Філософія освіти - Базалук О. О. - 3. Основні методологічні концепції гуманітарного знання
3. Наступні два питання лекції, розкриємо використовуючи матеріали досліджень Н. М. Сухової. Проблема становлення й визначення різних галузей гуманітарного знання розглядалася ще до появи інформаційного суспільства як нового етапу духовного розвитку людства, який породжує специфічні риси соціального буття, що вимагають нових підходів до формування структурно-функціональних та ціннісних компонентів суспільного організму.
У ХХ ст. Ганс Гадамер (1900-2002) - представник онтологічої герменевтики - намагався зблизити філософію і науку, нагадуючи про наявність сумісної межі - "людського життя". Він спробував показати, що культурно-історична традиція має досвід різних пізнавальних способів ставлення людини до світу. І науково-теоретичне освоєння світу є не лише однією з пізнавальних позицій людського буття, оскільки істина пізнається не лише науковими методами.
Серед позанаукових способів розкриття істини найважливішими філософ вважав мистецтво, філософію та історію, оскільки специфіка гуманітарних наук полягає у належності до пріоритету пізнання того, хто пізнає. Відповідно - гуманітарні науки не повинні механічно копіювати методологію природознавства. За Г. Гадамером, суть гуманітарних наук не може бути вірно зрозуміла, якщо вимірювати її масштабами прогресуючого пізнання закономірностей.
Услід за Сократом і Платоном, Г. Гадамер діалог визнавав основним способом досягнення істини в гуманітарних науках, оскільки будь-яке знання проходить через запитання, і питання буває часто складніше за відповідь. А спосіб діалогу використовує діалектика, і кінцевий результат залежить від того, наскільки правильно поставлено питання. Таким чином, процес осягнення, що відбувається у розумінні, завершується у мовній формі. Мова є тим середовищем, в якому відбувається процес взаємодомовленості співбесідників і знаходиться взаєморозуміння по суті справи.
Французький філософ, структураліст Мішель Фуко (19261984) мав неординарний погляд щодо місця гуманітарних наук серед інших галузей знання. Він наголошував, що гуманітарним наукам дісталась у спадок галузь "не тільки не окреслена та проміряна наскрізь, але навпаки, зовсім незаймана, яку потрібно розробляти за допомогою наукових понять і позитивних методів".
Цей погляд підтримується сучасними дослідниками філософської науки, оскільки він дає можливість по-новому підійти до вирішення багатьох проблем сучасності.
4. Структура філософії освіти
4. На сучасному етапі розвитку філософії освіти, дослідники визначають два основні моменти наявного стану в освіті, а саме:
1) освіта не здійснює функцію виховання того типу світогляду, що дасть можливість вирішити глобальні проблеми людства;
2) офіційно діюча система освіти постійно відчужується від інтересів та цінностей людей.
Аби вирішити це двостороннє питання, необхідно розробляти філософську методологію сучасної освіти, що допоможе розкрити взаємодію між цими тенденціями.
Сьогодні існує три концепції освіти, пов'язані з напрямами сучасної філософії освіти, про які йтиметься далі.
1. Концепція гармонійної цілісності, сприяє реалізації ідей створення єдиної, цілісної, гармонійної теорії педагогіки і централізованої системи управління освітою.
2. Релятивістсько-плюралістична концепція, яка визнає необхідність застосування принципів плюралізму, педоцентризму та релятивізму в педагогічній діяльності, пріоритетність ролі індивідуальних інтересів над громадськими.
3. Синтетична концепція, яка поєднує обидві попередні концепції освіти, визначаючи, що загальні, громадські інтереси в педагогічному процесі мають бути мінімальними.
Ідеї першого напряму застосовуються для розв'язання проблем сучасної педагогіки, а саме для подолання розриву між предметами, що вдосконалюються, та вирішенням важливих суперечностей педагогічного процесу. Важливою невирішеною проблемою у педагогічному процесі є проблема пріоритетної ролі вчителя у його взаємодії з учнем, дорослого з дитиною, викладача ВНЗ зі студентом. Домінування монологічної форми викладання навчального матеріалу сприяло відведенню учневі в основному пасивної ролі об'єкта педагогічного процесу, надаючи його інтересам другорядного значення.
Другий, релятивістсько-плюралістичний напрям філософії освіти виходить з протилежних, по відношенню до першого напрямку, вихідних принципів. Він полягає у перевазі особистісних цінностей над загальними. Цей напрям характеризується особливим ставленням до учня, як до основного суб'єкта педагогічного процесу. Таке відношення вимагає від викладача, педагога вироблення методик, за допомогою яких можна максимально розкрити специфічні для кожного учня здібності. Найважливіша риса релятивістсько-плюралістичного напряму філософії освіти полягає в наданні уваги формуванню творчої особистості, розвитку її унікальних здібностей, віднайденою і впровадженню методик навчання та виховання, які б могли врахувати особистісні інтереси учнів і системи їх цінностей.
Третій, синтетичний напрям філософії освіти, виник як реальна потреба подолати пріоритетну роль вихідних принципів двох попередніх напрямів і здійснити такий синтез їх позитивних ідей, який дав би можливість краще вирішити основні проблеми сучасної освіти, а тим самим й інші найважливіші проблеми людства. Вихідним положенням цього напряму філософії освіти є те, що жодна із сторін суперечностей педагогічного процесу не повинна мати пріоритетного значення по відношенню до іншого (треба виходити з найважливішої ролі обох). В сучасній парадигмі освіти учитель і учень вважаються суб'єктами педагогічного процесу, але за вчителем все ж зберігається ведуча роль, що обумовлює особливу відповідальність з боку вчителя за ступінь власної підготовки, постійне вдосконалення своїх знань, умінь і т. д. Однією з найважливіших складових нової парадигми освіти є випереджувальна функція розвитку системи освіти в сучасному суспільстві. Вона із периферійних, в соціальній структурі, перетворюється в пріоритетну, оскільки стає глобальним фактором розвитку суспільства. Це обумовлено якісно новим масштабом детермінуючого впливу системи освіти на формування реалій інформаційного типу суспільства, яке визначається характером духовного виробництва і може стати реальністю тільки через розвиток відповідних освітніх тенденцій в суспільстві. Сьогодні процес гуманізації та гуманітаризації освіти є основним напрямом змістовного реформування системи освіти. Особливо актуальними аспектами цього процесу є :
- становлення антисцієнтистської методології освіти, що передбачає не лише формування в учня певної системи знань, а й розвиток духовності в контексті гармонійної взаємодії усіх індивідуальних процесів світосприймання;
- становлення освіти, як фактора розвитку культури, в тому числі й розвиток освіти, як діалогу культур. Поєднання становлення особистості з оволодінням культурними цінностями сприяє вирішенню багатьох етичних проблем, є безпосереднім джерелом багатогранності та гармонійності, які, у свою чергу, виступають вирішальними критеріями особистісного буття.
Структура філософії освіти
1) проблеми, що виходять з наявності протиріч та парадоксів освіти;
2) напрями філософії освіти, що розглядають шляхи вирішення проблем: гармонійної цілісності, релятивістсько-плюралістичний, синтетичний;
3) специфічні рівні рефлексії: емпіричний, теоретичний, рефлексії.
Схожі статті
-
ТЕМА 1. Філософія освіти: її роль та місце в системі філософського знання План 1. Актуальність "філософії освіти". 2. Поняття "філософія освіти", предмет...
-
Філософія освіти - Базалук О. О. - 2. Поняття "філософія освіти", предмет і завдання
2. Розглядаючи поняття "філософія освіти", наведемо декілька варіантів його тлумачення. Так, одні дослідники надають перевагу філософії і філософствують...
-
Філософія освіти - Базалук О. О. - 1. Актуальність "філософії освіти"
ТЕМА 1. Філософія освіти: її роль та місце в системі філософського знання План 1. Актуальність "філософії освіти". 2. Поняття "філософія освіти", предмет...
-
Філософія освіти - Базалук О. О. - МОДУЛЬ І
ТЕМА 1. Філософія освіти: її роль та місце в системі філософського знання План 1. Актуальність "філософії освіти". 2. Поняття "філософія освіти", предмет...
-
Філософія освіти - Базалук О. О. - ВСТУП
Початок третього тисячоліття відкриває нову сторінку в розвиткові людського суспільства. Яким змістом буде заповнено нову сторінку - залежить від кожного...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про філософію освіти та основні її функції
Поняття про філософію освіти та основні її функції Відомий німецький філософ Артур Шопенгауер порівнював філософію з високою альпійською дорогою, до якої...
-
Найважливіше значення для розв'язання цих проблем мають такі три напрями філософії освіти: 1) гармонійно-цілісний, 2) плюралістично-релятивістський, 3)...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 1.2. Філософські основи сучасної освіти
Поняття про філософію освіти та основні її функції Відомий німецький філософ Артур Шопенгауер порівнював філософію з високою альпійською дорогою, до якої...
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 6. Основні тенденції розвитку освіти
У системі освіти XXI століття будуть, на думку вчених, проявлятися і впливати на реалізацію ідеї розвитку цілісної людської особистості такі тенденції:...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Загальнонаукова методологія
Загальна методологія як вищий рівень - це галузь самої філософії, філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Природа пізнавального...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Частково наукова методологія
Загальна методологія як вищий рівень - це галузь самої філософії, філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Природа пізнавального...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Загальна методологія
Загальна методологія як вищий рівень - це галузь самої філософії, філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Природа пізнавального...
-
Філософія - Подольська Є. А. - Особливості та структура філософського знання
Філософський, метафізичний підхід до дослідження буття виявляється в безмежності, узагальненості філософського знання, його намаганні осягнути всю...
-
Педагогіка - Максимюк С. П. - 3. Методологія педагогіки
Методологічна основа - це науковий фундамент, з позиції якого дається пояснення основних педагогічних явищ і розкриваються їхні закономірності....
-
Педагогіка - Максимюк С. П. - 4. Основні принципи організації освіти в Україні
§ Доступність для кожного громадянина всіх форм і типів послуг, які надає держава; § рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія - світоглядне знання
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Вступ до філософії - Лузан А. О. - 1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії
Питання про взаємозв'язок філософії і науки, про "науковість" самої філософії останні півтора сторіччя викликало і викликає гострі суперечки. Щоб хоч...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 1. Філософія та її основні функції
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Методологія
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти
Сучасний загальносвітовий соціокультурний процес характеризують тенденції глобалізації, інтеграції, плюралізм економічних, соціокультурних, ідеологічних...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Об'єкт, предмет, основні функції і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Філософія - Щерба С. П. - Передмова
Філософія завжди відігравала важливу роль у житті людини, визначенні її статусу, формуванні світогляду, виробленні життєвої стратегії, її роль значно...
-
Застосування діалектико-синергетичної методології до вирішення найважливіших педагогічних проблем особливо актуальне у світлі вимог філософії глобальних...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - 1.3.1. Методологія педагогічного дослідження
Для успішної науково-педагогічної діяльності потрібні насамперед психолого-педагогічна ерудиція, точність і об'єктивність дослідника, здатність критично...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ III. Філософія релігії
Філософія релігії виникла в XVII - XVIII ст Спочатку вона розвивалася в дусі західного просвітництва, виходячи з принципів вільнодумства та раціоналізму....
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Значення та функції філософії
Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє суттєву роль у житті суспільства. Це обумовлюється, передусім її особливим предметом, до якого...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - Передмова
Наука - це багатогранне і разом з тим цілісне утворення, окремі компоненти якого, у тому числі природні й гуманітарні науки, у своїх глибинних...
-
Філософія марксизму, представляючи перший напрям філософії освіти, тривалий час у межах колишнього СРСР складала філософські підвалини авторитарної...
Філософія освіти - Базалук О. О. - 3. Основні методологічні концепції гуманітарного знання