Інформаційна безпека - Остроухов В. В. - 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

Соціально-політична комунікація, сучасні технології й способи маніпулювання свідомістю, інформаційні війни й будь-які інформаційно-комунікативні процеси в сучасному суспільстві мають явний або схований тендерний компонент, що проявляється у вираженні емоційної реакції комунікантів, ступені інформованості й дотримання фактичності, видах маніпуляції співрозмовниками, прагненні до самоідентифікації й самореалізації. Тендерні відносини фіксуються у вигляді культурно обумовлених стереотипів, що накладають відбиток на поводження, у тому числі й мовне, особистості, у процесі її соціалізації.

Громадський порядок, суспільні установки, всі аспекти суспільної взаємодії, у тому числі й впливу на масову свідомість, проявляються в комунікації. Інформаційний вплив на особистість "за замовчуванням " включає й подання про жіночність і мужність, нормативні приписи індивідам про той або інший тип поводження й місце в соціумі. Доступ до суспільно значущих позицій, рангів і функцій не є зовнішнім чинником для комунікації, а внутрішньо властивий соціальним контактам і постійно відтворюється у процесі цих контактів. Під час організації інформаційного впливу необхідно враховувати такі характеристики соціальної статі (гендера), що:

O стає звичкою,

O одержує загальноприйняті форми вираження,

O здобуває пізнаваний вид,

O стає необхідною частиною зовнішньої форми,

O є характерним типом поводження для всіх членів даного суспільства,

O не залежить від волі й намірів індивіда.

Соціалізація - входження особистості в суспільство, її адаптація в ньому (відбувається через інститути родини, школи, релігії, ЗМІ, політики тощо). У них закріплюються й відтворюються ген дерні стереотипи.

Стратегії обробки інформації, які є властивими людині від народження, базуються на усвідомленні тендерних розходжень.

Тендерні стереотипи в контексті інформаційного впливу представляються тендерними схемами, які управляють процесами обробки інформації таким чином, що людина починає сприймати, запам'ятовувати й інтерпретувати її відповідно до власних уявлень про гендер.

До гендерних схем, які є значущими для проведення інформаційних операцій, маніпулювання свідомістю, належать такі:

O Праймінг - процес, у результаті якого недавні переживання й асоціації підсилюють доступність тієї або іншої інформації. Людина здатна застосовувати тендерну схему в тому випадку, якщо може сортувати відмітні якості інших людей та інформацію про них на підставі тендера. Так, жінка в політиці вважається явищем рідкісним і що далі, то ексклюзивнішим. Але й вимоги до її діяльності пред'являються особливі. З діяльністю жінок у політиці асоціюють надійність, турботу про дітей і старих, миротворчість тощо. Ці стереотипи вже закріпилися в суспільстві, про що свідчать висловлення й самих жінок-політиків і виборців про них. "Слово "політика" жіночого роду! Куди ж вона без нас? Українська політика тому й однобока, що в ній зараз жінок мало. Не вистачає іншого досвіду, інших знань. От тому розумні мужики - мужики адже бувають розумні, вірно? (сміється) - наприкінці минулого століття й залучили жінок у політику" (В. Довженко) "По-моєму, чоловіки прагнуть усе звалити на плечі жінок. І це їм уже майже вдалося. А оскільки з об'єктивних причин у третім тисячолітті головні політичні ролі переходять до жінок, ми не хочемо, щоб Україна відставала від глобальних процесів" (Л. Супрун); - Сильна жінка-політик - це "горішок", що не під силу розкусити багатьом чоловікам. Коли почуваєш своє покликання, стаєш переконливою й небайдужою до проблем людей, а поруч із тобою чесні люди, то обов'язково досягнеш успіху" (О. Сумська).

O Схема власної статі - схема, що складається зі сценаріїв і планів дій, необхідних для реалізації поводження, що відповідає тендеру. Оскільки чоловіки й жінки прагнуть грати різні соціальні ролі й тип поводження, що вважається підходящим для тієї або іншої людини, залежить почасти й від її статі. Оскільки людина одержує численні соціальні установки, що заохочують її сприймати ген дери зовсім різними, остільки суспільна свідомість засвоює, що гендер дійсно є важливою основою, що використовується для категоризації людей. Тому використання гендерних схем є одним з видів інформаційного впливу на людину й одним з прийомів маніпуляції свідомістю.

Так, піар-фахівці вважають, що запорука успіху реклами БЮТ - у роботі з підсвідомістю виборця. На це були націлені сюжети з нібито пророцтвами Нострадамуса, Ванги і Глоби про якусь жінку-рятівницю. Більше того, сам образ Ю. Тимошенко на рекламі БЮТ - білий одяг, коса, у руках палаюче серце - символізує чистоту й жіночність, закріплюючи тим самим в образі електорату стереотипи, пов'язані з тендером.

* Ефект стійкості - явище, що полягає в тім, що навіть якщо людина й запам'ятовує інформацію, яка суперечить схемі, це ще не означає, що вона обов'язково змінить свої стереотипи. Природа Схем така, що вони зберігають свою міцність і під час зіткнення з доказами, що їх спростовують. Індивіди, які не укладаються в схему, входять у категорію винятків із правил. У цьому випадку поводження, яке суперечить схемі, не призводить до перегляду самої схеми, оскільки виходить від людини, що вважається нетиповою для даної групи. Подолання стереотипу може продукуватися більшістю типових представників групи. Наприклад, жінка в політиці вже перестає бути виключенням із правил. Чоловіки починають прислухатися до думки жінок-політиків і серйозно обговорюють питання про введення для них виборчих квот. "З кожним роком я усе серйозніше починаю ставитися до жінок і в політиці, і в бізнесі. І я бачу, що вони набагато швидше, ніж чоловіки, опановують всіма тонкостями й хитростями політики й бізнесу" (І. Шкиря, член Партії Регіонів: "Великої політики без жінок не існує. Я думаю, що всі політичні діячі, які досягли яких-небудь вершин у кар'єрі, повинні бути вдячні жінкам (І. Плющ)"; "Жінка в політиці найчастіше є набагато яскравішою, ніж середньостатистичний чоловік-політик" (Ю. Литвин); "Людмила Супрун - надзвичайно розумна жінка й класний прогнозист, Ксенія Ляпина - досить своєрідна й екстравагантна, а Ліля Григорович - експансивна й імпульсивна. До Катерини Ващук найбільше підходить слово "мудрість"" (О. Зарубінський, народний депутат фракції Ю. Литвина).

* Ілюзорна кореляція - занадто висока оцінка ступеня міцності зв'язку між поняттями або спроба встановити її там, де зв'язок взагалі відсутній. Мнимий і перебільшений зв'язок часто бачиться між тендером і певними властивостями, навичками, поводженням. Наприклад, досить поширене помилкове подання про те, що чоловік, на відміну від жінки, не може одночасно приділяти увагу більш, ніж одній проблемі. Або про те, що жінці необхідно опанувати чоловічим типом спілкування для того, щоб втриматися на вершині влади. Психологи виділяють три типи жінок у політиці й описують стереотипи їхнього поводження в політичній комунікації: чоловічий, жіночий і змішаний. До жіночого типу можна віднести таких жінок-політиків, як дипломат Олександра Колонтай, яка здавалася м'якою, розуміючою, для досягнення власних цілей максимально використовувала жіночу чарівність; Ірину Хакамаду, яка для досягнення цілей користувалась привабливістю (чарівність, кокетство, уміння одягатися). До змішаного типу увійшли колишній прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер. Незважаючи на стереотип "залізна леді", вона не така вже й чоловічна, як про неї кажуть. Тетчер вдало сполучила в собі цілком чоловічі риси (цілеспрямованість, швидке прийняття рішень) з жіночою гнучкістю. У стилі її поводження не було й необгрунтованої завзятості, що більш властиво чоловікам. Держсекретар США Кондоліза Райс із дитинства була цілеспрямованою, упертою й посидющою. При цьому вона знає багато мов, прекрасно розуміється на музиці. Готова бути другою і не наполягає на кардинальних рішеннях. Інну Богословську психологи називають "жінка-джаз": вона не боїться імпровізувати, пропонувати

Нові підходи в політиці, не має потреби в шпаргалках, тому що завжди "співає вживу". До чоловічого типу належать Юлія Тимошенко, яка приховує за зовнішністю білявої красуні холодний, розважливий, твердий розум; американський сенатор Хіларі Клінтон, у якій яскраво виражені чоловіче мислення і стиль поводження. Навіть на історію зі зрадою чоловіка Хіларі реагувала не по-жіночому. Колишній прем'єр-міністр Індії Індира Ганді, тверда й прямолінійна, безкомпромісно керувала суспільством і вела войовничу зовнішню політику. Колишній міністр культури Радянського Союзу Катерина Фурцева також була рішучою, прямолінійною, грубуватою й навіть черствою. o Помилка обгрунтування оцінки - тенденція не звертати уваги на порівняно часті випадки з реального життя й водночас переоцінювати значимість окремих яскравих випадків. Діючи подібно до схем, тендерні стереотипи управляють обробкою поступаючої інформації, внаслідок чого людина схильна запам'ятовувати тільки ту інформацію, що служить підтвердженням цих стереотипів. Так, сучасний світ позначений змінами в ряді соціальних практик, у тому числі найбільше маскулінізованих - політичної та військової. Місце й роль жінок у сучасних соціальних інститутах радикально змінюється убік розширення сфер їхньої самореалізації. Представниці "слабкої" статі усе активніше проявляють себе як суб'єкти соціальних, політичних, професійних, сімейних і особистісних відносин. Тільки за 2005-2006 роки президентами різних країн вибрано чотирьох жінок: Ангелу Меркель у Німеччині, Мішель Бачелет у Чилі, Тарью Халонен у Фінляндії й Эллен Джонсон-Серлиф у Ліберії. Усього ж більше ЗО жінок у різний час очолювали свої держави. Не менш активні жінки і в фінансовій діяльності. Американська газета "The Sun" опублікувала в серпні 2006 р. результати дослідження, в яких було зроблено прогноз, що через 15 років кількість жінок-міліонерів на планеті перевищить аналогічну кількість чоловіків. Водночас не слід переоцінювати всі наведені факти й робити висновок про жіночу експансію чоловічої сфери діяльності.

Схожі статті




Інформаційна безпека - Остроухов В. В. - 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

Предыдущая | Следующая