Господарське право - Вінник О. М. - 3. Форми господарських товариств

Залежно від особливостей створення, правового статусу засновників та учасників, порядку управління, організаційної структури та інших ознак господарські товариства можуть мати такі форми (хоча законодавець їх визначає як види); повне товариство (ПТ), командитне товариство (КТ). акціонерне товариство (AT), товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ).

Історична першість належить персональним (повному та командитному) товариствам, які домінували у сфері господарювання протягом багатьох століть. Поява більш пристосованих до умов економічної конкуренції об'єднань капіталів у особі акціонерних товариств поклала край домінуванню персональних товариств.

На рубежі XVI-XVII століть з ініціативи підприємців майже одночасно в Голландії та Англії виникли перші акціонерні товариства з однаковою назвою - Ост-Індські компанії.

Другий представник об'єднань капіталів - товариство з обмеженою відповідальністю - своєю появою завдячує німецьким юристам, які за дорученням парламенту наприкінці XIX століття розробили три законопроекти про нову форму товариства, яке б мало привабливі для малого бізнесу риси акціонерного товариства (насамперед відсутність у акціонерів субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства) і повного товариства (забезпечення закритості товариства). Один з цих законопроектів був прийнятий німецьким парламентом і досі є чинним. Закон Німеччини від 20 квітня 1892 р. "Про товариства з обмеженою відповідальністю" завдяки грунтовності та оптимальності регулювання відносин, що виникають при створенні, функціонуванні та припиненні таких товариств, є взірцем для законодавців інших країн.

Товариство з додатковою відповідальністю фактично є модифікацією товариства з обмеженою відповідальністю і відрізняється від останнього лише наявністю у його учасників додаткової обмеженої відповідальності за зобов'язаннями товариства.

За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, порядком формування та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.) розрізняють такі форми (види) господарських товариств:

Повне товариство;

Командитне товариство;

Акціонерне товариство;

Товариство з обмеженою відповідальністю;

Товариство з додатковою відповідальністю.

3.1. Повне товариство

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Основні риси:

- різновид господарського товариства;

Спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. SO), ЦК України (статті 119-132), Закон "Про господарські товариства" (статті 66-74);

Установчий документ - засновницький договір;

- відсутність законодавчих вимог про розмір і порядок формування майна, що регулюється засновницьким договором;

- відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;

- можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники);

- повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

- субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

Обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасником або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у разі реорганізації учасника - юридичної особи або спадкування у разі смерті учасника - фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких осіб; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці - якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин, якщо товариство було створене на визначений строк); г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце у разі, якщо учасник систематично не виконує своїх обов'язків або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) виділення частки учасника-боржника на вимогу його кредиторів;

Вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 7 ст. 80 ГК України);

Законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;

Заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями;

Можливість ліквідації повного товариства: а) на вимогу кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовиться виділити частку такого учасника боржника для задоволення вимог кредиторів; б) залишення в товаристві одного учасника, якщо останній протягом 6 місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, не реалізував передбаченої ч. 1 ст. 132 ЦК України можливості реорганізації повного товариства в інше господарське товариство, що може існувати у складі одного учасника.

Повне товариство (ПТ) - це таке господарське товариство, всі учасники якого віл імені товариства спільно здійснюють під­приємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном

Характерні риси

Спеціальне нормативно правове регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. 80). ЦК України (сталі 119-132), Закон "Про господарські товариства" (статті 66-74)

Різновид(форм) господарського товариства, що належить до персональних товариств

Установчий документ - засновницький договір

Відсутність законодавчих вимог до розміру та порядок формування майна, що регулюється на локальному рівні - засновницьким договором

Відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється сами­ми учасниками в порядку визначеному засновницьким договором товариства

Можливість використання таких схем ведення справ ПТ: а) ведення справ здійснюється спіль­но всіма учасниками; при цьому для вчинення кожного правочину необхідна згода всіх учас­ників ПТ; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповнова­жені учасники)

Повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що на­лежить йому на праві власності)

Субсидіарна (додаткова) солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення

Обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учас­ника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонастунництва у разі реорганізації учасника-юридичної особи або спадкування у разі смерті учасника, фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких1 учасників; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці якщо товариство було створене па невизначений строк, і за наявності поважних причин, - якщо товариство було створене па визначений строк; г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце у разі, якщо учасник систематично не виконує своїх обов'язків або пере­шкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) виділення частки учасника-боржника па вимогу його кредиторів, що супроводжується виключенням такого учасника з товариства

Вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 8 ст. 80 ГК України)

Законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством (зокре­ма, заборона без згоди інших повних учасників товариства вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, що становлять пред­мет діяльності товариства; заборона брати участь в іншому персональному товаристві)

Можливість ліквідації повного товариства: а) на вимог)- кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовиться виділити частку такого учасника-боржника для задоволення вимог кредиторів; б) залишення в товаристві одного учасника, якщо останній протягом 6 місяців з і моменту, коли він став єдиним учасником товариства, не реалізував передбаченої ч. 1 ст. 132 ЦК України можливості реорганізації повного товариства в інше господарське товариство, що може існувати у складі одного учасника

Схожі статті




Господарське право - Вінник О. М. - 3. Форми господарських товариств

Предыдущая | Следующая