Історія України - Литвин В. М. - Голод 1946-1947 рр

Післявоєнна розруха суттєво позначилася на сільському господарстві України. На розруху наклалися несприятливі погодні умови. У 1946 р. Україну вразила небувалої сили посуха. За інтенсивністю і розмірами охопленої території вона істотно переважала посуху 1921 р. Середня врожайність зернових упала в колгоспах до 3,8 ц з га, а в радгоспах - до 4,5 ц. В Одеській, Харківській і Ворошиловградській областях врожайність зменшилася до 2,3-2,9 ц з га. Валовий збір зернових скоротився до 531 млн пудів проти 1330 млн у 1940 р. Нестача кормів спричинила загибель 44 тис. голів великої рогатої худоби і 82 тис. коней.

Уряд республіки, діючи у межах своєї компетенції, звільнив від обов'язкових поставок 686 колгоспів у Херсонській області і надав їм у позичку 14 тис. т зерна. Проте, щоб не допустити голоду, треба було добитися зниження завдань по обов'язкових поставках від центру. Центр, однак, не пішов на скорочення поставок. Щоб виконати обов'язкові поставки хліба, компартійно-радянське керівництво республіки на чолі з М. Хрущовим почало чинити величезний тиск на місцеві органи влади. Коли у колгоспів примусово забирали жалюгідні запаси хліба, щоб виконати обов'язкові поставки, сільське населення опинялося перед загрозою загибелі від голоду.

Безкомпромісність Кремля у питанні про хлібозаготівлі пояснювалася бажанням Сталіна одержати політичні дивіденди від поставок зерна в країни Європи. Ще в лютому 1946 р. в Москві була підписана угода про поставку в Польщу 200 тис. т зерна для весняної сівби. У квітні СРСР зобов'язався поставити Франції 500 тис. т зерна за цінами, нижчими від світових, і переважно в кредит. Радянське зерно в голодному 1946 р. надходило також у Болгарію, Румунію, Чехословаччину. Рятуючи громадян інших країн. Кремль губив своїх. В українському селі, з якого викачали весь урожай зернових, розпочався голод. Зима 1946-1947 рр. виявилася неймовірно тяжкою, люди почали гинути від дистрофії, голодного тифу та інших епідемічних хвороб. У 1946 р. середньомісячний рівень смертності в сільській місцевості України становив 20 тис. осіб, а в січні 1947 р. він підвищився до 30 тис, у лютому - до 38,5 тис., у березні - до 51,4 тис. осіб.

Схожі статті




Історія України - Литвин В. М. - Голод 1946-1947 рр

Предыдущая | Следующая