Господарське право - Вінник О. М. - 2. Види та організаційно-правові форми підприємств

Підприємства можуть бути різних видів та організаційно-правових форм. Відповідно до ст. 63 ГК України, підприємства класифікуються за різними ознаками:

1. Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи

- суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

2.За критерієм наявності в статутному фонді підприємства іноземної інвестиції та розміру останньої ч. 2 ст. 63 ГК розрізняє:

- підприємства з іноземними інвестиціями (в статутному фонді такого підприємства іноземна інвестиція має становити не менше ніж 10%);

- іноземні підприємства (в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить 100%).

3.Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації

Продукції за рік, відповідно до ч. 7 ст. 63, підприємства бути можуть віднесені до

Малих підприємств, середніх або великих підприємств:

- малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні;

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом І [атонального банку України щодо гривні;

Усі інші підприємства вважаються середніми (середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік від 50 до 1000 осіб; обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік у межах гривневого еквівалента суми від 500 тис. євро до 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні).

Залежно від способу утворення (заснування), формування статутного фонду та порядку управління підприємством розрізняють унітарні підприємства та корпоративні підприємства (частини 3-5 ст. 63 ГК України):

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства, що використовують закріплене за ними майно та праві господарського відання чи оперативного використання, є залежними від власника майна (засновника) підприємства. Проте і підприємства-власники. попри наявність у них манна на праві власності, можуть опинятися в організаційній та/або економічній залежності від іншого суб'єкта. Зазначена обставина зумовила ще одну класифікацію підприємств, що закріплена в ст. 126 ГК України: за критерієм залежності від іншого суб'єкта господарювання або можливості впливу на інше підприємство розрізняють асоційовані підприємства двох видів:

Залежне підприємство (контрольним пакетом акцій або відповідною часткою в майні чи голосів та загальних зборах якого володіє інший суб'єкта господарювання);

Контролююче підприємство (підприємство, яке здійснює вирішальний вплив на інше підприємство через володіння контрольним пакетом акцій чи відповідною часткою в майні залежного підприємства, або на підставі володіння більшістю голосів у загальних зборах чи в інших органах управління залежного підприємства).

Підприємство (П.) - несамостійний в правовому відношенні суб'єкт господарювання правової ланки економіки, який діє на підставі статуту, виконує виробничу, науково-дослідницьку, торговельну та інші види господарської діяльності як відокремлений товаровиробник, має самостійний баланс, розра­хункові та інші рахунки в банківських установах, має права та несе обов'язки, пов'язані з виконуваною ним діяльністю, в т. ч. має права юридичної особи

Ознаки

Безпосереднє здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної діяль­ності та іншої господарської діяльності

Можливість функціонування на будь-якій формі власності

Установчий документ - зазвичай статут, якщо інше не встановлено законом (так, для П., що діють у формі повного чи командитного товариства установчим документом буде засновницький договір - ч. 1 ст. ГК 82; статті 120, 134 ЦК, меморандум (командитне това­риство з одним повним учасником) - ч. З ст. 134 ЦК

Наявність власного найменування (фірмової назви), що відображається у вихідних доку­ментах П., печатці; як платник податку П. по­винно мати ідентифікаційний код

Порядок управління П. залежить від типу П. - унітарного (управління здійснюється одноособовим керівником, що призначається власником майна її.) чи корпоративного типу (управління та контроль здійснюється за допо­могою створених учасниками органів: збори учасників, виконавчий та контрольний ор­гани)

Функціонування на базі відокремленого майна, що знаходить вираз у наявності само­стійного балансу та рахунку в банку; це майно може бути закріплено за П.: на праві власності, праві господарського відання або праві опе­ративного управління; право користування - додатковий правовий титул до названих

Наявність господарської правосуб'єктності, а тому числі статусу юридичної особи з одно­часною забороною мати у своєму складі ін­ших юридичних осіб

Ступінь самостійності П. залежить від пра­вового титулу майна П.: а) максимальний - для підприємств-власників майна: б) менш значний - для комерційних унітарних П. (суб'єкти права господарського відання); в) мінімальний - для некомерційних унітарних П. (суб'єкти права оперативного управління)

Види (ст. 63 ГК)

Залежно від форм власності: 1) приватне II., що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); 2) П., що діє на основі колективної власності (П. колективної влас­ності); 3) комунальне П... що діє на основі комуналь­ної власності територіальної громади; 4) державне П., що діє на основі державної власності

За критерієм наявності в статутному фонді П. іно­земної інвестиції та розміру останньої: а) П. з іно­земними інвестиціями (в статутному фонді такого П. іноземна інвестиція має становить не менш як десять відсотків); б) іноземні П. (в статутному фонді П. іноземна інвестиція становить сто відсотків)

Залежно від кількості працюючих та обсягу валово­го доходу від реалізації продукції за рік: 1) малі (П., в яких середньооблікова чисельність працюючих за, звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, ек­вівалентної п'ятистам тисячам євро за середньоріч­ним курсом НБУ щодо гривні); 2) великі (П., в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг ва­лового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні); 3) середні (середньооблікова чисельність працюю­чих за звітний рік від 50 до 1000 осіб; обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік в межах гривневого еквівалента суми від п'ятисот ти­сяч євро до п'яти мільйонів євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні)

Залежно від способу створення (заснування), фор­мування та складу майна, порядку управління П.): а) унітарне П. створюється одним засновником; має статутний фонд, не поділений на частки (паї); управління П. здійснює одноособовий керівник, що призначається його засновником; б) корпоративне П. утворюється, як правило, двома або більше засно­вниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпо­ративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у роз­поділі доходів та ризиків П.

За критерієм залежності від іншої господарської організації (п.) або можливості впливу на інше п. розрізняють асоційовані п. двох видів: а) залежне п. (контролюється іншим п.); б) контролююче н. (здій­снює вирішальний вплив на залежне п..)

У разі виникнення вирішальної залежності між двома суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи залежне підприємство вважається дочірнім щодо контролюючого підприємства. З метою захисту прав і законних інтересів таких видів залежних підприємств, як корпоративні підприємства холдингової компанії, ч. 6 ст. 126 ГК встановлює випадки субсидіарної відповідальності холдингової компанії за зобов'язаннями корпоративного підприємства (якщо останнє через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться неплатоспроможним і буде визнане банкрутом).

Разом з тим слід зазначити, що в ГК не згадуються деякі види підприємств, зокрема:

Підприємство художніх промислів, особливості правового становища якого визначається Законом України від 21.06.2001 р. "Про народні художні промисли". Згідно зі ст. 9 цього Закону, підприємство народних художніх промислів - це підприємство, у випуску товарів і послуг яких вироби народних художніх промислів становлять не менше ніж 60% загальної вартості товарів і послуг за відповідний звітний період. Метою діяльності підприємства народних художніх промислів є: збереження і розвиток особливостей певних народних художніх промислів; забезпечення випуску виробів народних художніх промислів відповідно до національної самобутності місцевих традицій народного мистецтва; дотримання й удосконалення традиційних технологій виготовлення виробів народних художніх промислів; створення умов для підвищення кваліфікації та творчої активності майстрів народних художніх промислів шляхом сприяння творчому варіюванню при виготовленні виробів народних художніх промислів тощо. Підприємство набуває статусу підприємства народних художніх промислів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на підставі відповідної звітної документації підприємства;

Інноваційне підприємство, особливості правового статусу якого визначаються Законом України від 04.07.2002 р. "Про інноваційну діяльність"; таке підприємство, попри різні назви (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо), має визначальну ознаку - грошовий вимір частки інноваційного продукту (результат науково-дослідної та/або дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам цього Закону) і (або) інноваційної продукції (нові конкурентноздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам закону) має перевищувати 70% грошового виміру загального обсягу продукції (послуг) підприємства.



Схожі статті




Господарське право - Вінник О. М. - 2. Види та організаційно-правові форми підприємств

Предыдущая | Следующая