Філософія - Щерба С. П. - 1. Рушійні сили суспільного розвитку
1. Рушійні сили суспільного розвитку
Проблема рушійних сил у філософській та соціально-політичній літературі завжди вирішувалась неоднозначно. Одні мислителі вважали, що рушієм суспільного розвитку є суперечності, інші пов'язували їх з об'єктивними чи суб'єктивними чинниками, треті з діяльністю людей чи окремих особистостей, четверті шукали їх у певних соціальних детермінантах і таке ін. Непоодинокими є випадки, коли деякі мислителі пов'язують рушійні сили суспільства з певними прогресивними перетвореннями, з набуттям суспільством певних позитивних якостей, здобутків. Слід зазначити, що кожен з цих підходів має раціональне зерно, хоча й не є самодостатнім, оскільки страждає певною однобічністю, відображаючи якусь одну сторону, грань процесу, не зачіпаючи його в цілому.
Розв'язання даної проблеми у межах основних напрямів філософії формувало матеріалістичне й ідеалістичне її розуміння. Ідеалістичне бере свій відлік з античної філософії, матеріалістичне - відстає у часі. Більше того, як писав Ф. Енгельс, старий матеріалізм не тільки не досліджував цю проблему, але й не ставив її. А якщо й ставив, то вирішував теж ідеалістично, вважаючи ідеальні спонуки кінцевими причинами тих чи інших подій. Критикуючи цю позицію, він кваліфікував її як непослідовну, половинчату, оскільки вона зупинилась на ідейних чинниках і не пішла далі дійсних рушійних сил1.
Ідеалістична філософія Гегеля вирішувала ці проблеми, виходячи з того, що суспільна свідомість визначає суспільні життя і діяльність. Тому, рушійні сили не виводилися із самої історії, а нав'язувалися їй ззовні в якості духовних чинників чи вбачалися в діях видатних людей.
Послідовне розв'язання цього питання було здійснено марксизмом. К. Маркс і Ф. Енгельс виходили з того, що суспільне життя і діяльність визначають суспільну свідомість, а не навпаки. Вони пов'язували рушійні сили суспільства з діяльністю людей. На їхню думку, життя суспільства, історія людства є процесом діяльності самих людей, особистостей, класів і народів. У цьому контексті марксизм пішов далі, шукаючи відповіді на питання, а що є рушійною силою дій кожної людини, будь-якої особи чи соціальної групи, колективу, суспільства чи людства.
Поняття "рушійні сили суспільства" охоплює як об'єктивні, такі суб'єктивні фактори, котрі спонукають особу, соціальну групу, клас, народ до свідомих дій, спрямованих на перетворення чи збереження соціальної дійсності. Серед цих факторів головна роль належить потребам та інтересам (Див.: теми 20 і 24), і, в першу чергу, суперечностям, які протікають на фазі їх вирішення. Носіями цих потреб та інтересів були і залишаються люди, народні маси. їхня діяльність спрямована не лише на формування цих потреб та інтересів, а й на їх вирішення, що веде, в кінцевому результаті, до вирішення соціальних суперечностей.
Як уже говорилось, потреби є першим і найсильнішим спонукальним чинником діяльності загалом, трудової та виробничої, зокрема. Будучи об'єктивною властивістю, вони виражають необхідність людини до чого-небудь. Наявність потреб, невдоволеність існуючим станом речей підштовхують людину до об'єктивних дій, спрямованих на її задоволення. Це, в свою чергу, випрацьовує і нові сили, нові уявлення, способи спілкування та формує нові потреби.
Така діяльність є свідомою, цілеспрямованою, активною, і водночас опосередкованою через інтереси (усвідомлений чинник практичної діяльності), тобто реальною причиною соціальних дій та звершень.
Суспільна діяльність (практика), з одного боку, опосередковується існуючими потребами та інтересами, а з іншого - соціальним середовищем суб'єктів історичного процесу. Ця суперечність є вихідним моментом людської діяльності. Не існує жодної рушійної сили, котра прямо чи опосередковано не брала б участі у розгортанні та вирішенні протиріч. Досить часто потреба виступає стороною певного протиріччя ("виробництво - потреби" та ін.).
Соціальні протиріччя і є рушійною силою суспільного розвитку. Саме на основі них розв'язуються і виникають нові людські потреби та інтереси, мотиви й спонуки їх задоволення, задля котрих люди діють, ведуть боротьбу з природою і між собою, підкорюють природні сили, вступають у певні відносини, створюють суспільно-політичні організації, працюють, щось змінюють, утверджують.
В історії людства прослідковується не лише зростання та ускладнення потреб та інтересів, а й зростання та удосконалення механізмів і засобів людської діяльності. Ці два процеси діалектично пов'язані, нерозривні й обумовлюють один одного, сприяючи розвитку суспільства, суспільному прогресові.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 25. Рушійні сили і суб'єкти історичного процесу
1. Рушійні сили суспільного розвитку Проблема рушійних сил у філософській та соціально-політичній літературі завжди вирішувалась неоднозначно. Одні...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Проблеми розвитку суспільства. Необхідність і свобода
Суспільство, як і природа, розвивається закономірно. Закони суспільного життя, подібно до законів природи, існують і діють, незалежно від свідомості й...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Продуктивні сили. Техніка й науково-технічний прогрес
Як уже підкреслювалось, для того, щоб жити люди змушені за допомогою праці задовольняти свої матеріальні й духовні потреби. А це можливо лише в процесі...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Матеріальне виробництво
Як уже зазначалося, суспільство є сукупністю історично обумовлених форм спільної діяльності людей, основою життєдіяльності яких є спосіб виробництва...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Суспільство як предмет філософського аналізу
Як витікає із попереднього огляду, суспільство - це складний феномен, соціально-історичний продукт, живий соціальний організм, діяльніша суспільна...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ VI. Становлення й функціонування суспільства
Тема 24. Проблеми соціалізації 1. Причини і фактори соціалізації Як уже підкреслювалось, людина, за своєю природою - біосоціальна істота. Тому й завжди...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Політика, держава, право, їх філософські аспекти
1. Політика, держава, право, їх філософські аспекти В процесі становлення людства (його окремих суспільств, соціальних труп та інших утворень) виникає й...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 22. Політична сфера суспільства
1. Політика, держава, право, їх філософські аспекти В процесі становлення людства (його окремих суспільств, соціальних труп та інших утворень) виникає й...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Причини і фактори соціалізації
Тема 24. Проблеми соціалізації 1. Причини і фактори соціалізації Як уже підкреслювалось, людина, за своєю природою - біосоціальна істота. Тому й завжди...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 24. Проблеми соціалізації
Тема 24. Проблеми соціалізації 1. Причини і фактори соціалізації Як уже підкреслювалось, людина, за своєю природою - біосоціальна істота. Тому й завжди...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Людська діяльність
Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Тварина теж діє, але змістом її дій і поведінки є...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Духовне, його місце і роль ужитті
1. Духовне, його місце і роль ужитті Духовна сфера суспільства досить багатогранна. До неї відносять весь світ ідеального: сукупність різних знань, ідей,...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 23. Духовна сфера суспільства
1. Духовне, його місце і роль ужитті Духовна сфера суспільства досить багатогранна. До неї відносять весь світ ідеального: сукупність різних знань, ідей,...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина третя. Проблеми соціальної філософії
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Основні концепції дослідження суспільства
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Соціальне, йот природа, сфера і структура
1. Соціальне, йот природа, сфера і структура Розглядуване питання завжди викликало великий інтерес у вчених і мислителів. Проте було й залишається одним...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 21. Соціальна сфера суспільства
1. Соціальне, йот природа, сфера і структура Розглядуване питання завжди викликало великий інтерес у вчених і мислителів. Проте було й залишається одним...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Виробничі відносини, їх сутність та структура
В процесі функціонування продуктивних сил між людьми складаються певні зв'язки, які становлять складну структурно-функціональну та ієрархічно-супідрядну...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Закон єдності та боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело руху, розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним найважливішою умовою, що породжує...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Генезис свідомості
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності - одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Форми суспільної свідомості
Як уже говорилось, суспільна свідомість багатоманітна. У її структурі виділяють такі форми як: політична, правова, моральна, естетична, релігійна,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності - одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 13. Буття ідеального
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності - одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Політична система суспільства
Разом із політикою (політичними відносинами) формується і політична система суспільства. Це система державно-правових, політичних і громадських...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Відродження
У кінці XIV - на початку XV ст. завершується "темне середньовіччя" і наступає так звана, епоха Відродження. "Підриваються" підвалини панування релігії і...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Класична доба української філософії
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 - 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються...
-
У центрі суспільного розвитку завжди була й залишається людина, оскільки без неї він просто не можливий. Сукупність людей, що проживає на певній...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Пізнання і практика
У попередніх розділах вже підкреслювалось, що основою пізнання завжди є практика. Слід зазначити, що розуміння цього доводилося важко і людство не зразу...
Філософія - Щерба С. П. - 1. Рушійні сили суспільного розвитку