1. "Еллінство" і "варварство" Культура античної Греції (самоназва греків - елліни) була самобутньою й унікальною. Греки чітко розуміли особливості...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Символічна концепція походження культури
Трудова теорія походження культури Найдокладніше діяльнісний підхід до культури розроблений у марксистській традиції. Марксизм вбачає відмінність людини...
-
У давньоримській культурі оригінальне поєднувалося із запозиченим. Запозичене перетворювалося, змішувалося з оригінальним і в результаті виникла єдина,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.6. Синкретизм давньоримської культури
У давньоримській культурі оригінальне поєднувалося із запозиченим. Запозичене перетворювалося, змішувалося з оригінальним і в результаті виникла єдина,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 3.2. Пайдея як процес формування культурності
3.1. "Еллінство" і "варварство" Культура античної Греції (самоназва греків - елліни) була самобутньою й унікальною. Греки чітко розуміли особливості...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 3.1. "Еллінство" і "варварство"
3.1. "Еллінство" і "варварство" Культура античної Греції (самоназва греків - елліни) була самобутньою й унікальною. Греки чітко розуміли особливості...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.6. Походження культури
Трудова теорія походження культури Найдокладніше діяльнісний підхід до культури розроблений у марксистській традиції. Марксизм вбачає відмінність людини...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.1. Поняття культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
Культурологія - Шейко В. М. - 6.3. Реформація й контрреформація в Західній Європі. Лютеранська й кальвіністська моделі організації культурного життя