Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Суперечність між волею і розумом у виконанні морального педагогічного обов'язку
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов'язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення передусім спрямований на об'єктивний світ, його позитивну ознаку становить об'єктивність, а воля, як зазначав Г. Ващенко, характеризується свідомою цілеспрямованістю, тобто усвідомленням певної мети, до якої прагне людина, застосовуючи різні дії або засоби. Вияв волі уможливлює функціонування абстрактного мислення.
На противагу цьому погляду німецький філософ і психолог Артур Шопенгауер (1788-1860) вважав, що воля - потойбічне ядро оболонки життя, без минулого, майбутнього чи множини, оскільки вона є єдиною світовою волею. Воля уособлює бажання, прагнення; спрямована на себе. Розум, інтелект відіграють лише допоміжну роль як інструменти волі. Безпосередньо розум на волю не впливає, тому можливості особистості свідомо контролювати власні вчинки не значні. Людина нікому і нічим не зобов'язана, їй неважливо знати, що таке обов'язок.
Сучасні вчені (Георгій Балл, Валентин Моляко, Валентин Рибалко) характеризують волю як свідоме регулювання суб'єктом діяльності своєї поведінки, що пов'язано з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до мети. Етапами вольової дії особистості вчителя, на думку українського психолога і педагога Віталія Козакова, е такі: а) усвідомлення мети і бажання її досягти; б) усвідомлення можливостей досягнення мети; в) поява мотивів, які або стверджують, або заперечують ці можливості; г) боротьба мотивів і вибір; г) прийняття однієї з можливостей досягнення мети як рішення; д) реалізація прийнятого рішення.
Основним етапом вольової дії є боротьба мотивів, унаслідок чого особистість приймає вольове рішення. Існують два варіанти такого рішення, які суперечать один одному: 1) прояв волі - суб'єкт примусив себе зробити щось усупереч перешкодам, подолання яких потребує значних зусиль; 2) прояв безвілля - суб'єкт надав перевагу мотиву "хочу" ("не хочу"), а не мотиву "треба" ("не треба"), оскільки не вбачав сенсу своєї діяльності.
Втрата мотивації у діяльності педагога, яка супроводжується зниженням і втратою працездатності, емоційним виснаженням, призводить до професійного вигоряння.
Професійне вигоряння - психічний стан, для якого характерні відчуття емоційного спустошення, втоми від роботи, деперсоналізація і редукція професійних досягнень.
Сучасний польський учений М. Якубовски зазначає, що професійне вигорання є процесом, який розвивається в часі, пов'язаний не лише із втратою вчителем сенсу діяльності, а й із негативними впливами на його фізичне та моральне самопочуття. Він виокремлює в цьому процесі три етапи:
1. Попереджувальний етап. Для нього характерні такі ознаки: пригніченість, головний біль, безсоння та почуття роздратованості. Повернення до нормального функціонування на цій стадії не складне - достатньо нетривалого відпочинку.
2. Тривалий етап. Професійне вигорання відбувається інтенсивніше і набуває ознак стійкості. Йому властиві спалахи роздратованості, нетерпимість до інших, погорда, зниження якості виконання професійного обов'язку. Педагог потребує тривалішого відпочинку, зміни оточення тощо.
3. Хронічний етап. Його тривання позначене розвитком фізичних, психологічних та психосоматичних ознак, пов'язаних із психічною сферою. Так, з'являються біль у шлунку, підвищення тиску, депресія, почуття самотності, кризи, не пов'язані із роботою. Для подолання такого стану педагог повинен проконсультуватись із лікарем та психологом, які не завжди здатні допомогти. Це може зумовити тяжку депресію і необхідність зміни праці. Виконання учителем професійного обов'язку унеможливлюється, унаслідок чого він потерпає морально, психологічно і соціально.
Отже, реалізація професійного обов'язку педагога залежить від його вольових якостей. Сильна воля спрямовує до поставленої мети, якої, попри всі труднощі, учитель намагається досягти.
В історії педагогіки А. Макаренка вважають одним із найбільш вольових педагогів, який, виховуючи малолітніх правопорушників, не відступив, а продовжував займатися їх навчанням, розробив концепцію виховання особистості та доклав зусиль для її творчої реалізації в педагогічній практиці. Суперечність між волею і розумом виявляється і в такий спосіб: учителю властива впертість у виконанні обов'язку" але водночас мета і бажання об'єктивно не виправдані. Він може формально розуміти свій обов'язок (характерно для директорів шкіл з авторитарним мисленням, які часто керуються не розумною та моральною доцільністю виконання обов'язку, а самоствердженням власного Я, оскільки так диктують їх волю певні статті закону). Протилежним виявом цієї суперечності є конформність, до якої педагог, бажаючи здійснити свій обов'язок і керуючись певними мотивами (залежно від громадської думки, власного настрою), невпевнений у його виконанні, пристосовується до обставин, тому виконання обов'язку набуває пасивної форми. До таких учителів належать ті, психіка котрих піддається навіюванню, підпорядкуванню гетерономним чинникам, що грунтуються не на етичних, моральних принципах, а на взятих з іншої сфери суспільного життя. Г. Ващенко зазначав, що для реалізації обов'язку недостатньо володіти високим інтелектом, почуттями, необхідна також воля, яку слід виховувати з дитинства.
Суперечність між розумом і почуттями у виконанні морального педагогічного обов'язку
Розвинене почуття педагогічного обов'язку приборкує негативні настрої, які принижують людську гідність. Воно характеризується значною узагальненістю, моральною значущістю і дієвістю, глибиною та інтенсивністю перебігу. Учитель переживає це почуття, усвідомлюючи відповідність своєї поведінки високим вимогам, які ставить перед ним суспільство і які є вимогами до самого себе. Емоційні переживання обов'язку найсильніше виявляються в екстремальних ситуаціях, що можуть викликати як позитивну, так і негативну чуттєву реакцію. Невпевнений у собі та власних фаховості і компетентності педагог часто переживає страх. І навпаки, учитель-професіонал отримує задоволення від виконуваного обов'язку.
Водночас раціональне начало в людині узагальнює та висвітлює характер реалізації нею обов'язку. Основна відмінність між раціональним мисленням і чуттєвістю полягає в тому, що почуття відображають потреби індивіда, а раціональне мислення - потреби і те, що не стало потребою людини та особисто її не стосується. Отже, у сприйманні, переживанні, спрямуванні своїх почуттів людина виражає себе як особистість повніше, ніж коли вона мислить.
Схожі статті
-
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов'язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги...
-
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов'язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.3. Моральний обов'язок педагога
Однією з найважливіших категорій педагогічної етики є моральний обов'язок особистості. Через нього ідеал любові до дітей, вияв доброти, справедливості...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Почуттєвий рівень моральної свідомості
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2. Моральна свідомість особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Раціонально-теоретичний рівень моральної свідомості
Основними структурними елементами моральної свідомості вчителя на цьому рівні є етичні знання, ідеали, переконання та ін. Етичні знання - це особлива...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.2. Джерела педагогічної етики
Елементи педагогічної етики трапляються у вченнях давніх філософів і педагогів, які намагались осмислити специфічні проблеми педагогічної моралі. її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Принцип педагогічного гуманізму
Як соціально-політична, педагогічна течія гуманізм сформувався в епоху Відродження. Першим гуманістом цієї епохи вважають італійського поета і мислителя...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Принцип колективізму
Внутрішній світ особистості амбівалентний: характеризується автономністю і водночас залежить від соціального середовища (моральних взаємин, духу...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1. Загальні засади педагогічної етики
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3. Основні категорії педагогічної етики
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Принцип педагогічного оптимізму
Оптимізм характеризують життєрадісність, віра в майбутнє, успіх, схильність у всьому бачити хороше. Незважаючи на те що діти з оптимізмом сприймають...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - "Добро-дія"
Це діяльність людини, яка сприяє добробуту іншого індивіда, суспільства і реалізується під впливом морального мотиву" тобто безкорисливого бажання...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - "Добро-слово"
Український народ завжди шанував і надавав важливого значення слову. У Євангелії від Іоанна зазначено: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.1. Загальна характеристика категорій етики
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.3. Предмет, структура, функції і завдання педагогічної етики
На сучасному етапі розвитку педагогічна етика стала відносно самостійною галуззю етичного знання. Це зумовлено передусім розширенням сфери педагогічного...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - "Добро-зустріч"
Педагог із багаторічним досвідом і дитина, яка вперше йде до школи, готуються до зустрічі, сповненої добра і пізнання краси. Однак її зміст (формальна чи...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Конформна (лат. сonformis - подібний) псевдо доброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися...
-
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Корислива псевдодоброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Удавана доброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.2. Добро і зло у професійній діяльності педагога
Найзагальнішими поняттями моралі та категоріями етики є добро і зло. Вони завжди актуальні, їх розуміння, спосіб тлумачення та аргументації сутності...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Принцип громадянськості та патріотизму
Інтегративною якістю особистості є громадянськість, сформованість якої дає змогу людині відчувати себе юридично, соціально, морально та політично...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2.2. Принципи педагогічної моралі
Педагог є носієм не лише знань, умінь, навичок, а й моральних культури, духовності, краси. На нього покладається соціальна відповідальність за виховання...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Примусове виконання обов'язку
Припинення дії, яка порушує право, - це часто усунення перешкод у здійсненні права. Цей спосіб захисту може бути застосований, коли один із подружжя...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Моральний вибір
Розв'язання загальнофілософської проблеми вибору пов'язане із з'ясуванням природи і сутності людини, її свободи - здатності людини діяти відповідно до...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні
Методи стимулювання навчальної діяльності учнів спрямовані на формування позитивних мотивів учіння. що стимулюють пізнавальну активність і сприяють...
-
Вступ до педагогічної професії - Мешко Г. M. - Стилі педагогічної діяльності
Педагогічна діяльність, як і будь-яка інша, характеризується певним стилем. Стиль діяльності зумовлюється специфікою самої діяльності й...
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Суперечність між волею і розумом у виконанні морального педагогічного обов'язку