Етика - Вознюк Н. М. - 2. Сутність поняття "особистість моральна"
За останні сто років під назвою науки про людину (антропології), науки про стародавню людину (доісторичної онтології), історії релігії виникли галузі знань, які відкривають нам абсолютно нове розуміння всього ходу розвитку людства. Разом з тим, завдяки відкриттям в галузі фізики стосовно побудови небесних тіл й речовини взагалі виробились нові поняття про життя Всесвіту. Водночас було докорінно змінено попередні вчення про походження життя, про походження людини в світі, про сутність розуму внаслідок появи науки про життя (біології), теорії розвитку (еволюції) людини, а також завдяки прогресу науки про душевне життя (психології) людини й тварини тощо [26, 71].
Щоб знайти подібне пробудження людського розуму, вернімося на понад дві тисячі років до часів розквіту філософії в Древній Греції. Сьогодні захоплюємось розвинутістю духу винахідництва, викликаного до життя недавніми успіхами наук. Швидкі темпи останнього настільки збільшили виробничу здатність людської праці, що для сучасних цивілізованих народів стало можливим досягнення всезагального добробуту, про який неможливо було мріяти ні в сиву давнину, ні в середні віки, ні в першій половині ХІХ століття [126, 75].
Вистачить здорового глузду, сил та енергії у розв'язанні державотворчих та інших важливих суспільних процесів і в народу нашої молодої держави, держави, суспільний устрій якої в майбутньому грунтувався б на всезагальному задоволенні, на засадах справедливості.
А поки що доводиться констатувати, що разом із суспільними змінами змінюємось і ми. Стаємо дедалі сухішими, прагматичнішими. Спостерігаємо, як часто бракує членам нашого суспільства моральної надійності. Чи ж цією дорогою йдемо - з тривогою запитуємо себе? Чи дійдемо по ній до висот у своєму розвитку? Осмислюючи ж її, дорогу свою, мимоволі робимо висновок, що колись людство було чистішим, добрішим, одне слово, морально досконалішим. Згадуючи про Русь, гордимось, що іменувалась вона святою. А як відродити? Як дати поживних соків з наших витоків паросткам нового?
Тож сьогодні не випадково особистість, її свідомість та самосвідомість як здатність людського духу осягати самого себе, включаючи моральні форми її прояву, стає об'єктом теоретичних досліджень філософів та соціологів, істориків й етнографів, етиків й педагогів тощо. Підвищення інтересу до феномену моральної особистості, усвідомлення нею своєї сутності в світі як у філософії, так і в етиці зокрема, й раніше завжди співпадало з періодами соціально-морального підйому чи кризи суспільства. Так було в епохи розквіту й занепаду античної рабовласницької демократії, коли виникла полеміка між Демокрітом, Платоном й Арістотелем, між епікурійцями, стоїками й неоплатоніками з приводу здатності людини до морального самоусвідомлення, самовдосконалення на основі різних уяв про добро, совість, обов'язок. Ідейна конфронтація з питань морального ставлення особистості до себе та суспільства з новою силою спалахнула в епохи Відродження й Просвітництва, коли загострилась боротьба за соціальне й духовне розкріпачення людини, її обов'язок викорінювати власні вади за допомогою розуму, почуття, волі. Всупереч Декарту, який існування людини звів до рефлексивної самосвідомості, П. Гассенді, Т. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза стверджували, що свобода індивіда полягає в пануванні над своїми пристрастями й бажаннями на основі осягнення необхідності набуття морального досвіду й знань про чесноти. Якщо ідеалісти А. Шефтсбері, Ф. Хатчесон, Д. Юм, А. Смітт акцентували увагу на емоційно-інтуїтивних проявах початково морального Я, то Ж. Ламетрі, Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах підкреслили провідну роль розуму в моральній оцінці й регуляції своєї поведінки людиною, котра під впливом власної природи, середовища й виховання прагне до гармонії особистого й соціального інтересів, егоїзму й совісті, самоповаги й громадської думки.
На межі ХУІІІ-ХІХ століть у специфічних умовах Німеччини проблеми особистості в суспільстві, усвідомлення нею себе, її моральної активності опинились в епіцентрі класичної німецької філософії. І. Кант слідом за Г. Лейбніцем розглядав особистість з її самосвідомістю як апперцепцію власного Я, досліджував діалектику суб'єкта й об'єкта, інтроспекції й рефлексії в самопізнанні й самооцінці розуму й доброї волі, свободи й відповідальності, обов'язку й схильності, гідності й совісті в моральній поведінці автономної особистості, її зобов'язань перед собою й іншими, їх роль в моральному становленні, самовихованні зокрема. Ці ідеї були підхоплені й розвинуті І. Фіхте, який наголошує на творчій активності суб'єктивного Я, що визначає себе через не Я в процесі моральної діяльності й самовдосконалення абсолютно вільної особи, яку спонукає чиста совість, ясне усвідомлення своєї моральної гідності, обов'язку, високого призначення; продовжені Ф. Шеллінгом в його концепції безупинно діяльної і внутрішньо суперечливої самосвідомості індивіда, за допомогою якої суб'єкт вільно самовизначається й проявляє свою моральну сутність, визначаючи моральний світопорядок у взаєминах з іншими людьми. Г. Гегель вперше в абстрактно-ідеалістичній формі розглядає розвиток суспільної та індивідуальної свідомості особи в історичному аспекті, розкриває діалектику свідомості й самосвідомості, їх суб'єкта й об'єкта, становлення особистості, що визначає власну гідність в боротьбі за визнання себе й інших вільними, що в них й осягає свою моральну сутність, здійснюючи ряд вчинків в процесі вибору між добром і злом за допомогою розуму й совісті [48, 113]. Переборюючи однобокість права й моралі в моральній, як дійсному прояві, самосвідомості особи, Л. Фейєрбах прагнув показати, що самоусвідомлення особи зумовлене діяльністю мозку, а розвиток її самосвідомості відображає тілесні й духовні зміни в людині, котра осягає свою сутність в діалозі з іншими людьми, при тому самолюбство й бажання особистого щастя неможливі без любові до них й всезагального щастя; що совість - то здатність індивіда щиро переживати свою провину на основі співчуття потерпілим внаслідок його діянь; а моральне самовдосконалення є нічим іншим, як творення себе із своєї натури в згоді з оточуючим середовищем, особистим ідеалом, звільненим від різного роду релігійних збочень [184, 510].
В. Г. Бєлінський, А. І. Герцен, М. Г. Чернишевський, М. А. Добролюбов, І. Я. Франко досліджуючи особистість, філо - і онтогенез, зокрема її самосвідомості, пояснюють даний феномен у зв'язку із цілісним усвідомленням особистістю себе як моральної істоти, детермінованої соціальним середовищем й вихованням, що володіє свободою волі і суб'єктивним світом автономного Я. Вони висувають етичний принцип розумового егоїзму на захист громадянських прав й свобод, особистих інтересів й гідності самоусвідомлюючої людини проти її феодального гніту, буржуазно-індивідуалістичного збочення, абсолютизації Я на шкоду інтересам суспільства. Прогресивну особистість вони розглядають у взаємодії пізнавально-розумової, оціночно-емоціональної, регулятивно-вольової функцій, які слугують її моральному саморозвитку в боротьбі за реалізацію свого суспільного покликання в дусі ідеалів утопічного соціалізму.
Активація ролі народних мас в революційних процесах ХХ століття, різке загострення глобальних регіональних й міжособистісних протиріч народжують індивідуальну, класову, а затим загальнолюдську моральну свідомість та самосвідомість. На суспільну арену виходить теоретична конфронтація в пошуках сутності особистості, її моральної самосвідомості. І пов'язано це, насамперед, із різним тлумаченням, особливо західних та інших вчених, концепції людського Я, корені якого вони часто знаходять ізольовано від конкретних суспільних відносин і реальної особистості, у зведенні його як до абстрактної індивідуації або навпаки не визнання моральної активності самосвідомості окремої особистості, перебільшення чи приниження її різних функцій, форм, компонентів.
Ці протиріччя по-різному відображаються в етиці прагматизму і необіхевіоризму та екзистенціалізму й неофрейдизму, в "гуманістичній" етиці й психології, персоналізмі й неопротестантизмі. Разом з тим, не дивлячись на розбіжності в трактуванні природи окремих сторін моральної світосвідомості та самосвідомості, тлумачення цих течій сьогодні нерідко збігається. Водночас порушення й нестандартне висвітлення ряду актуальних проблем - творча активність моральної свідомості та самосвідомості, переживання почуттів провини, сорому, совісті в ситуаціях самовибору, пошуків своєї моральної сутності, сенсу життя тощо - заслуговують на увагу (К. Ясперс, Ж. П. Сартр, А. Камю, У. Хоккінг); ознак, причин, тенденцій морального самовідчуження й деформації індивідуальної свідомості особистості (Е. Фромм, Г. Маркузе, О. Тоффлер); ролі спілкування й виховання в самопізнанні, самовдосконаленні, саморегуляції моральної поведінки людини (Р. Бернс, Ч. Кулі, Т. Шибутані); механізмів самоактуації, самоствердження особистості, методів розв'язання нею своїх морально-психологічних конфліктів (А. Адлер, К. Левін, А. Маслоу, К. Роджерс, К. Олпорт, Д. Янкелович); походження й ролі неусвідомлюваних компонентів в моральній мотивації й саморегуляції її поведінки (З. Фрейд, К. Хорні, Е. Еріксон, К. Юнг) і інші.
В сучасну епоху, коли в нашому суспільстві набрали розмаху перебудовчі процеси, коли відбувається перегляд моральних орієнтирів та підвищення активності свідомості й самосвідомості особистості, зрозуміло, що високий ступінь зрілості суспільної й індивідуальної моральної свідомості стануть обов'язковою, суб'єктивною умовою, критерієм різнобічного прогресивного розвитку кожної особистості, суспільства в цілому. Чим складніші й об'ємніші завдання, що стоять перед особистістю, суспільством, тим глибше останні повинні осмислювати, самокритичніше оцінювати, ефективніше удосконалювати свою життєдіяльність. І ми не випадково сьогодні, в наш складний час звертаємось до особистості, її морального самоусвідомлення, ставлення до цінностей, справедливо сподіваючись на неї ж, на ту духовну силу, котра здатна утримати суспільство від розрухи й хаосу. Саме тому сьогодні таким підвищеним є інтерес до феномену особистості взагалі, особистості моральної зокрема.
Схожі статті
-
Етика - Вознюк Н. М. - 1. Вищі етичні цінності як основні ознаки моральної свідомості особистості
1. Вищі етичні цінності як основні ознаки моральної свідомості особистості Морально зрілій особистості притаманний високий рівень моральної свідомості й...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Частина II. Студентські читання
1. Вищі етичні цінності як основні ознаки моральної свідомості особистості Морально зрілій особистості притаманний високий рівень моральної свідомості й...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 9. Суспільний розвиток і мораль
393. "В нашу епоху немає гострішої теми і для пізнання і для життя, ніж тема культури та цивілізації, їх відмінностей та взаємовідношення. Це тема того,...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 8. Моральна культура особистості
346. "Намагатимемось добре мислити - ось початок моралі. Нема нещастя, гіршого від того, коли людина починає боятися істини, щоб вона не викрила її" (Б....
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 3. Моральна відповідальність та вчинок людини
69. Чи згодні ви із таким твердженням: "Якщо ми відчуваємо у чомусь гостру потребу, так це в технології поведінки, яка б не поступалася в ефективності...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 5. Моральне становлення особистості
248. Яку з наведених нижче точок зору ви вважаєте найправильнішою. Чому? А) "Людина, яка є особистістю, володіє... таким рівнем психічного розвитку, що...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 4. Основні етичні цінності
107. "Робити добро дурням - все одно, що підливати воду в море" (Сервантес). Чи поділяєте ви цю думку? Відповідайте аргументовано, використовуючи поняття...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 10. Проблеми морального виховання та педагогічної етики
422. Поясніть: А) які причини виникнення й розвитку професійної моралі; Б) яке її місце й роль у системі моральнісного життя суспільства? 423. "І все ж...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Частина І. Практикум
На межі другого та третього тисячоліть людство зустрілося з безліччю соціальних, політичних, економічних, екологічних, психологічних та інших проблем,...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 7. Економіка, політика й моральність у сучасному суспільстві
307. Розкрийте смисл нових імперативів суспільної свідомості: "баланс інтересів", "неподільність міжнародної безпеки", "право кожного народу на...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 6. Етика спілкування
278. О. Довженко згадує один діалог: "- Не вірте в їхню ввічливість. Вона в них удавана. - Знаєте, я віддаю перевагу удаваній ввічливості над щирим...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 1. Предмет і завдання етики
На межі другого та третього тисячоліть людство зустрілося з безліччю соціальних, політичних, економічних, екологічних, психологічних та інших проблем,...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Передмова
На межі другого та третього тисячоліть людство зустрілося з безліччю соціальних, політичних, економічних, екологічних, психологічних та інших проблем,...
-
26. Дайте оцінку такому визначенню моралі. "Мораль - це закони, яким люди підпорядковуються у своїй поведінці і внутрішньому настрої, так що люди при...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Післямова
1. Аболіна Т. Г., Єфименко В. В, Лінчук О. М. Етика: Навч. посіб. для студ. гуманітарних вузів. - К.: Либідь, 1992. - 189 с. 2. Аболина Т. Г....
-
Етика - Вознюк Н. М. - Список рекомендованої літератури
1. Аболіна Т. Г., Єфименко В. В, Лінчук О. М. Етика: Навч. посіб. для студ. гуманітарних вузів. - К.: Либідь, 1992. - 189 с. 2. Аболина Т. Г....
-
3.1. Особистість Поняття про особистість як центральну психологічну категорію. Співвідношення понять "людина", "індивід", "суб'єкт", "особистість",...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.3. Сутність поняття "цивілізація"
Поняття "культура" часто інтерпретується як синонім до поняття "цивілізація". При цьому цивілізацію розуміють як сукупність матеріальних і духовних...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Мораль буржуазного суспільства
Виникнення буржуазії відбулось у надрах феодального суспільства у зв'язку з розвитком товарного господарства. Клас буржуазії (міської) формувався,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.1. Характеристики понять "особистість" та "індивід"
Незважаючи на величезну кількість різних характеристик і визначень понять "особистість" та "індивід" для наших цілей можна вказати на кілька головних,...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.4. Моральна відповідальність педагога
Моральна відповідальність характеризує особистість з погляду виконання нею моральних вимог. Моральна відповідальність педагога - особистісна якість, яка...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Сутність поняття "суспільство"
3.1. Суспільство і соціальні структури Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично...
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 2. Поняття і сутність культури
Існує багато визначень культури. Одні під культурою розуміють цінності духовного життя, інші, звужуючи це поняття, відносять до культури лише ідеологію,...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Трактування поняття "організація"
2.1. Методологічні аспекти і поняття "організація" Трактування поняття "організація" У науковій літературі з теорії управління "організація"...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 2.1. Методологічні аспекти і поняття "організація"
2.1. Методологічні аспекти і поняття "організація" Трактування поняття "організація" У науковій літературі з теорії управління "організація"...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.2. Поняття та предмет екологічної етики
Екологічна етика як результат міждисциплінарного синтезу міститься на межі таких форм знання в культурі, як етика і екологія, поєднуючи в цілісний...
-
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов'язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення...
-
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов'язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Почуттєвий рівень моральної свідомості
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
Етика - Вознюк Н. М. - 2. Сутність поняття "особистість моральна"