Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Прикмети, погода та господарська діяльність
Прислів'я і приказки відображають тісний зв'язок між явищами природи і погодою, що засвідчує спостережливість наших предків.
Науковий аналіз поетики українських прикмет дає підстави розглядати їх як "окремий самостійний жанр українського фольклору". Трансформація прикмет у суміжні паремії (господарські рекомендації, приказки, тексти магічних дій, примовки, загадки тощо), побутування у народнопісенній ліриці виявляє генеративні можливості прогностичного вислову (Пасічнюк, 2003).
Найдавніші прикмети наші предки враховували у господарській діяльності:
Багряні зорі - на вітер.
Блимають зірки - погода погіршиться.
Журавель прилетів - тепло приніс.
Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
На траві роса - легше ходить коса.
Трубний клич лебедів - до бурі.
Хмари зачепились за гай - буде грибів урожай.
Червоний місяць - на вітер, блідий - на дощ.
Чорниця дозріла - дозріло й жито.
Шпак прилетів - весна біля порога.
Весняний день рік годує.
Весна багата на квітки, а осінь на сніпки.
Ранні опеньки - рання сівба.
Ярі сій у грязюку, озимі - в пилюку.
Доки не співав соловейко, не сійте гречки і не стрижіть овечки.
Цвіте, розкошує дика морква - зима буде тепла.
Народні прикмети стосовно певної пори року давали змогу прогнозувати можливі наслідки хліборобської праці:
Євдокія несе селянину затії: треба плуга гострити, борону чинити (14 березня).
Федот заметіль приніс - довго трави не буде (15 березня).
Березневий великий сніг - на добрий урожай. Квітень з водою - травень з травою.
Травень холодний - рік хлібородний.
Липень спекотний - літо без хліба.
***
Юрій на поріг весну приволік (6 травня).
Теплий Єгор весну починає (6 травня), а Ілля закінчує літо (2 серпня).
Єремій, Єремій, про посіви розумій (13 травня).
(15 травня - Борисів день, солов'їний день).
Миколин дощ зайвим не буває: на Миколи дощовито - влітку буде гарне жито (22 травня).
***
Купальська ніч зоряна - будуть гриби (7 липня). Андрій озимі хліба наливає, а овес і половини не сягає (17 липня).
***
Осінь дощова - на врожай. Довго не відлітають шпаки - осінь буде суха. Волога, але тепла осінь - на довгу зиму. Журавлі у вирій першими відлетіли - холода прийшли, лебеді рушили - настала пора заморозків. Гуси у вирій - буде сніг.
***
Жолудів і горіхів багато, а грибів мало - зима буде суворою.
Пізній гриб - пізній сніг.
Ворони влаштовують у небі "хоровод" - на снігопад.
Грак прилетів - чекайте снігу.
Земля в снігу - бути пирогу.
Сніг лапатий - урожай багатий.
Грудень холодний та сніжний - хліб буде пишний.
Січень холодний - липень сухий і спекотний.
Прийшли Прокіп і Влас - уже весна в нас (23 січня).
Федот теплий - буде рання весна (24 січня).
Місяць лютий - гостро кутий.
На Стрітення півень води нап'ється (15 лютого) - на Юрія віл напасеться (6 травня).
***
Інею багато у лютому - влітку багато роси.
Лютий без снігу - літо без хліба.
Ранній іній - до тривалої зими.
На полях сніг хвилястий - на врожай.
У народних прислів'ях відображена трудова етика визнає за найвищі моральні чесноти шанування землі, хліба:
Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько.
Рідна земля і в жмені мила.
Хліб житній - то батько рідний, гречана каша - то матір наша.
Добрим зерном землю засівай - збереш гарний урожай.
Гріх землю бити - вона наша мати.
Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
Глибше орати - більше хліба мати.
Повний колос до землі гнеться, а пустий вгору дереться.
Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.
Пшениця колоситься - життя веселиться.
Хто полю годить, тому жито родить.
Влітку день віз хліба дає.
Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі.
Гріє не зимова шуба, а літній хліб.
Очищали ми зерно, щоб родило і росло.
Які зерна, такий і сніп.
У жнива в селянина три турботи: і косити, і орати, і сіяти.
Сій густо - не буде пусто.
Як сіно косять, то дощів не просять.
Як жнива закінчиш впору9 буде що возити в комору.
Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться.
Один урожай збирай, а про інший дбай.
Яка пшениця - така й паляниця.
Паляниця - хлібові сестриця.
Чим нива чорніша, тим хліб біліший.
Шанування батьків, повага до матері - головна моральна заповідь українського народу. При зустрічі з дорослими дітям належало вклонятися, доторкаючись рукою до землі, чим виражалося побажання добробуту. Вихованість дітей оцінювалася їх турботою про батьків, зокрема, коли вони досягали похилого віку.
Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Доглядай землю плідну, як матір рідну.
Ласкава дитина - мов щаслива година.
Та земля мила, де мати родила.
Які мама й татко, таке й дитятко.
Хто матір забуває, того Бог карає.
Приказки і прислів'я відображають усталені цінності родинного життя українського народу - цінності роду, сім'ї, домівки:
Дерево міцне корінням, людина родиною.
Пізнай свій рід - побачиш свій шлях у житті.
Козацькому роду нема переводу.
Рід пізнавай - все добре переймай.
Згода дім будує, а незгода руйнує.
Веселий гість - дому радість.
Найдорожчий клад - коли в родині лад.
Ми з такого роду, що любимо свободу.
За народною етикою і філософією, найголовнішими морально-етичними ознаками людини є честь, гідність, прав да, мудрість, доброта:
Честю гордись, а батьком-матір'ю - не хвались.
Честь втратиш - пропадеш, добро втратиш - наживеш.
Чуже переступи, та не займай.
Правда світліша за сонце.
Стій за правду горою, то й люди з тобою.
Не шукай правди в інших, якщо в тебе її нема.
Розум - скарб людини.
По одягу стрічають, по розуму проводжають.
Труднощі мучать, зате розуму учать.
Мудрий не говорить, коли робить, а скаже, коли зробить.
Аби розум - щастя буде.
Щастя - не підкова, під ногами не знайдеш.
Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, іншого не гудь.
Гречність і відвага - козакові слава.
Зрубав дерево - посади два.
Добре діло - твори сміло.
Робиш добро - не кайся, робиш зло - зла й сподівайся.
Все добре переймай, а зла уникай.
На особливу повагу, з погляду народної моралі, заслуговують люди, яким властиві працелюбність і відповідальність:
По труду і честь.
Талант - це наполеглива праця.
Трудовий хліб - солодший за мед.
Аби вмів робити, навчишся як жити.
Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Праця людину годує, а лінь марнує.
Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй.
З погляду народної моралі заслуговують на зневагу люди, котрим властиві такі негативні риси, як безвідповідальність, заздрість, пияцтво, лінощі:
Хто без діла, той без хліба.
Що спішно, то смішно.
Вперта коза - вовкові радість.
Краще не обіцяти, як слова не здержати.
У кожної Федорки свої відговорки.
Без відваги зазнаєш зневаги.
Гав хто ловить - сам собі шкодить.
Було ремесло, та хмелем поросло.
Заздрий від чужого щастя сохне.
За спання не купити коня, а з лежі - не справити одежі.
Де хміль у голові, там розум мовчить.
Запив - і совість пропив.
Горілку полюбив - родину занапастив.
Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Завдяки коротким і влучним висловам активніше засвоюється народна життєва етика спілкування:
Де добрі люди, там біди не буде.
Слово до слова - зложиться мова.
Щире слово, добре діло - Душу й серце обігріло.
Гостре словечко коле сердечко.
Слово не горобець, вилетить - не піймаєш.
Слова ласкаві, та думки лукаві.
Орла не вчи літати, а соловейка співати.
В чужому домі будь привітний, а не примітний.
Вмій пожартувати, знай, коли перестати.
Посієш вчинок - виросте звичка.
Семеро одного не чекають.
Один у полі не воїн.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Що собі не мило, того й людям не зич.
Шануй сам себе, шануватимуть люди тебе.
Народні приказки і прислів'ях утверджують високу моральну цінність дружби:
Без вірного друга великая туга.
Не той друг, хто медом маже, а той друг, хто правду каже.
Нових друзів май, старих не забувай.
У народі завжди особливо цінуються навчання, знання, ремесло, освіта:
Азбука - до мудрості дорога.
Більше науки - спритніші руки.
З ремеслом дружити - в житті не тужити.
Не лінуйся рано вставати, щоб змолоду більше знати.
Книжка вчить, як на світі жить.
Книжку читай - розуму набувай.
Книжка - найкращий друг.
Щоб не зазнати злої долі, працюй у школі, вдома, в полі.
Не вмієш - життя навчить, не хочеш - воно заставить.
Наука і труд хороші плоди дають.
Здобудеш освіту - побачиш більше світу.
Народна мораль найвищими духовними вартостями вважає свободу, мир і взаємоповагу між людьми, шанування традицій рідного краю, а відтак - шанування України:
Без верби і калини немає України.
Україна - рідний край, про її добробут дбай.
Людина без Вітчизни - як соловей без пісні.
У чужій сторонці не так світить і сонце.
У всякім подвір'ї - своє повір'я.
Народ без свободи - як риба без води.
Єдність і братерство - велика сила.
Воля пташці краща від золотої клітки.
Ліпше пташці на сухій гілці, ніж у золотій клітці.
Степ та воля - козацькая доля.
За рідний край життя віддай.
Мир будує - війна руйнує.
Від краю до краю - всім добра бажаю.
Простежуються певні взаємозв'язки між прислів'ями і загадками. Як жанр усної народної творчості загадки відомі в різних народів світу.
Схожі статті
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Виховне значення природи
За народною педагогікою, Пестування - ранній період розвитку дитини, пов'язаний із широким використанням примовок тощо. Слово "пестун" вміщує Остромирове...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Усна народна творчість
За народною педагогікою, Пестування - ранній період розвитку дитини, пов'язаний із широким використанням примовок тощо. Слово "пестун" вміщує Остромирове...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "пестування"
За народною педагогікою, Пестування - ранній період розвитку дитини, пов'язаний із широким використанням примовок тощо. Слово "пестун" вміщує Остромирове...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "етноцентризм"
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Знакові особливості української культури
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Етнічні стереотипи
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Родинне середовище, ознаки його духовності
Досвід народної педагогіки особливо актуальний у контексті сучасних процесів глобалізації. Мудрі народні настанови плекають найголовніші цінності для...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 2.2. Народна педагогіка
Досвід народної педагогіки особливо актуальний у контексті сучасних процесів глобалізації. Мудрі народні настанови плекають найголовніші цінності для...
-
У давньому мистецтві з'явилося зображення "чаклуна" (Кам'яна Могила - Україна, печера "Трьох братів" - Франція). Зображення "чаклуна" у Кам'яній Могилі...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 1.2. Соціум як культуротворчість
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Наші предки були надзвичайно спостережливими людьми. Практика народного світосприйняття фіксує циклічні зміни фаз Місяця (головного астрального...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Походження української сім'ї (М. Грушевський)
Важливу наукову проблему становить походження сім'ї загалом і української зокрема. Відповідно до концепції історичного походження сім'ї, викладену Ф....
-
Наукові джерела виділяють три основні напрями індоєвропейських культурних впливів на українських теренах: - у галузі суспільного розвитку - патріархат; -...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Чинники культурності українського народу (Д. Антонович)
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Різновиди життя, властиві соціуму
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Перша літописна згадка назви "Україна"
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва "Україна" вжита у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Дім як духовне осердя української культури
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Функції покуті в українській оселі
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Національний характер - комплексна проблема, яка вимагає міждисциплінарних досліджень, поєднання філософського аналізу і досягнень соціології,...
-
Універсальною ознакою культури спілкування є толерантність (лат. іоіегапв - терплячий). Проблема толерантності виникла ще в античні часи, коли люди з...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Функції духовних цінностей
Національна культура виявляється через форми духовного життя: релігію, художню творчість, народне мистецтво, традиції та ін. Духовні цінності - це...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання
Тарас Шевченко основи звичаєвого виховання вбачав у народних джерелах, пов'язував з Україною, яка "малих діток доглядала, звичаю навчала". Звичаєвість...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Собор св. Софії (XI ст.) у Києві
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Християнство у розвитку Київської Русі
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Тавро руси
Впродовж VII-V ст. до н. е. греки утворили численні міста-держави на зразок існуючих на теренах материкової Греції. З-поміж них найвідоміші міста -...
-
Сформоване людське суспільство функціонує як сукупність багатьох етносів (грец. ε - народ). До наук про народ належать етнографія (грец. ε - народ і...
-
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва "Україна" вжита у...
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Прикмети, погода та господарська діяльність