Фінанси підприємств - Славюк P. А. - 6.1. СТРУКТУРА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

6.1. СТРУКТУРА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.

До акціонерних товариств належать: відкрите товариство, акції якого вільно розповсюджуються шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть бути розповсюджувані шляхом передплати, купівлі та продажу на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

Поняття "капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і являє собою вартість майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула А = 3 + К набуває виразу А = К, оскільки З = 0. Саме так трактується початковий статутний капітал Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 2 "Баланс".

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги.

Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо іктивів підприємства (А = 3 + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями (К = А - З).

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Визнання і оцінка власного капіталу безпосередньо залежать від визнання та оцінки його складових - активів і зобов'язань.

Слід зазначити, що сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточної вартості прав власників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості, і вона може лише випадково збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи із сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або всього підприємства.

Разом з тим власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

1) довгострокового фінансування - перебуває в розпорядженні підприємства необмежено довго;

2) відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений у балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

3) компенсації завданих збитків - тимчасові збитки погашають за рахунок власного капіталу;

4) кредитоспроможності - під час надання кредиту, за інших рівних умов, перевагу мають підприємства з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

5) фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

6) самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

7) розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою для розподілу фінансового результату та майна в разі ліквідації підприємства.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Згідно з фінансовою концепцією збереження капіталу підприємство заробляє прибуток (а відповідно, зберігає та нарощує свій капітал) тільки за умови, якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду.

Хоча загальна сума власного капіталу може бути визначена за відомою формулою: К = А - З, користувачі фінансової звітності потребують детальнішої інформації про його склад та зміни, що відбулися протягом звітного періоду. Це забезпечить зацікавлених осіб даними про ефективність управління підприємством і надасть кредиторам та інвесторам відомості щодо динаміки і перспективи їхніх економічних прав. Тому фінансова звітність має надавати інформацію:

- про джерела капіталу підприємства;

- правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

- обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

- пріоритетність прав на майно підприємства в разі його ліквідації.

Капітал являє собою накопичений шляхом збережень запас економічних благ у формі грошових активів та реальних капітальних товарів, що залучені його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс та фактор виробництва з метою отримання доходу.

З позицій фінансового менеджменту капітал має багато характеристик.

1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід.

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості.

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективності його господарської діяльності.

6. Капітал є носієм фактора ризику.

7. Капітал виступає носієм фактора ліквідності.

З урахуванням розглянутих характеристик, економічну сутність категорії капіталу підприємства в нестабільних, пов'язаних з ризиком економічних умовах можна сформулювати так: капітал підприємства - це накопичений шляхом збереження запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, що залучені його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язане з фактором часу, ризику і ліквідності.

Якщо характеризувати капітал за його місцем, особливостями та характером використання, формами прояву, то можна провести класифікацію, відображену в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Класифікація капіталу підприємства

За якою ознакою

Класифікація

За рівнем залучення в економічний процес

Капітал, який використовується

В економічному процесі Капітал, який не використовується в економічному процесі

За сферами використання

Капітал, використовуваний

У реальному секторі економіки Капітал, використовуваний

У фінансовому секторі економіки

За організаційно-правовими формами використання

Акціонерний капітал Пайовий капітал Індивідуальний капітал

За особливостями функціонування у процесі кругообороту

Капітал у грошовій формі Капітал у виробничій формі Капітал у товарній формі

За напрямами використання в господарській діяльності

Капітал як інвестиційний ресурс Капітал як виробничий ресурс Капітал як кредитний ресурс

За термінами використання

Капітал, що використовується

В довгостроковому періоді Капітал, що використовується в короткостроковому періоді

За напрямами використання в господарській діяльності

Капітал як інвестиційний ресурс Капітал як виробничий ресурс Капітал як кредитний ресурс

За особливостями використання в інвестиційному процесі

Початково інвестований капітал Реінвестований капітал

За особливостями використання

Основний капітал, оборотний капітал

Капітал підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною сутністю, а й різноманіттям граней, у яких він виступає.

Схожі статті




Фінанси підприємств - Славюк P. А. - 6.1. СТРУКТУРА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Предыдущая | Следующая