Історія України - Кормич Л. І. - ВРЕГУЛЮВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Короткий зміст:

Врегулювання територіальних проблем. Зовнішньополітичне представництво УРСР. Післявоєнна відбудова народного господарства України. Дисидентський рух в Україні у 60-80-х pp. Основні проблеми:

В повоєнний період майже всі українські землі перебувають у складі СРСР. Українська меншість в сусідніх з УРСР державах теж до кінця 80-х pp. перебувала під радянським контролем. Лише українська політична еміграція разом з українською діаспорою стала активною силою українського політичного, громадського, культурного і релігійного життя. Завершення возз'єднання українських земель в єдиній державі стало можливим з вирішенням питання про долю Закарпаття, Північної Буковини і трьох повітів Бесарабії - Хотинського, Аккерманського і Ізмаїльського.

В кінці Другої світової війни радянське керівництво приймає рішення про відновлення зовнішньополітичного представництва УРСР. З одного боку, це була спроба нейтралізації національно-визвольних сил. З іншого-створювалась додаткова структура для досягнення СРСР своїх цілей на міжнародній арені.

Післявоєнна відбудова зруйнованого народного господарства України зіткнулась з величезними труднощами, пов'язаними перш за все з відсутністю робочої сили. Більшість працездатного і кваліфікованого населення країни загинула на фронтах Великої Вітчизняної війни. Крім того, економіка нашої республіки внаслідок війни зазнала неймовірних збитків і була, по суті, знищена. Зарубіжні спеціалісти вважали, що відбудувати її можна буде не раніше, ніж через J 00 років. Проте патріотизм і трудовий ентузіазм народу породили таку ефективну форму трудової активності, як "метод народної будови". Завдяки концентрації сил і засобів на відродження пріоритетних галузей економіки ще до кінця війни Україна виконувала роль прифронтової матеріально-технічної бази СРСР.

Масове розповсюдження владою позаекономічних, примусових важелів теж дозволили зробити відбудовний процес всенародною справою. В 50-ті роки в Україні стали з'являтися перші опозиційні радянській владі організації. Боротьбу з ними влада ставила на перше місце серед завдань внутрішньої політики, справедливо вбачаючи в них найбільшу загрозу для себе. Проблеми захисту марксистсько-ленінської ідеології стали пріоритетними для правлячої комуністичної партії.

ВРЕГУЛЮВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Післявоєнні зміни у розмірах території і складі населення України. Після Другої світової війни змінилися розміри території і склад населення УРСР. В червні 1945 року Чехо-Словаччина відмовилась від Закарпатської України. З неї протягом року була створена Закарпатська область. В серпні цього ж року була проведена демаркація радянсько-польського кордону, що проходив вздовж Бугу і на схід від Сяну, за так званою "лінією Керзона", залишаючи Польщі частину українських земель. Ще в 1944 році з Румунією було відновлено кордон, встановлений напередодні війни, в червні 1940 року. Через 10 років, 19 лютого 1954 р., у відповідності з постановою Верховної Ради СРСР, РРФСР передала Україні Кримський півострів.

Радянський Союз отримав зручну стратегічну позицію відносно Польщі, Угорщини і Чехо-Словаччини і можливість розгромити український націоналізм, вогнищем якого була Західна Україна.

Встановлення радянської влади в Західній Україні Боротьба з ОУН, і УПА. Радянизація західноукраїнських земель була спрямована на введення цих територій в русло суспільного життя СРСР. Для цього застосовувались жорстокі, репресивні методи. Під час колективізації та індустріалізації тут навіки було вислано за межі України більш ніж 203 тис. чоловік. А з 1944 р. по 1952 р. в західних областях України зазнали репресій до 500 тис. осіб, в тому числі арештовано більш ніж

130 тис. осіб. Відповідальним за безжальні дії проти мирного населення був не тільки Сталін.

Схожі статті




Історія України - Кормич Л. І. - ВРЕГУЛЮВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Предыдущая | Следующая