Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Функції духовних цінностей
Національна культура виявляється через форми духовного життя: релігію, художню творчість, народне мистецтво, традиції та ін.
Духовні цінності - це продукти духовної діяльності, вартість яких не зменшується і не зникає внаслідок їх споживання (Л. Шкляр, 1997). Виділяються життєво важливі функції духовних цінностей, властиві історії кожного народу, - консолідуюча, інтегративна, комунікативна, естетична, морально-етична, символічна. їх виникнення пов'язується передусім із функціонуванням ритуально-культових дій, соціально-політичною діяльністю народу, виготовленням і поширенням предметів мистецтва.
Консолідуюча функція духовних цінностей спрямована на становлення етнічної спільності як духовної спільноти, розвиток історичної пам'яті народу (історичні легенди, перекази, народний епос, пісні тощо), для якого властива спільність горизонтальна (існування у певний історичний проміжок часу) і вертикальна (зв'язок часу і поколінь). Консолідуюча функція пов'язана з інтегративною, проте, на відміну від першої, йдеться про спільність представників етносу як когорти сучасників.
Інтегративна функція виявляється у здатності етносу до консолідації, збереження і відродження національних святинь, передання їх наступним поколінням. Тобто етнос продовжує життя як суб'єкт власної самобутньої культури.
Комунікативна функція трактується як одна з найголовніших функцій духовних цінностей, що особливо актуально для поліетнічних держав з багатонаціональним населенням.
Безумовно, слушне застереження стосовно тенденцій конкуренції у розвитку сучасної цивілізації, зокрема сфері духовного споживання. Тому нерідко духовні цінності національної культури сприймаються фрагментарно, а не цілісно, бо спрацьовують мотиваційні механізми престижу, моди, так само, як і механізми стереотипного споживання, тобто звичок, що формують стандарти орієнтацій на той чи інший вид духовної продукції. Саме тому комунікативна функція духовних цінностей нерідко стає предметом політичних дискусій, навколо яких гуртуються громадсько-політичні сили різного спрямування - від націоналістичних до космополітичних.
Естетична функція духовних цінностей вбачається у формуванні національного ідеалу краси, гармонії, довершеності, що властиві кожному народу і виявляються у житті, мистецтві, побуті, стилях національного одягу та ін. Під тиском модерних впливів сучасного урбаністичного мистецтва і яскраво виражених тенденцій до уніфікації роль національних елементів у естетиці суттєво зменшується. Незважаючи на масовізацію культури (зокрема побутової), у багатьох країнах і регіонах спостерігається культ національних рис естетичності, у тому числі країнах "східної" культури. В країнах "західної" культури етнографічний елемент естетики здебільшого сприймається як "архетип національної свідомості", виконуючи символічну роль, що засвідчує тісний зв'язок функцій духовних цінностей.
Морально-етична функція пов'язана з комплексом морально-етичних норм, які грунтуються на прошарках традиційного елемента національної культури, виявляючи тяглість історичного коріння роду та народу. Морально-етичні норми мають звичаєве походження, це радше регулятивні начала життєдіяльності народу, вони гармонізують відносини між поколіннями, жінками і чоловіками, дітьми і дорослими.
Символічна функція означає шанування національних символів (прапора, гімну та ін.).
Зазначені функції не вичерпують етнонаціональної духовності, проте утворюють її своєрідне підгрунтя (Шкляр, 1997, с. 171-174).
Схожі статті
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Аксіологія як наука
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін "цінність" у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 2.1. Цінності національної культури
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін "цінність" у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Основне питання теорії цінностей
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін "цінність" у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін "цінність" у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Різновиди життя, властиві соціуму
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 1.2. Соціум як культуротворчість
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Сформоване людське суспільство функціонує як сукупність багатьох етносів (грец. ε - народ). До наук про народ належать етнографія (грец. ε - народ і...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Дім як духовне осердя української культури
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Чинники культурності українського народу (Д. Антонович)
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти
Сучасний загальносвітовий соціокультурний процес характеризують тенденції глобалізації, інтеграції, плюралізм економічних, соціокультурних, ідеологічних...
-
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Історичні складники української культури
Історичний розвиток української культури відбувається у діалогічній взаємодії з культурами Заходу, Півдня, Північного Сходу. В розвитку української...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Тип української родини
Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, "кордоцентризм",...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський)
Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, "кордоцентризм",...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Функції покуті в українській оселі
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів "аванкулат" (лат. avunkulus - дядько по матері), "аталичество" (тюрк, ama - батько),...
-
У давньому мистецтві з'явилося зображення "чаклуна" (Кам'яна Могила - Україна, печера "Трьох братів" - Франція). Зображення "чаклуна" у Кам'яній Могилі...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Християнство у розвитку Київської Русі
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Походження української сім'ї (М. Грушевський)
Важливу наукову проблему становить походження сім'ї загалом і української зокрема. Відповідно до концепції історичного походження сім'ї, викладену Ф....
-
Наукові джерела виділяють три основні напрями індоєвропейських культурних впливів на українських теренах: - у галузі суспільного розвитку - патріархат; -...
-
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва "Україна" вжита у...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Перша літописна згадка назви "Україна"
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва "Україна" вжита у...
-
Поняття "рід" - "покоління" взаємопов'язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід - це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією...
-
Поняття "рід" - "покоління" взаємопов'язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід - це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні
Поняття "рід" - "покоління" взаємопов'язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід - це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією...
-
Наші предки були надзвичайно спостережливими людьми. Практика народного світосприйняття фіксує циклічні зміни фаз Місяця (головного астрального...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання
Тарас Шевченко основи звичаєвого виховання вбачав у народних джерелах, пов'язував з Україною, яка "малих діток доглядала, звичаю навчала". Звичаєвість...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Знакові особливості української культури
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Етнічні стереотипи
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos - народ і лат. centrum - центр), яке характеризує...
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Функції духовних цінностей