Філософія - Касьян В. І. - Клод Адріан ГЕЛЬВЕЦІЙ ПРО ЛЮДИНУ, ЇЇ РОЗУМОВІ ЗДІБНОСТІ ТА ВИХОВАННЯ
Клод Адріан Гельвецій (1715-1771) - французький філософ-матеріаліст, ідеолог революційної французької буржуазії XVIII ст. Народився в сім'ї медиків. Батько був лейб-медиком дружини Людовіка XIV, готував сина до кар'єри фінансиста, але Гельвецій захоплювався філософією. В 1758 р. видає першу книгу "Про розум". Власті її забороняють, спалюють. А енциклопедисти, прибічником яких він був, критикують цей твір. К. Гельвецій вдає, що підкоряється вироку, але вирішив розкрити проблему більш обережно в праці "Про людину, її розумові здібності та виховання" (1769) і не видавати її. У 1771 p. К. Гельвецій помирає, а в 1772 р. праця "Про людину, її розумові здібності та виховання" виходить друком.
Вислів Декарта "Я мислю, отже я існую" К. Гельвецій витлумачив по-своєму і запропонував формулу: "Я відчуваю, отже я існую".
К. Гельвецій прагне дати відповідь на фундаментальні питання: від чого залежить розвиток особистості, де шукати першоджерела її здібностей та які вони є - вроджені чи набуті? Якщо головною характеристикою людини є розум, то чи є сам розум проявом її фізичної організації чи здобутком виховання?
Гельвецій звертає увагу на сам по собі беззаперечний факт виникнення людських знань з досвіду, чуттєвого пізнання.
За К. Гельвецієм, людина народжується без пристрастей і потреб, окрім потреби в їжі та питві. За своєю природою людина ні добра, ні зла. Все залежить від виховання. Від Народження всі люди рівні. Ідея рівності розумових здібностей і ролі середовища в їх розвитку була на той час досить смілива й оригінальна.
Гельвецій принципово відмовлявся розглядати людину як замкнену в собі істоту, яка має вроджене поняття моралі. Позитивні чи негативні риси людей не е успадкованими - вони цілком залежать від середовища.
Розум, за К. Гельвецієм, є не що інше, як властивість матерії, і так само, як немає властивості речі без самої речі, розум невіддільний від матерії. Матерія ж ніколи не виникає, не знищується, а лише змінює форми свого існування.
Якщо в матерії є здатність змінюватись, то людина має знайти засіб використання цієї здатності у своїх інтересах. Цей засіб - виховання. Але "ніяке виховання неможливе без певної мети; єдина мета виховання... - зробити громадян більш сильнішими, більш освіченими та доброчинними і, зрештою, більш здатними працювати на благо суспільства, в якому вони живуть".
З цією метою К. Гельвецій розробляє теорію, яка б чітко показала людині її сутність і законні права, місце в природі та історії, сенс її існування. Лише ті етика і соціологія матимуть силу, які спираються на таку непорушну основу, як себелюбство. Якщо відняти в людини особистий інтерес, то реальна людина зникає, а залишається безжиттєва абстракція.
Правильно зрозумілий приватний інтерес веде до визнання правил моралі. Людина порушує норми моралі тоді, коли до цього її підштовхують закони. Реформу моралі треба починати з реформи законів, але не враз, а поступово й обережно "шляхом непомітних переходів перевести народ від його теперішнього законодавства до наскільки можливо кращого законодавства".
К. Гельвецій вважав, що суспільне благо - вищий закон, однаково обов'язковий для всіх, але водночас закон може бути порушений, якщо не відповідатиме вищим інтересам народу. Ця думка буде надалі дуже популярною в країнах, де відбувалися революції.
Відносно майбутнього держав К. Гельвецій висловив пророчу думку, що великі держави (імперії) менш життєздатні. Більше перспектив для розвитку в малих та середніх держав. Майбутнє суспільство К. Гельвецій бачив як спільноту громадян, щастя і добробут яких співмірні з їх особистим талантом, енергією та підприємливістю, наголошуючи, що принцип приватної власності був і буде наріжним каменем великої суспільної споруди.
Проблему щастя К. Гельвецій вирішує як розумне поєднання здобутків праці, задоволення фізичних і духовних потреб з турботою про майбутнє. Щоб зробити людей щасливішими, треба зменшити багатства одних і збільшити багатства інших. На те є багато способів: і добрі правителі, і добрі закони, і зацікавленість народу; тільки громадяни мають бути доброчинними. Але чи доброчинні громадяни держави, де є гроші? "...гроші зараз так високо цінуються у всіх народів, що навіть у доволі мудрих і розвинених державах володіння ними вважається чи не найвищою заслугою. Скільки багатих людей стали гордувати внаслідок улесливих похвал, вважаючи себе вищими за талановитих людей..."
У державі майбутнього має бути таке законодавство, щоб не виникло потреби в грошах. Сама бідність є причиною заздрості, ненависті й злочинності.
К. Гельвецій (як й інші просвітителі) вважав просвіту підгрунтям добробуту держави й окремих громадян. За К. Гельвецієм, щастя й могутність держави пропорційні розвиткові освіти, невігластво породжує недосконалі закони, а недосконалі закони призводять до збільшення пороків. Щоб знищити невігластво, треба зайнятися докорінною перебудовою просвіти.
Від ступеня свободи жінки залежить виховання дитини і "якість" майбутнього громадянина.
Щодо освіти жінок і впливу рівня жіночої освіти на рівень культури суспільства: "Де до освіти жінок ставляться легковажно, вважаючи, що призначення жінки бути тільки втіхою для чоловіка, там у спілкуванні з жінками чоловіки змушені спрощувати свої думки до рівня пустої балаканини, що, врешті-решт, веде до знищення культури й самого суспільства".
К. Гельвецій піддає критиці релігію: "...релігія зберігається в силу організованого обману з боку спеціальної касти людей, яку підтримує держава, - духовенства. Горе тим націям, які довіряють попам виховання своїх громадян".
Віддає перевагу шкільному вихованню над до - иашнім. Противник вузькоспеціалізованих шкіл і ранньої профорієнтації. Різко критикує єзуїтську школу, освіту.
Схожі статті
-
Філософія - Касьян В. І. - Томас MOP УТОПІЯ
Томас Мор (1478-1535) - англійський гуманіст-раціоналіст епохи Відродження, державний діяч, і письменник. Батько Т. Мора був юристом. Т. Мор навчався в...
-
Філософія - Касьян В. І. - 23. Українська філософія як культурно-історичний феномен
В історії людської цивілізації вагоме місце посідає українська філософська думка, яка розвивалась спочатку в межах християнського віровчення. Досить...
-
Філософія - Касьян В. І. - 6. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю
Філософія як система поглядів на світ вперше з'явилася в Стародавніх Індії та Китаї в кінці II на початку І тисячоліть до н. е. Специфіка розвитку...
-
Філософія - Касьян В. І. - 35. Історичні типи філософських вчень про людину
Питання про сутність людини, її походження, місце і роль у світі - одна з основних проблем філософської думки. Античний образ людини космоцентричний. У...
-
Філософія - Касьян В. І. - 58. Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства
Надзвичайна складність, багатофакторність та високий динамізм соціальної реальності створюють для суспільствознавців значні труднощі відносно пізнання...
-
Філософія - Касьян В. І. - 53. Проблема критеріїв істини
Питання Понтія Пілата до Христа - "Що є істина?" - було і є одним з головних питань філософії, В історії розвитку теорії пізнання проблема критерію...
-
Філософія - Касьян В. І. - 37. Особистість як продукт культурного розвитку
Особистість - це продукт і суб'єкт суспільно-історичного розвитку. Відносини, що існують у суспільстві (виробничі, класові, національні, сімейні,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 7. Основні риси античної філософії
Філософія як самостійна галузь знань виникла в стародавньому грецькому суспільстві в VI-V ст. до н. е. Можна виділити такі найбільш загальні специфічні...
-
Філософія - Касьян В. І. - 40. Свідомість і самосвідомість
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 39. Структура свідомості
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 13. Марксизм у системі філософської культури
Марксизм пов'язаний з іменами Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820-1895). Це філософське і соціально-економічне вчення, якому судилося...
-
Французьке Просвітництво по праву вважається провісником буржуазної революції, що вибухнула 1789 р. у Франції. Основні гасла просвітників: наука і...
-
Філософія - Касьян В. І. - 80. Культура і цивілізація
Наука - це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про світ. Отже,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 79. Наука в системі духовної культури
Наука - це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про світ. Отже,...
-
Основною складовою політичної системи суспільства е держава. Держава - це сукупність взаємозв'язаних установ та організацій, які здійснюють управління...
-
Філософія - Касьян В. І. - 69. Виробничі відносини та їх структура
Продуктивні сили завжди розвиваються в умовах певного суспільного устрою. Люди виробляють матеріальні блага не поодинці, не ізольовано один від одного, а...
-
Філософія - Касьян В. І. - 63. Нація як соціальний феномен
Поняття "суб'єкт" (від лат. subjectus - кладу основу) означає: носій предметно-практичної діяльності й пізнання, джерело активності, спрямованої на...
-
Філософія - Касьян В. І. - 62. Проблема суб'єкта історичного процесу
Поняття "суб'єкт" (від лат. subjectus - кладу основу) означає: носій предметно-практичної діяльності й пізнання, джерело активності, спрямованої на...
-
Філософія - Касьян В. І. - 28. Простір і час як форми існування світу
Світ не можна уявити поза простором і часом. Простір і час є невід'ємним атрибутом об'єктивного світу. Вони дають змогу відокремити кожну річ від іншої,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 57. Специфіка соціального пізнання
Однією із складових філософії є соціальна філософія, яка досліджує суспільство. Але суспільство досліджує разом із філософією цілий комплекс наук -...
-
Філософія - Касьян В. І. - 56. Предмет соціальної філософії
Однією із складових філософії є соціальна філософія, яка досліджує суспільство. Але суспільство досліджує разом із філософією цілий комплекс наук -...
-
Філософія - Касьян В. І. - 24. Філософський зміст проблеми буття
Існують питання, на які за тисячі років кращі мудреці людства не змогли дати прийнятної відповіді. Наприклад: як і чому є те, що є? або: що є, як воно є...
-
Філософія - Касьян В. І. - 43. Форми суспільної свідомості
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це - політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова...
-
Філософія - Касьян В. І. - 42. Сутність і структура суспільної свідомості
У процесі життєдіяльності в людей формуються погляди, почуття, які відображають їх становище в суспільстві. Вони відображають не природу та її...
-
Філософія - Касьян В. І. - 2. Історичні типи світогляду
Для розуміння сутності світогляду важливо знати, як він виник, етапи його розвитку, чим відрізнялися його ранні етапи від наступних, більш зрілих. Для...
-
Філософія - Касьян В. І. - АРІСТОТЕЛЬ МЕТАФІЗИКА
Арістотель (384-322 pp. до н. е.) - видатний старогрецький мислитель. Його батько був придворним лікарем македонського царя Філіпа II. 17-літнім юнаком...
-
Філософія - Касьян В. І. - 81. Проблема цінностей у філософії
Філософське вчення про природу цінностей, їх структуру та місце в життєдіяльності людини називається аксіологією (від гр. аксіс - цінність і логос -...
-
Філософія - Касьян В. І. - 20. "Філософія життя"
"Філософія життя" - це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX - на початку XX ст. Він виник як реакція на кризу класичного західного...
-
Філософія - Касьян В. І. - 17. Основні ідеї неотомізму
Неотомізм - одна з найбільш впливових течій католицької філософії. Поширена у всьому світі, головним чином у католицьких країнах. Найбільш відомі...
-
Філософія - Касьян В. І. - 78. Культура як предмет філософського осмислення
Громадянське суспільство - це суспільство, в якому спосіб життєдіяльності індивідів, потреби та інтереси задовольняються не державними та політичними...
Філософія - Касьян В. І. - Клод Адріан ГЕЛЬВЕЦІЙ ПРО ЛЮДИНУ, ЇЇ РОЗУМОВІ ЗДІБНОСТІ ТА ВИХОВАННЯ