Етнопсихологія - Савицька О. В. - 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності
Основоположником сучасного теоретичного мовознавства є В. Гумбольдт. В основу його вчення про мову було покладено поняття мовної форми. Науковець вважав, що з одного боку, існує незалежний від конкретної мови "звуковий матеріал", тобто звукова сировина, сукупність потенційно можливих для людського голосового апарату звуків, а з іншого - незалежна від мови її психологічна сутність - емоції, воля та уявлення.
Мовна форма - це специфічний для певної мови спосіб об'єднання звукового матеріалу та психологічного змісту, тобто спосіб пристосування звуків для відображення психологічного змісту.
В. Гумбольдт вказав на те, що мова - це "саморозвиток духу". Цей абсолютний світовий дух виступає тим двигуном, який змушує мову розвиватися і змінюватися. Він виявляється однаково у всіх людей, на якій конкретній мові вони б не спілкувалися. І якщо різні групи людей розмовляють подібними мовами, то подібність їх мовлення, спільність їх мовної форми визначається, по-перше, єдністю звукового матеріалу; по-друге, єдністю психологічної сутності.
Єдність звукового матеріалу дослідник пояснив за допомогою чинника спадковості. Наприклад, немовля успадковує від батьків здатність до вимови певних звуків. В, Гумбольдт розглянув закони розвитку і зумовленості мови за межами мови і навіть людини, оскільки ці закони він відніс до метафізичних.
Г. Штейнталь, учень В. Гумбольдта, вважав, що психіка індивідуальна і її закони слід відшуковувати всередині людини - в її психічному світі, що досяжний для самоспостереження. У зв'язку з цим він відзначив, що мова, тобто те, що пов'язує звук і психічний зміст також є чимось індивідуальним, прихованим у психіці кожного окремого носія мови. Саме тому мова є частиною психіки.
Однак, якщо мова є повністю індивідуальним явищем, то як пояснити єдність мови для багатьох людей, народів і те, що існують різні мови (німецька, англійська, російська тощо), а не лише твоя, моя чи його індивідуальна мова. Тому дослідник припустив, що у представників однієї нації загальні риси в мові та у психіці в цілому зумовлені спадковістю. Вплив суспільства, який у лінгвістичній теорії В. Гумбольдта відігравав велику роль, у Г. Штейнталя звівся до нуля.
В. Вундт поділив психологію на три напрямки: 1) "фізіологічну психологію"; 2) "колективну психологію"; 3) "психологію народів". До "колективної психології належало все специфічно людське; все, що пов'язано з суспільством, що є однією з форм вияву "духу" як форми психічного життя. Мова також потрапила до "колективної психології". Складовими мови було названо: 1) духовну сутність, яка розвивається водночас з іншими психічними явищами за специфічними, незалежними від матерії законами духу; 2) зовнішні прояви цієї сутності - "виразні рухи". За допомогою цих рухів виявляється прихована у психіці духовна суть.
О. О. Потебні належить розробка оригінальної концепції мови, що грунтувалася на дослідженнях ЇЇ психологічної природи. Науковець шукав відповідь на питання про механізми формування етнічної специфіки. У своїх роботах "Думка і мова", "Мова і народність", "Про націоналізм" О. Потебня розглянув поняття "народність" як все те, що відрізняє один народ від іншого, складає його національну своєрідність. На думку дослідника, мова виступає не лише етнодиференціюючою, але й етноформуючою ознакою будь-якого народу, зумовлюючи його існування. Всі мови, які існують у світі, споріднюють дві властивості: 1) звукова "членовідокремленість" кожної мови; 2) усі мови є системою символів, які необхідні для вираження думок.
О. О. Потебня зазначив, що однією з основних функцій мови є те, що вона творить, формує думку. В різних народів думки утворюються по-різному, оскільки вони мають неоднакові мови. Тому, мова зумовлює розвиток прийомів розумової діяльності. Мова виступає важливим чинником, що об'єднує людей у "народність". Втрата народом своєї мови призводить до денаціоналізації народу, тому дуже важливо дбати про національну освіту та розвиток інтелекту в його представників.
Серед мовознавчих досліджень у етнопсихології помітне місце займає робота Д. М. Овсяннико-Куликовського "Психологія національності". Вчений вважав, що національна специфіка виявляється в особливостях мислення представників будь-якої національності, що складається історично. Однак цю специфіку необхідно шукати не у змістовній частині мислення, а в підсвідомій сфері психіки людини. Науковець назвав мову стрижнем народної думки і психіки. Саме мова виступає особливою формою нагромадження та збереження психічної енергії народу.
Схожі статті
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 4. Завдання, функції та методи дослідження етнопсихології
Розпочинаючи з 60-70 p. p. XX ст. у світовому масштабі стали помічати процеси, які характеризувалися прагненням народів зберегти власну самобутність,...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 2. Сучасне розуміння предмету етнічної психології
Етнічна психологія - це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні особливості нації (етносу, народу) та їх представників; Закономірності,...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 1. Дослідження первісних культур
1. Дослідження первісних культур. 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності. 3. Становлення етнопсихологічних знань в Україні. 4. Сучасний стан...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 1. Поняття етносу
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - Тема 1. Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - ПЕРЕДМОВА
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості...
-
Зародження етнопсихології як самостійної науки відбулося в середині XIX ст. у Німеччині. Засновниками етнопсихології вважають німецьких мислителів М....
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 3. Етнічне відродження другої половини XX ст
Розпочинаючи з 60-70 p. p. XX ст. у світовому масштабі стали помічати процеси, які характеризувалися прагненням народів зберегти власну самобутність,...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 5. Зв'язок етнопсихології з іншими науками
Етнопсихологія пов'язана з багатьма науками, які певною мірою вивчають національні особливості психіки людини та їх спільностей: - філософією, яка...
-
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - Тема 3. Основні напрямки етнопсихологічних досліджень
1. Дослідження первісних культур. 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності. 3. Становлення етнопсихологічних знань в Україні. 4. Сучасний стан...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 1. Зародження етнопсихології в історії та філософії
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні...
-
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні...
-
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 3. Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії
Зародження етнопсихології як самостійної науки відбулося в середині XIX ст. у Німеччині. Засновниками етнопсихології вважають німецьких мислителів М....
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Історико-антропологічні дослідження культури
Під антропологічними дослідженнями культури ми в даному разі матимемо на увазі наукові результати, досягнуті в межах таких суміжних дисциплін, як...
-
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ Тема 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ Тема 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ Тема 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ Тема 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
1. Вивчення конфліктів у першій пол. XX ст. (психоаналітичний підхід; соціотропний підхід; етологічний підхід; теорія групової динаміки;...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - СВІДОМІСТЬ ЯК ВИЩА ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ. ПОНЯТТЯ ІДЕАЛЬНОГО
Свідомість і спілкування два взаємозумовлених, взаємопов'язаних моменти. Лише за допомогою свідомості здійснюється їх спільна діяльність, її організація...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - СВІДОМІСТЬ, СПІЛКУВАННЯ І МОВА
Свідомість і спілкування два взаємозумовлених, взаємопов'язаних моменти. Лише за допомогою свідомості здійснюється їх спільна діяльність, її організація...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - МОВА І НАЦІОНАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
Зміни в українській психології значною мірою залежать також і від насильницького насадження чужої мови. Хоча багато дослідників, переважно іноземних,...
-
Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини Зміни в уявленнях про психічний розвиток дитини завжди були пов'язані з розробкою нових методів...
-
Психологія сексуальності - Діденко С. В. - 1.2. Методи психологічного дослідження сексуальності
Сексуальність є особливо делікатною сферою життєдіяльності людини, у дослідженні особливостей якої далеко не всі загальнонаукові і специфічні методи...
-
Вікова психологія - Павелків Р. В. - 1.2. Методи дослідження
Методи дослідження у віковій психології класифікуються наступним чином: Організаційні (порівняльні, лонгітюдні, комплексні) Порівняльний метод (Метод...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Галузинська Л. І. - ЧАСТИНА I
Розділ 1. Українська літературна мова, її норми та стилі 1.1. Українська літературна мова. 1.2. Основні етапи розвитку української літературної мови....
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 3. Основні концепції культури
Вивчення походження, сутності культури мас свою історію. Воно передусім пов'язане з такими галузями знань, як етнографія, мистецтвознавство, історія і...
-
Розділ 1. Українська літературна мова, її норми та стилі 1.1. Українська літературна мова. 1.2. Основні етапи розвитку української літературної мови....
-
Основи психології - Вітенко І. С. - Історія розвитку психології: основні етапи
Людина завжди прагнула відшукати причини виникнення та прояву тих чи інших процесів, що відбувалися в оточуючому середовищі і особливо тих, які...
Етнопсихологія - Савицька О. В. - 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності