Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта
Термідоріанці після державного перевороту 27 липня 1794 року скасували надзвичайне соціально-економічне законодавство якобінців. Були розпущені Комітет суспільного порятунку. Паризька комуна і революційні комітети. Зазнав реорганізації Революційний трибунал.
Новий конституційний документ був ухвалений Конвентом у серпні 1795 року і одержав назву Конституції III року Республіки. її характеризували поміркований характер і втрата революційного пафосу. Про такі права народу як право на повстання і опір гнобленню не згадувалося. Документ зробив ставку на закріплення економічних, моральних та правових підвалин буржуазного суспільства з метою стабілізації його розвитку.
Конституція скасовувала всезагальне чоловіче виборче право і відновлювала цензову систему. Було відновлено й принцип поділу влади, де пріоритет надавався законодавчій гілці, представленій двопалатним законодавчим корпусом. Він складався з Ради старійшин (250 чоловік, які обиралися з осіб не молодше 40 років) і Ради п'ятисот, яка формувалася з осіб не молодше 30 років. Право законодавчої ініціативи мала тільки Рада п'ятисот, але закон набирав чинності лише після його ратифікації Радою старійшин. Відхилений законопроект міг бути знову внесений на обговорення через рік. Таким чином, до статусу законодавчого корпусу закладалися суперечності, які зумовили нежиттєздатність системи в цілому.
Виконавча влада зосереджувалася в руках Директорії, яка складалася з п'яти членів, що обиралися Законодавчим корпусом шляхом таємного голосування. Склад Директорії щорічно поновлювався. Функції голови члени Директорії здійснювали почергово. Але це не сприяло зміцненню демократичних колегіальних принципів правління, а навпаки, призвело до концентрації влади в одних руках. Режим Директорії був нестійким. З одного боку, вона була змушена боротися проти монархістів (розстріл англійського експедиційного корпусу в Нормандії і придушення монархічного заколоту в Парижі в 1795 році),а 3 другого - тримати в покорі голодні маси (безжальний розстріл у квітні - травні 1795 року голодних парижан у Конвенті). Директорія, яку очолювали одіозні особи - Фуше і Баррас (страшенні терористи і продажні хабарники водночас), була ізольована від суспільства і внаслідок повинна пасти.
6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта
Ліквідація феодального режиму у Франції була вигідна буржуазії та селянству. Збереження нової буржуазної власності в умовах зовнішньої і внутрішньої монархічної реакції потребувало консолідації країни під егідою твердої влади. Франція вимагала свого Олівера Кромвеля. Ним став Наполеон Бонапарт.
Наполеон Бонапарт (15.08.1769 - 05.05.1821), виходець з небагатої і багатодітної дворянської родини на Корсиці, який закінчив офіцерську артилерійську школу у Франції, завдяки феноменальній і різноманітній обдарованості зробив блискучу військову кар'єру в роки революції. Взяття бунтівничого Тулона, розгромлення роялістського заколоту в Парижі, блискуча італійська кампанія, яка призвела до розгрому Австрії та підписання нею вигідного для Франції миру, виявлені Наполеоном особисті якості створили йому незвичайно високий авторитет у Франції, особливо в армійському середовищі.
Підтриманий представниками великої буржуазії, Наполеон 9-10 листопада (18-19 брюмера) 1799 року здійснив державний переворот і встановив режим Консульства. Консульство було оформлене Конституцією VIII Республіки, підготовленої абатом Сійєсом. 13 грудня 1799 року Наполеон сміливо "кинув" Конституцію на всезагальне голосування ("За" було 3 011 007 голосів, "проти" - всього 1562).
Диктатуру Наполеона було прийнято Францією. Конституція складалася з 95 статей. Встановлювалися республіканський лад з сильною виконавчою владою в особі трьох консулів, всезагальне чоловіче виборче право з 21 року. Виборці комуни обирали зі свого середовища 1/10 частину до комунального списку. Обрані особи, зібравшись до департаменту, у свою чергу обирали зі свого середовища 1/10 частину. Останні зі свого середовища обирали 1/10 частину, яка становила національний список. З кожного списку формувався відповідний рівень адміністрації. З національного списку формувалися члени Законодавчого корпусу та інших центральних установ.
Парламент складався з чотирьох установ: Державної ради (30-40 членів, призначених Першим консулом), Трибунату (100 чоловік, обраних з національного списку на п'ять років, зі щорічним оновленням на 1/5 частини), Законодавчого корпусу (300 чоловік старше 30 років, 1/5 частина щорічно оновлюється), Сенату (24 чоловіки старше 40 років, що призначаються довічно, і потім нові члени кооптуються).
Виконавча влада вручалася трьом консулам, призначеним Сенатом. Імена трьох консулів персонально зазначалися в Конституції: Наполеон Бонапарт, абат Сійєс, Роже Дюко. Реальна влада належала Першому консулу - Наполеону Бонапарту. Він призначав членів Державної ради, міністрів, володів виключною законодавчою ініціативою.
Державна рада редагувала закони, Трибунат їх обговорював. Законодавчий корпус затверджував, Сенат затверджував остаточно, а Перший консул обнародував. Тверда влада консульства дозволила розв'язати багато проблем. Було припинено громадянську війна (у Вандеї), амністовано емігрантів, ліквідовано осередки якобінської опозиції. Відновлювалося економічне життя, селяни одержали впевненість у своїх земельних придбаннях. Все це дало змогу в подальшому зміцнити режим особистої влади Наполеона Бонапарта.
2-4 серпня 1802 року було ухвалено новий сенатус-консульт (86 статей). На плебісциті він одержав 3 600 000 голосів "за" і 8300 "проти". Наполеон ставав довічним Першим консулом. Він обирав собі спадкоємця, рекомендував кандидатури Другого та Третього консулів Сенату, скликав Сенат, розпускав Законодавчий корпус, укладав міжнародні договори, міг скасовувати смертні вироки, особисто призначати до 120 нових сенаторів. Реформа увінчувалася запровадженням ордена Почесного легіону, члени якого становили свого роду нову аристократію.
18 травня 1804 року сенатус-консульт ухвалив нову Конституцію Франції, яку було виставлено на референдум, підсумки котрого -("за" - 3 500 000 голосів, "проти" - 2500), чим підтверджено курс на подальше зміцнення особистої влади Бонапарта. Франція проголошувалася своєрідною імперією: "Управління республікою довіряється імператорові" (ст. 1), Наполеону Бонапарту (ст. 2), з правом наслідування за чоловічою лінією". Система органів державної влади зберігалася, але контроль імператора посилювався. Створюється імператорський двір. Шість вищих довічних сановників імперії, Верховний виборець. Великий канцлер. Державний канцлер. Верховний казначей, Констебль, Генерал-адмірал складали Верховну раду імператора й одночасно Верховну раду ордена Почесного легіону До складу двору входили 16 маршалів Франції, вісім генерал-інспекторів і генерал-полковників за родами військ, а також вищі цивільні посадові особи. Створюється Таємна рада у складі всіх консулів, міністрів, сенаторів, членів ордена Почесного легіону та інших осіб на розсуд імператора. Рада обговорює проекти законів, міжнародних угод, питання помилування тощо. Було розподілено на функціональні секції Державну раду і Трибунат (у 1807 році Трибунат було скасовано).
Основою управління Франції стає система міністерств, серед яких найважливіше місце належить міністерству поліції (беззмінний керівник - Жозеф Фуше). На місцях реальна влада передається до рук префектів і субпрефектів, які призначалися міністром внутрішніх справ.
Схожі статті
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 5. Директорія
Термідоріанці після державного перевороту 27 липня 1794 року скасували надзвичайне соціально-економічне законодавство якобінців. Були розпущені Комітет...
-
Станово-представницька монархія у Західній Європі охоплює ХШ-ХУ століття. Для неї характерними є скорочення феодальних прав і посилення державної...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Станово-представницька монархія
Станово-представницька монархія у Західній Європі охоплює ХШ-ХУ століття. Для неї характерними є скорочення феодальних прав і посилення державної...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 2. Суспільний та державний лад Риму
Будь-який римський громадянин, яким би не було його становище, вважався безумовним власником політичних прав. Громадянство у Римі набувалося: 1)...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 4. Право Хетської держави
Хетську державу можна ідентифікувати як ранній варіант теократичної монархії, в якій бюрократичну систему управління вінчала сакралізована царська влада....
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 3. Державний устрій і право
Становлення мусульманської держави в Індії викликало значні зміни в державному апараті. Влада у Делійському султанаті фактично передавалася у спадок, але...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 3. Конституція США 1787 року
Союз, що виник в умовах війни проти Англії, мав виключно воєнний характер. На Другому Континентальному конгресі було ухвалено рішення про об'єднання...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 2. "Статті конфедерації" 1781 року
Союз, що виник в умовах війни проти Англії, мав виключно воєнний характер. На Другому Континентальному конгресі було ухвалено рішення про об'єднання...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 2. Право
1. Становлення держави Франція (як і Німеччина) приймає на себе естафету державності від Імперії франків, у якій уже ясно окреслилися риси феодалізму....
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Глава 16. Франція
1. Становлення держави Франція (як і Німеччина) приймає на себе естафету державності від Імперії франків, у якій уже ясно окреслилися риси феодалізму....
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 3. Державний устрій стародавніх хетів
Хетську державу можна ідентифікувати як ранній варіант теократичної монархії, в якій бюрократичну систему управління вінчала сакралізована царська влада....
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 4. Право Афін
Афіняни не залишили після себе такого правового спадку, як римляни. Єдиним відомим кодексом Афін були Закони Драконта (621 рік до н. е.) - можливо,...
-
Ми вже одержали деяке уявлення щодо характеру влади й основних рис права у зазначений період. Залишається лише підбити деякі підсумки. Організацію влади...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Глава 5. Стародавній Китай
1. Виникнення держави Були цивілізації, які закінчили свої кола у далекому минулому. Витягнуті археологами з-під наносів часу вони зберігаються в музеях,...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Розділ 1. Країни Європи і Америки
Розділ 1. Країни Європи і Америки Глава 23. Англія 1. Виникнення буржуазної держави Англійський абсолютизм у XVI столітті оформився у вигляді "змішаної...
-
Розділ 1. Країни Європи і Америки Глава 23. Англія 1. Виникнення буржуазної держави Англійський абсолютизм у XVI столітті оформився у вигляді "змішаної...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 1. Канонічне право
1. Канонічне право Предмет канонічного права (права християнської церкви) оформлюється до XI століття: крім настанов, для церковної організації...
-
1. Канонічне право Предмет канонічного права (права християнської церкви) оформлюється до XI століття: крім настанов, для церковної організації...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 1. Становлення держави
1. Становлення держави Становлення феодальної держави і права в Англії відбувалося в декілька етапів: 1) розклад родового устрою на Британських островах...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Глава 18. Англія
1. Становлення держави Становлення феодальної держави і права в Англії відбувалося в декілька етапів: 1) розклад родового устрою на Британських островах...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 2. "Кароліна"
"Кароліна" (Constitutio Criminalis Carolina, створений за розпорядженням імператора Карла V, звідси й назва) - одне з найважливіших джерел німецького...
-
Чіткий розподіл політичної історію Китаю в Давній час, Середньовіччя та Новий час за європейськими критеріями здійснити доволі складно. Стійка...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Предмет історії держави і права
Грецьке слово "історія" означає розповідь, дослідження, оповідання про те, що було. У такому значенні воно вживається в російській мові, англійській...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Глава 9. Стародавній Рим
Держава Спарта виникла на півострові Пелопоннес у результаті завоювання дорійськими племенами місцевих ахейських суспільств. Завойовники утворили...
-
Держава Спарта виникла на півострові Пелопоннес у результаті завоювання дорійськими племенами місцевих ахейських суспільств. Завойовники утворили...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 4. Якобінська диктатура
Своєрідністю цього періоду є надзвичайне загострення протиборства різноманітних політичних сил. До ситуації 1792-1793 років якнайкраще підходять слова...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 3. Жирондистська республіка
Своєрідністю цього періоду є надзвичайне загострення протиборства різноманітних політичних сил. До ситуації 1792-1793 років якнайкраще підходять слова...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 2. Конституційна монархія
17 червня 1789 року Генеральні Штати проголосили себе Національними зборами Франції, а 23 червня ухвалили постанову щодо недоторканності депутатів. 9...
-
1. Велика французька революція 1789-1794 років Тема Великої французької революції посідає в навчальній програмі і, що головне, в інтелектуальній...
-
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - Глава 25. Франція
1. Велика французька революція 1789-1794 років Тема Великої французької революції посідає в навчальній програмі і, що головне, в інтелектуальній...
Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л. М. - 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта