Історія грошей і банківництва - Скоморович І. Г. - 4.3. Гроші та банківництво в Ольвії

На зламі VII-VI ст. до н. е. на території сучасного селища Парутине мілетці заснували Ольвію. Протягом століття вона стала не тільки типовим грецьким полісом, а й вагомим виробничим і торговельним центром. Ольвія швидко поширила свої впливи на навколишні поселення, зокрема на Березань - першу грецьку колонію, засновану в 645-644 рр. до н. е.

Найбільш поширеним на території Північного Причорномор'я в період заснування Ольвії був культ бога Аполлона Лікаря. Тогочасні традиції вимагали на новоосвоєних територіях будувати храм божеству і приносити йому дари. Оскільки атрибутами Аполлона Лікаря були лук і стріли, пожертвування мали вигляд стріл, які згодом стали виконувати роль грошових знаків. Вони відливалися з бронзи і важили приблизно 5,3 г.

У третій чверті VI ст. до н. е. в Ольвії став популярним культ Аполлона Дельфінія. Цим пояснюється факт виникнення нових грошей у формі дельфінів. Вони перебували в обігу паралельно зі стрілами за співвідношенням 10:6. Важили дельфіни 3-3,5 г. Обидва види грошей були результатами приватних емісій, оскільки приватними мусять бути пожертвування. Вони залишалися в обігу до кінця IV ст. до н. е.

У першій половині V ст. до н. е. розпочалося економічне піднесення Ольвії, наслідком якого став полісний випуск грошей у вигляді монет. Близько 480-470 рр. до н. е. відбулася емісія бронзових асів вагою 54-76 г із зображенням голови Афіни Паллади і дельфіна на одному боці та колеса - на зворотному. Якщо скористатися найбільш правдоподібною для Ольвії мілетською ваговою системою, то ці аси мали дорівнювати 12 стрілам або 20 дельфінам.

Протягом наступних 50 років у місті далі випускали бронзові литі аси вагою 127,66,71 і 23-24 г.

У 440-430 рр. до н. е. відбулася емісія срібних монет, на яких на аверсі був зображений Геракл у шкурі лева, що стояв на коліні й напинав тятиву лука, та напис EMINAKO, а на реверсі - колесо у втиснутому квадраті з дельфінами по боках. Останнє зображення пояснюють можливим злиттям культів обох Аполлонів. Напис на монетах, вочевидь, означав ім'я магістрата. Важили вони 7,85- 11,74 г і могли прирівнюватися до статерів егінської монетної системи.

З метою припинення функціонування приватних стріл і дельфінів влада міста винесла рішення про цілковиту заміну їх державними монетами. Так у 438-410 рр. до н. е. з'явились аси з написом APDН та зображенням голови їоргони на одному боці та орла на дельфіні - на зворотному. Відомі їхні три вагові групи: 104-138 г, що відповідали 1/96 частині кізикіна, 21-34 г (1/384 частина) та 10-16 г (1/768). Слово на монеті було складено з перших складів давньогрецьких слів АРΔIΣ (стріла) і IXΘΥΣ (риба). За іншою, менш ймовірною, версією цей напис слід читати як ХАРІ і розуміти його як початок одного з кількох грецьких імен (наприклад, Харікл, Харіген і т. д.). Крім того, були випущені дельфіни з написом АПІХ:O де остання буква ймовірно означала назву міста. Дельфіни і стріли, які відповідали цим еталонам, обмінювалися як грошові знаки. Крім того, в обіг надійшли дельфіни з написом ©Y, що мало означати давньогрецьке слово ΘΥΩPA ертва). Вони виконували сакральну функцію паралельно з випущеними попередньо дрібнішими дельфінами. Отже, держава намагалася взяти під свій контроль випуск вотивів (жертвопринесень).

На 410-400 рр. до н. е. припав випуск срібних монет вагою 0,91 і 0,51 г, що відповідали оболам і геміоболам егінської монетної системи з написом ОЛВІ. Трохи згодом, у 400-380 рр. до н. е. тривала емісія бронзових асів, які важили 18-27 г і містили зображення, подібні до попередніх випусків, та напис ОЛВІ.

Першою половиною IV ст. до н. е. датовано декрет Каноби, який регулював грошовий обіг в Ольвії. Його статті були витесані на мармурових стелах поряд із подібними документами інших грецьких міст. На територію полісу можна було ввозити будь-які золоті та срібні монети, але вони підлягали обов'язковому продажеві за оль-війські срібні та мідні гроші. При цьому курс обміну встановлювався за угодою. Виняток становили електрові кізикіни, які продавалися за 10,5 ольвійських статерів.

Операції купівлі-продажу іноземних валют здійснювалися на спеціальному місці, де відбувалися народні збори (на камені в екле-сіастерії). Така практика обміну грошей на агорі походила зі Стародавньої Греції. Ольвійські міняйли, як і їхні грецькі колеги, суворо стежили за правдивістю іноземних монет. Для припинення обігу фальшивих грошей використовувалися пробірні камені, що давали змогу перевірити якість коштовних металів, із яких було зроблено монети. Порівнюючи сліди на камені, що залишалися від еталону міняйла, та монету, яка перевірялася, можна було переконатися, правдивий чи фальшивий іноземний або ольвійський грошовий знак.

Перше карбування монет в Ольвії відбулось у другій чверті IV ст. до н. е. Саме до того часу відносять випуск мідних асів із зображенням голови Деметри, орла на дельфіні та скорочення імен на багатьох із них. Дослідники вважають, що монети з іменами карбувалися від імені приватних осіб, а безіменні - за рахунок поліса.

Їх заступили литі аси, на яких були зображені: голова Деметри в фас, орел на дельфіні, напис ОАВІН, а також окремі букви (А, В, повернута в протилежний бік, Г, Д, Е, У) та символи "зірка" і "колос" на деяких із них. Учені вважають, що таким чином почався храмовий випуск: монети з колосом емітувалися храмом Деметри, а з восьмикутною зіркою - Аполлона Дельфінія. Монети без таких символів приписують полісному карбуванню.

Паралельний випуск монет - містом і храмами - тривав у 330-310 рр. до н. е. Особливістю цього періоду була поява в обігу одночасно золотих, срібних і мідних монет, на яких збереглися попередні зображення. На більшості монет усіх номіналів містяться скорочення імен, монограми та окремі літери. До храмів, що здійснювали емісію грошей, долучилися культи Посейдона, Борисфена та Аполлона Лікаря.

Згодом храмове карбування припинилось, і відбувся поступовий перехід золотих і срібних монет на одну аттичну вагову систему та встановлення співвідношення золота та срібла, подібного до грецького,- на рівні 1:10. Доти срібні монети випускалися за самоською ваговою системою, араціо було на рівні 1:12,17.

300-280 рр. до н. е. датовано період випуску борисфеніе - бронзових монет, на яких були зображені бородате річне божество Борисфен, повернутий вліво, на аверсі та скіфська зброя (горит і сокирка), напис ОАВІО, доповнений різноманітними літерами й монограмами,- на реверсі. За аттичною ваговою системою ці монети відповідали дихалкам.

Борисфсни були витручені срібними монетами вагою 7,9 г та 1,99-4,17 г, які можна вважати дидрахмами та драхмами родоської вагової системи. Оскільки на монетах є скорочення імен, можна припустити, що це було приватне карбування.

Три номінали мідних монет, які надійшли в обіг у 270-260 рр. до н. е., випускалися від імені колегії Семи - одного з керівних органів полісу, який розпоряджався священною скарбницею.

Наступні роки III ст. до н. е. характеризувалися чергуванням емісії срібних і мідних монет, що карбувалися за аттичною монетною системою. Саме тоді став популярним культ Геракла, голову якого можна побачити на аверсі монет. Наприкінці століття ольвіополіти перейшли на родоську монетну систему.

Від початку II ст. до н. е. Ольвія перебувала під впливом скіфської держави, зберігаючи при цьому певну політичну незалежність. На початку другої половин II ст. до н. е. тут карбував свої мідні монети скіфський цар Скилур. Вони містили зображення самого володаря, грецьких богів і богинь, скіфських воза та різноманітної зброї. Траплялися також написи, що означали ім'я й титул Скилура та назву міста ОЛВІО.

Наприкінці II ст. до н. е. Ольвія потрапила в залежність від понтійського царя Митридата VI Євпатора, за часів правління якого карбувала дрібні мідні номінали. У середині 40-х рр. І ст. до н. е. місто було розгромлене гетами та заселене знов в останньому десятилітті перед початком нової ери.

У 50-х рр. в Ольвії паралельно з випуском міських мідних монет проводилося карбування золотих статерів сарматського царя Фар-зоя. Саме тоді на монетах з'явилися роки ольвійської ери, яка почалася в 46-47 рр., та роки правління першого архонта. Крім того, слід зазначити, що міські емісії відбувалися завдяки допомозі Риму, про що свідчить зображення на монетах Зевса і римського орла.

Наприкінці 60-х рр. в Ольвії відновилась емісія срібних монет. Із цього металу карбувалися денарії та потрійні денарії сина Фарзоя - сарматського царя Інісмея, або Іненсимея. Вони містять портрет самого царя, голову Аполлона або Тіхе, монограми, ім'я магістрату і напис ОΛBIOПОΛЕITEΩN

Надалі в Ольвії випускалися лише мідні монети. Крім того, популярним заходом було надкарбування монет попередніх емісій, що здійснювалося за згодою Риму. Починаючи з II ст. в місті розташовувався римський гарнізон, що сприяло надходженню сюди римських монет. За часів правління Септимія Севера (193-211 рр.) на ольвійських монетах з'явилися портрети імператорів та членів їхніх сімей. Саме тоді Ольвія ввійшла до складу римської провінції Нижня Мезія.

Останні монети Ольвії карбувалися за Севера Александра (222-235 рр.). Це були дупондії, тетрасарії, асарії та тресиси з зображеннями Зевса, Тіхе, орла та бика, що стоїть. Трапляється на цих монетах і напис ОΛВ/ПОΛІ/TΩN.

У 30-х рр. III ст. Ольвію розграбували готи, а на початку наступного століття місто припинило існування.

Схожі статті




Історія грошей і банківництва - Скоморович І. Г. - 4.3. Гроші та банківництво в Ольвії

Предыдущая | Следующая