Фінанси підприємств - Славюк P. А. - Тема 12. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ ТА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

12.1. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ФІНАНСОВОГО Й УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ І ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Методологічно й організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський. Це дві галузі єдиної системи обліку, кожна з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні підприємством, у забезпеченні потрібною інформацією різнопланових користувачів.

Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку. Інакше кажучи, фінансовий облік - це комплексний системний облік господарської діяльності підприємства.

Організація фінансового обліку має забезпечити: суцільне, повне і безперервне відображення всіх господарських операцій, які відбулися за звітний період: складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності; постачання відповідною та достовірною інформацією користувачів. Об'єктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і аналітичних рахунках, є:

- активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, виробничі та товарні запаси, розрахунки з дебіторами, грошові кошти, інші активи;

- джерела власних коштів: статутний фонд (капітал), резервний (страховий) фонд, фонди і резерви спеціального та цільового призначення, нерозподілений прибуток, інші джерела власних коштів;

- зобов'язання (пасиви) підприємства: довгострокові кредити банків і позикові кошти, короткострокові кредити банків і позикові кошти, розрахунки з кредиторами, інші короткострокові зобов'язання;

- витрати підприємства за їх елементами і доходи за їх видами;

- фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;

- господарські операції, пов'язані з процесами придбання ресурсів, виробництва і реалізації.

Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія та організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні виявляються відмінності побудови фінансового обліку. В Україні, як і в інших країнах СНД, діє інтегрований принцип відображення в обліку витрат, за яким елементи витрат в єдиному обліковому циклі групуються за цільовим призначенням (за замовленнями, видами продукції тощо). Міжнародні організації з обліку рекомендують організацію з фінансового обліку за принципом "витрати - випуск", який уже застосовується в більшості країн із розвиненою ринковою економікою, у тому числі і в країнах Європейського Союзу (ЄС).

За принципом "витрати - випуск" витрати у фінансовому обліку відображають за їхніми елементами загалом на підприємстві. Як відомо, елемент - це первинний, економічно однорідний вид витрат, який не може бути розкладений на складові частини на цьому підприємстві. Елемент витрат має зовнішнє походження, показує, що затрачено і скільки, не відображаючи цільового спрямування витрат. Для фінансового обліку розробляють детальну номенклатуру елементів витрат і кожному елементові витрат надають бухгалтерський рахунок. Таким чином створюється система рахунків витрат за елементами. Прикладом елементів витрат і, відповідно, рахунків можуть бути "Матеріальні витрати", "Роботи і послуги зі сторони", "Витрати на оплату праці", "Відрахування на соціальні потреби", "Витрати на амортизацію", "Податки, збори та інші обов'язкові відрахування", "Фінансові витрати", "Позареалізаційні витрати" та інші.

Кожний із них в аналітичному плані може поділятися на детальніші елементи витрат за видами, наприклад, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, робіт і послуг зі сторони, фінансових витрат тощо. Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи звітного періоду порівнюють із витратами і визначають фінансовий результат. Таке зіставлення доходів і витрат здійснюється на рахунку "Фінансові результати звітного періоду", куди переносять доходи з рахунків доходів і витрати з рахунків витрат. Зрозуміло, що в разі потреби до такого перерахування доходів і витрат роблять коригувальні записи для уточнення сум, що стосуються звітного періоду. Як бачимо, такий підхід дає змогу визначити у фінансовому обліку результати господарської діяльності підприємства, не чекаючи калькуляції собівартості виробленої та реалізованої продукції. Після операції перегрупування рахунки витрат і доходів закривають, а фінансовий результат (прибутки чи збитки) буде відображений у балансі підприємства.

За даними фінансового обліку складають фінансову (бухгалтерську) звітність підприємства, інформація якої не є комерційною таємницею і призначена як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів. Варто зазначити ще одну перевагу такого принципу організації обліку витрат, доходів і визначення фінансових результатів. Він дає змогу комплексно автоматизувати всі розділи фінансового обліку, у тому числі облік витрат і доходів та складання звітності, використовуючи стандартне програмне забезпечення. Адже номенклатура елементів витрат і видів доходів є типовою, вона не залежить від особливостей організації та технології виробництва на підприємствах чи виду їхньої діяльності.

Управлінський облік - це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю і прийняття рішень на рівнях управління підприємством, установою, організацією. Синонімами управлінського обліку є внутрішній облік, внутрішньогосподарський облік, виробничий облік, аналітичний господарський облік. Порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку наведено в табл. 12.1.

Таблиця 12.1

Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку

Ознака

Фінансовий облік

Управлінський облік

Головні користувачі інформації

Менеджери підприємства і зовнішні користувачі

Менеджери різних рівнів підприємства

Обмеження

Загальноприйняті принципи (стандарти) і нормативні акти

Ніяких обмежень

Використання вимірників

Єдиний

Грошовий вимірник

Різні вимірники

(у тому числі якісні показники)

Об'єкт аналізу

Господарська одиниця загалом

Структурні підрозділи підприємства (центри відповідальності)

Періодичність складання звітів

Регулярно, як правило, річний або квартальний інтервал

Змінний інтервал, оперативна інформація

Націлення

Оцінка минулого

На майбутнє (прогнозування)

Доступність даних

Більшість даних доступна всім

Комерційна таємниця

Отже, управлінський облік - це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потреб в інформації керівництва всього підприємства та його структурних підрозділів. Якщо фінансовий облік суворо регулюється міжнародними і національними стандартами та нормативними актами, то головним критерієм організації управлінського обліку є корисність інформації, що надходить для оцінки, контролю і прийняття управлінських рішень. Підприємства та організації організують управлінський (внутрішній) облік, виходячи з особливостей діяльності, структури і розмірів підприємств, потреб управління. У будь-якому разі побудова такого обліку має забезпечити одержання інформації для контролю поточної діяльності підприємства та його структурних підрозділів, оптимізації використання ресурсів, вимірювання та оцінки ефективності, вироблення стратегії і тактики управління та планування діяльності підприємства, прийняття управлінських рішень.

Головними суб'єктами управлінського обліку є витрати і доходи підприємства, фінансові результати, уже відображені попередньо у фінансовому обліку. Проте в управлінському обліку витрати перегруповують за їхнім цільовим призначенням, тобто за видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами діяльності, регіонами реалізації продукції тощо. Аналогічно здійснюється групування доходів підприємств і фінансових результатів: за видами продукції, сферами діяльності, центрами відповідальності (центрами прибутку), регіонами реалізації продукції. У межах управлінського обліку виробничих підприємств здійснюється облік витрат і калькулювання собівартості продукції. При цьому підприємства самостійно обирають метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Крім обліку і калькулювання, за повними витратами для цілей управління підприємства застосовують облік і калькулювання за змінними витратами, за стандартними витратами тощо.

Важливу роль відіграє управлінський облік у вирішенні завдань прогнозного характеру щодо рентабельності нових видів продукції, визначення очікуваного доходу від запланованих господарських заходів; ефективності нових інвестицій; прийняття рішень в умовах використання обмежених ресурсів, а також рішень типу "купувати чи виробляти" тощо.

Можна сказати, що управлінський облік - це синтез методів і принципів обліку витрат, калькулювання собівартості, а також прогнозування, планування (бюджетування), аналізу і контролю.

Важливим етапом організації управлінського обліку є визначення внутрішньої звітності, її змісту, а також строків подання на різні рівні управління. Фінансовий облік є обов'язковим для ведення всіма суб'єктами господарювання. Світова практика свідчить, що запровадження управлінського обліку не є обов'язковим. Скажімо, малі підприємства обмежуються переважно веденням тільки фінансового обліку.

Треба зазначити, що інформація управлінського обліку є комерційною таємницею. Ознайомлення з даними реєстру внутрішньої звітності управлінського обліку можливе лише з дозволу власника або керівника підприємства.

Схожі статті




Фінанси підприємств - Славюк P. А. - Тема 12. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ ТА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Предыдущая | Следующая