Етнопсихологія - Савицька О. В. - 3. Взаємозв'язок між культурою та етносом
Специфічність елементів культури зумовлено такими групами чинників:
- соціально-психологічними чинниками крос-культурних відмінностей - потребою в ідентифікації зі своєю групою і водночас диференціацією від представників інших груп;
- об'єктивними умовами навколишнього середовища, географічного положення, до яких належать ландшафт, клімат, флора і фауна. У далекому минулому природа дозволяла людині виживати та жити. Дії, які винагороджувалися, ставали звичними і складали основу для відмінностей від інших груп, систем цінностей, норм та правил поведінки. Формування такої системи збільшувало ймовірність виживання групи. У результаті члени групи переживали задоволення від належності до неї, а елементи культури приймалися та використовувалися усіма учасниками міжособистісного спілкування. Культурна система закріплювалася у свідомості, фіксувалася на камені, кераміці, на папері, передавалася наступним поколінням і регулювала поведінку кожного індивіда.
Виділяють такі чинники розвитку культури:
- потреба у виживанні;
- ресурси та їх надлишок (достаток);
- щільність населення;
- технології;
- клімат (за Д. Мацумото).
Однією з основних функцій культури виступає забезпечення національного самовідтворення згідно з інтересами та потребами нації.
Важливою функцією культури є регулятивна, завдяки якій культура певною мірою визначає поведінку людей. Адже існують значні міжкультурні та міжособистісні відмінності у ступені індивідуалізації поведінки, співвідношенні між її реактивними та активними компонентами. Таким чином, впливаючи на соціальну поведінку, культура зумовлює появу соціотипічної поведінки особистості (О. Г. Асмолов), в якій виявляються типові програми для цієї культури. Така поведінка регулює вчинки людини у різноманітних ситуаціях, стандартних для даної спільності (етносу), звільняючи людину від прийняття індивідуальних рішень.
Типовими програмами культури, які регулюють поведінку людини, виступають традиції та звичаї. Традиції належать до духовної сфери життя суспільства, а звичаї - до поведінкової. Традиції - це особливості ставлення людини до світу (цінності, інтереси, переконання та моральні норми), що передаються від покоління до покоління. Звичаї-це стереотипи поведінки індивіда.
3. Взаємозв'язок між культурою та етносом
У сучасній науці існують такі точки зору на взаємозв'язок між культурою іі етносом:
- межі культури та етносу не тотожні. З одного боку, елементи однієї культури можна виявити у різних етносів. З іншого боку, в різних етносів можуть бути несхожі елементи культури (наприклад, у різних регіонах України відрізняються будівлі, кухня). Не заперечується й існування субкультур в межах єдиної культури;
- культура ототожнюється зі спільністю, яка складає етнос. Згідно з цим розумінням культура охоплює усі прояви соціальної життєдіяльності без розподілу на сфери господарювання, політики, соціальних взаємин і культури у вузькому розумінні. Тобто, культура виступає важливим проявом суспільства чи етносу в цілому.
Культура етнічної спільності не є простою сумою культур її представників. Культуру етнічної спільності складає сукупність витворів, цінностей і способів поведінки, які прийняті та визнані етнічною спільністю і набули важливого соціального, етичного та морального значення для її представників, визначаючи "обов'язкову" поведінку, наприклад, правила пристойності й т. ін. Тобто, не все з індивідуальної культури членів спільності стає загальним надбанням цілої етнічної спільності. Варто розрізняти культуру етнічної спільності та культурний спадок, що передається з покоління до покоління. Культура етнічної спільності - це сукупність реальних, актуальних, функціонуючих творів і зразків, які відіграють визнану роль у житті всіх представників етнічної спільності. Культурний спадок - це та частина системи, яка виявилася стійкою в часі та передалася наступним поколінням. Зазвичай, культурний спадок ідеалізується, стає комплексом освячених цінностей, символів, що зумовлюють появу певного емоційного ставлення. У зв'язку з цим культурний спадок стає чинником інтеграції груп, засобом об'єднання, чинником їх відносної стабільності та стійкості у кризові періоди.
Дотримання власної культури виступає однією з важливих детермінант розвитку етносу. Передаючись від покоління до покоління, духовна культура зберігається, і тому може самостійно еволюціонуватися. У порівнянні з матеріальною духовна культура не має обмежень.
Найбільш ефективний вплив на емоційну сферу людини здійснюється за допомогою національного мистецтва, що передається від покоління до покоління і виступає національним культурним спадком. Вплив культури на етнос оцінюють щодо якості культури етнічної спільності та ступеня гармонічності розвитку конкретного індивіда. У процесі еволюції зберігаються ті етнічні спільності, духовна культура яких відповідає вимогам еволюційного розвитку людства, а індивід, що належить до цих спільностей, може стати всебічно розвинутою особистістю. Дотримання культури свого етносу та, як наслідок, усвідомлення себе представником цього етносу виступає важливим чинником посилення почуття власної гідності, зумовлює появу позитивних емоцій і сприятливо впливає на весь процес її життєдіяльності.
4. Методи вивчення культури
Етнопсихологія досліджує системні зв'язки між психологічними і культурними змінними при порівнянні етнічних спільностей. До основних методів вивчення культури належать:
- етнографічне дослідження - це глибинне вивчення культури, яке передбачає занурення дослідника в культуру на тривалий проміжок часу;
- крос-культурне порівняння - це оцінка поведінки представників кількох груп з різними культурами.
Згідно з поставленими метою та завданнями крос-культурного дослідження обирають валідну психологічну методику, і вивчають декілька груп, до яких належать представники яких-небудь етносів. Крос-культурне етнопсихологічне дослідження проводиться паралельно в декількох вибірках з різними культурами. Після його закінчення здійснюється порівняльний аналіз отриманих даних.
Важливою властивістю вибірки є її репрезентативність, тобто ступінь адекватності характеристик досліджуваних (вік, освіта, стать, соціально-економічні умови проживання і т. ін.) відповідним характеристикам популяції, на яку заплановано поширити отримані експериментальні результати. Популяцію утворюють усі представники певного класу суб'єктів (етносу), які в певних ситуаціях можуть поводитися однаково.
Під час крос-культурних досліджень можуть з'являтися певні труднощі, зокрема й такі, що пов'язані з валідністю методик, які розробляються у певній країні, зі своєю культурою та спрямовані на вивчення її представників.
Тому дослідники розробили так звані "вільні від культури" тести, метою яких стало вивчення інтелектуальних здібностей. Однак використання таких тестів засвідчило наявність певних труднощів. Так, у різних етнічних групах було помічено неоднакове ставлення до експериментальної процедури.
Для прикладу, "вільним від культури" спочатку вважався не-вербальний (тобто неопосередкований мовною діяльністю дослідника) тест-лабіринт для вивчення інтелектуальних здібностей, розроблений В. Портеусом. Однак після проведення цього тесту серед австралійських аборигенів виявилося, що вони не здатні дотримуватися інструкції, оскільки звикли, що будь-яке рішення приймається лише після колективного обговорення, врахування думок старійшин племені. Також австралійським аборигенам було незрозуміло, чому експериментатор, який був проголошений почесним членом общини, відмовляється їм допомагати під час розв 'язання завдань тесту.
Схожі до описаних результати дозволили вченим прийти до висновку про те, що неможливо створити "вільні від культури" тести чи методики. Тому в умовах сьогодення актуальним завданням є проведення комплементарних досліджень з метою здійснення цілісного аналізу відмінностей і подібностей між представниками різних культур.
Перед психологами, які займаються крос-культурними дослідженнями, досить часто постають проблеми комунікативного характеру (наприклад, чи правильно зрозуміють дослідника представники чужих для нього культур), проблеми суб'єктивності оцінювання "своєї" та "чужих" культур і т. ін., що потребують ретельного вивчення і правильних висновків.
Схожі статті
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 2. Чинники розвитку культури. Функції культури
Специфічність елементів культури зумовлено такими групами чинників: - соціально-психологічними чинниками крос-культурних відмінностей - потребою в...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 1. Культура як психологічне поняття
1. Культура як психологічне поняття. 2. Чинники розвитку культури. Функції культури. 3. Взаємозв'язок між культурою та етносом. 4. Методи вивчення...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - Тема 4. Культура як основний чинник диференціації народів
1. Культура як психологічне поняття. 2. Чинники розвитку культури. Функції культури. 3. Взаємозв'язок між культурою та етносом. 4. Методи вивчення...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 1. Дослідження первісних культур
1. Дослідження первісних культур. 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності. 3. Становлення етнопсихологічних знань в Україні. 4. Сучасний стан...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 5. Зв'язок етнопсихології з іншими науками
Етнопсихологія пов'язана з багатьма науками, які певною мірою вивчають національні особливості психіки людини та їх спільностей: - філософією, яка...
-
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 4. Завдання, функції та методи дослідження етнопсихології
Розпочинаючи з 60-70 p. p. XX ст. у світовому масштабі стали помічати процеси, які характеризувалися прагненням народів зберегти власну самобутність,...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 3. Етнічне відродження другої половини XX ст
Розпочинаючи з 60-70 p. p. XX ст. у світовому масштабі стали помічати процеси, які характеризувалися прагненням народів зберегти власну самобутність,...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 4. Сучасний стан розвитку етнопсихології
Етнопсихологічні дослідження активізувалися в 70-х рр. XX ст. Науковці (Л. М. Дробіжева, І. С. Кон, Г. В. Старовойтова та ін.) висловили думку про...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 1. Поняття етносу
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - Тема 1. Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - ПЕРЕДМОВА
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - Тема 3. Основні напрямки етнопсихологічних досліджень
1. Дослідження первісних культур. 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності. 3. Становлення етнопсихологічних знань в Україні. 4. Сучасний стан...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 2. Сучасне розуміння предмету етнічної психології
Етнічна психологія - це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні особливості нації (етносу, народу) та їх представників; Закономірності,...
-
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 1. Зародження етнопсихології в історії та філософії
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності
Основоположником сучасного теоретичного мовознавства є В. Гумбольдт. В основу його вчення про мову було покладено поняття мовної форми. Науковець вважав,...
-
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні...
-
Зародження етнопсихології як самостійної науки відбулося в середині XIX ст. у Німеччині. Засновниками етнопсихології вважають німецьких мислителів М....
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 3. Становлення етнопсихологічних знань в Україні
Значний внесок у розвиток етнопсихологічної думки зробили українські та російські вчені. В Україні етнопсихологія розпочала формуватися у середовищі...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 3. Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії
Зародження етнопсихології як самостійної науки відбулося в середині XIX ст. у Німеччині. Засновниками етнопсихології вважають німецьких мислителів М....
-
Як галузь сучасної етики культура міжособистісних стосунків взаємодіє з багатьма науками, що досліджують проблеми соціального буття людини. Озброївшись...
-
Кризові явища, пов'язані з розвитком існуючої цивілізації, глобальні проблеми, які на весь голос заявили про себе людству (екологічні, демографічні,...
-
Економічна політика - Бєляєв О. О. - § 1. Економіка і політика: їхня сутність і взаємозв'язок
Економічна політика - це реалізація економічної теорії; вона здійснюється для піднесення у соціально-економічної ефективності суспільного виробництва. В...
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 4. Морфологія і динаміка культури
Морфологія культури - це розділ культурології, присвячений структурному аналізові культури як соціального феномена, вивченню закономірностей побудови та...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Взаємозв'язок загальної, політехнічної і професійної освіти
Освіта є складним феноменом і процесом, який охоплює послідовні етапи і такі взаємопов'язані змістові напрями, як загальна, політехнічна, професійна...
-
Участь країни в процесах міжнародної економічної інтеграції передбачає взаємопов'язаний розвиток за двома векторами - у напрямі лібералізації руху...
-
Перехід економіки України на ринкові умови потребує нових підходів до методів господарювання, розробки стратегії діяльності на перспективу, розрахунку...
-
Широке впровадження психології у практику закономірна призводить до розвитку тих її галузей, що традиційно позначаються як методи психологічного впливу....
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 3. Взаємозв'язок між культурою та етносом