Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання
Тарас Шевченко основи звичаєвого виховання вбачав у народних джерелах, пов'язував з Україною, яка "малих діток доглядала, звичаю навчала".
Звичаєвість невіддільна від національно-культурної специфіки мовної поведінки, культури міжнаціональних відносин, мовно-національної самосвідомості. Найголовнішою ознакою освіченості українця є опанування культурою рідної мови, яка належить до найвагоміших духовних вартостей українського народу, вміння добирати мовно-виражальні засоби відповідно до обставин і мети спілкування.
Мовна культура пов'язана з культурою жестів. Наприклад, англієць упродовж годинної промови може не використати жодного жесту. І, навпаки, мовлення італійця супроводжує найактивніша жестикуляція (лат. gestus - положення, поза, рух тіла).
Відомо, що в античних драматичних видовищах жест і голос були засобами створення образу. В античному театрі актори (крім мімів) носили маски, що виключало можливість мімічної гри. Жестикуляцію провідних акторів визначав характер п'єси. Оскільки вбранням акторів слугував довгий одяг, а взуттям - так звані котурни (взуття на товстій підошві), то їхня жестикуляція переважно зводилась до жестикуляції пальців і рук.
Надзвичайно трагічно-суперечливий соціальний і духовний смисл має жест глибокої задуми старого батька на картині Т. Шевченка "Катерина" (1842. Полотно, олія. Музей Т. Шевченка, м. Київ).
Особливої змістовності набуває жест у творчості українського скульптора Олександра Архипенка (1887-1964). У цьому сенсі привертає увагу скульптурний "Портрет Вілле-ма Менгельберга" (1925; бронза), де динамічний жест руки, її злет ще ніби тремтить в експресії мелодії, виявляючи творчу масштабність музиканта (диригента). Швфігура "Тарас Шевченко" (1933) - втілення духовності, тут гармонійно поєднані жест правої руки, на яку оперта голова, і думка-передбачення: перед нами - творча особистість, талановитий митець, здатний до глибоких філософських узагальнень над сенсом буття. Кобзар ніби прозріває омріяну свободу рідного народу в "сім'ї вольній, новій", яку уособлюють і "садок вишневий", і "Дніпр широкий", і "Живописна Україна". Обидва скульптурні твори Архипенка - у Національному музеї Києва.
В епоху сучасних масових комунікацій культура жестів, як власне і мистецтво гречності, набувають особливої актуальності (Якобсон, 1970; Шз, 1992; Корніяка, 1995).
За поширеними уявленнями, визначальна риса німців - дисциплінованість, італійців - експресивність, англійців - пунктуальність. Відоме англійське прислів'я наголошує: "Точність - ввічливість королів".
Консерватизм британців (у кращому розумінні) має різні форми, зокрема традиційний сніданок - "вівсянка, сер!", поширений у аристократичних і простих родинах; звичка переодягатися і голитися до обіду; подавати чай рівно о 17 год.
У японському помешканні домінує давній етикет. Кожного, хто йде з дому чи повертається, традиційно вітають виразами: "Щасливої дороги" або "Ласкаво просимо".
Глибоко символічна ввічливість японців, а для іноземців навіть екзотична. Японці для привітання використовують три види поклонів: низький (сайкейрей), середній (під кутом 30°) і легкий (під кутом 15°). Поклоном вітають знайомого при зустрічі у вуличному натовпі. Особливим поклоном зустрічають гостя в японській родині: господиня опускається на коліна, кладе руки на підлогу перед собою і притискається до них обличчям.
На відміну від європейців, котрі радше звикли контролювати свою поведінку серед сторонніх людей, японець за домашнім столом більше дотрмується церемонії, ніж у гостях або ресторані.
Японська ввічливість - це норми поведінки, що склались під впливом феодального етикету, порушення яких вважалось тяжким злочином. Звідси - чітка регламентація (по вертикалі) стосунків повелителя і підданих, керівника і підлеглих, старших і молодших, у родині - батька і сина. Моральні приписи вимагають турбуватись про власну репутацію, її незаплямованість. Тут глибоко укорінене прагнення людей за будь-яких обставин поводитися так, щоб не принизити гідності один одного; така риса, як "відвертість", у японців означає відповідну поведінку, щоб ніхто з партнерів "не втратив свого обличчя". Натомість у представників бізнесу, європейців чи американців відвертість радше передбачає прямоту (В. Сухарєв, М. Сухарєв, 1997).
У процесі історичного розвитку духовний досвід предків акумулює етносоціокультурні вартості, які набувають значення цінності.
Схожі статті
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Знакові особливості української культури
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Етнічні стереотипи
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "етноцентризм"
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
-
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва "Україна" вжита у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Перша літописна згадка назви "Україна"
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва "Україна" вжита у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Передмова. Актуальний досвід національного виховання
У контексті сучасних тенденцій глобалізації й інформатизації особливої актуальності набувають проблеми модернізації освітньої системи України з...
-
Наші предки були надзвичайно спостережливими людьми. Практика народного світосприйняття фіксує циклічні зміни фаз Місяця (головного астрального...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Тип української родини
Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, "кордоцентризм",...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський)
Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, "кордоцентризм",...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Історичні складники української культури
Історичний розвиток української культури відбувається у діалогічній взаємодії з культурами Заходу, Півдня, Північного Сходу. В розвитку української...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Дім як духовне осердя української культури
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти
Сучасний загальносвітовий соціокультурний процес характеризують тенденції глобалізації, інтеграції, плюралізм економічних, соціокультурних, ідеологічних...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Основні категорії міфів
1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції Поняття "міф" і...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "міф" і "міфологія"
1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції Поняття "міф" і...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Різновиди життя, властиві соціуму
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Чинники культурності українського народу (Д. Антонович)
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 1.2. Соціум як культуротворчість
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін "цінність" у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Ознаки сучасного покоління як соціальної групи
Наголосимо, що лише внаслідок боротьби за незалежність України стала можливою публікація матеріалів, присвячених 30-річчю визначного акту протесту проти...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції
1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції Поняття "міф" і...
-
У давньому мистецтві з'явилося зображення "чаклуна" (Кам'яна Могила - Україна, печера "Трьох братів" - Франція). Зображення "чаклуна" у Кам'яній Могилі...
-
Поняття "першопредки" зазвичай трактується як прабатьки або родоначальники роду, племені. Вони моделюють родову общину як соціальну групу, котра...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Функції покуті в українській оселі
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Собор св. Софії (XI ст.) у Києві
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Християнство у розвитку Київської Русі
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Тавро руси
Впродовж VII-V ст. до н. е. греки утворили численні міста-держави на зразок існуючих на теренах материкової Греції. З-поміж них найвідоміші міста -...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Походження української сім'ї (М. Грушевський)
Важливу наукову проблему становить походження сім'ї загалом і української зокрема. Відповідно до концепції історичного походження сім'ї, викладену Ф....
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання