Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.4. Техніка спілкування
Спілкування у своєму вербальному та невербальному виявах - явище загальнолюдське. Водночас йому завжди притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Це спричинено специфікою природно-кліматичних умов, способами господарювання, контактами з іншими народами, впливом релігії, рівнем культурно-цивілізаційного розвитку, а також "душею" народу, його вдачею, темпераментом, ментальністю, національним характером.
Суспільство, як і окрема людина, здатне змінюватися, вдосконалюватися. Але результативність цього процесу залежить від внеску конкретних членів суспільства. Тому ті мовці, котрі хочуть мати успіх у спілкуванні, повинні відчувати потребу комунікативного самовдосконалення. Для цього необхідно контролювати свою комунікативну поведінку, моделювати її для передбачуваних ситуацій, аналізувати реакції комунікативних партнерів і свої власні враження, обмірковувати свої досягнення й помилки, постійно "взаємодіяти із самим собою".
Американські дослідники людських взаємин Л. Зунін та Н. Зунін вважають, що для того, щоб склалося враження про людину, достатньо чотири хвилини поспілкуватися з нею. Інші дослідники вважають, що для цього необхідно лише 120 секунд. Отже, від рівня нашого володіння технікою спілкування залежить думка оточуючих про нас!
Вербальне спілкування розгортається в конкретних обставинах, що мають назву комунікативної, або мовленнєвої ситуації. Параметри ситуації визначаються її складовими: ХТО - КОМУ - ЩО - ПРО ЩО - ДЛЯ ЧОГО - ДЕ - КОЛИ.
ХТО і КОМУ - це учасники комунікативного акту, комуні-канти. ХТО - той, хто говорить (пише), - у науковій літературі має різні термінологічні позначення: "адресант", "відправник", "емісар", "надавач". КОМУ - той, до кого говорять (пишуть). У науковій літературі можемо зустріти терміни: "адресат", "отримувач", "реципієнт", "сприймач". Для комунікативної ситуації суттєвим є присутність третьої особи, яка може і не брати участі в комунікативному акті, але впливати на його хід, застосовуючи елементи невербального спілкування.
ЩО - це те, що сказано (написано), тобто повідомлення, текст, який може мати обсяг від одного звука до цілої доповіді чи роману-епопеї.
ПРО ЩО - це змістова сторона тексту.
ЧОМУ - це причина мовлення, його каузальна обумовленість, мотивація ДЛЯ ЧОГО - це цільова обумовленість мовлення.
Залежно від того, яку мету ставить перед собою адресант: поінформувати, переконати, створити настрій, вивести з рівноваги адресата чи просто згаяти час - він організовує своє мовлення, добирає відповідні виражальні засоби, способи побудови тексту, дотримується певної стратегії та тактики в комунікативній поведінці.
Учасники комунікативного акту поводяться по-різному, залежно від характеру комунікативної ситуації та її складових. Обирається різна стратегія і тактика спілкування, використовуються різні мовні й позамовні засоби вираження.
У комунікативній поведінці отримують своє вираження соціальні та індивідуальні особливості комуніканта: вік, стать, становище в суспільстві, виховання, ерудиція, тип характеру та ін. Для прикладу візьмемо статеві відмінності кому ні канті в: жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і спрямовують її, виявляючи свою зацікавленість або ж бажаючи змінити тему (промовисто мовчать). За спостереженнями дослідників, жінки вдвічі частіше вживають умовну форму, у 5 разів - обмежувальні слова. Статистично доведено, що жінки балакучіші за чоловіків. Так, за день у середньому українець вимовляє 11 500, українка - 26 200 слів. За сімдесят років життя пересічний француз проводить із телефонною слухавкою в руці один рік життя, а француженка - 3 роки.
Комуніканти відрізняються своїми постійними ознаками, які визначають їх комунікативний статус (стать, вік, соціальне становище, рівність, характер освіти, національність, віросповідання, місце праці) та змінними ознаками, які ще називають ситуативними (тобто це та роль, яку грає мовець у момент комунікативного акту). Кожній людині доводиться грати впродовж одного дня декілька ролей: студент, чиясь дитина, господар в домі на даний момент чи господиня на кухні за відсутності матері, чемна (-ний) внучка (внук) тощо. У кожній із цих ситуацій людина обирає не тільки свою модель поведінки, а й свій стиль і манеру спілкування. Комунікативні статуси і ролі бувають симетричними (наприклад: студент - студент), а також несиметричними (студент - викладач, пацієнт - лікар).
Комунікативна поведінка мовців також залежить від їхніх індивідуально-психологічних та соціально-психологічних особливостей. У різних аспектах цієї поведінки проявляє себе темперамент: холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний чи якась їх комбінація: інтровертність - зосередженість на своїх думках, почуттях, переживаннях, "життя в собі", й екстраверт-ність - орієнтованість на зовнішній світ та інших людей.
Щоб вступити в процес комунікації, адресантові часом доводиться привернути до себе увагу потрібної йому особи (чи осіб), яка зайнята своїми справами. Для цього спочатку необхідно звернутися зі словами вибачення, і коли потенційний співрозмовник виявить потенційні знаки уваги (поглядом, мімікою, реплікою, позою тощо), тоді можна буде продовжити розмову. Подальше розгортання розмови для адресанта має сенс лише після реплік адресата, який цим самим покаже свою зацікавленість у розмові. Якщо ж таких реплік адресант не почує, або почує заперечні репліки, або ті, які засвідчують незацікавленість у розмові адресата, то в такому разі необхідно попросити вибачення і відійти, не демонструючи ні словом, ні невербальними засобами свого розчарування чи гостріших негативних емоцій.
Важливим елементом техніки спілкування є міжособистий простір - відстань, яка відділяє співрозмовників. Відомий антрополог Є. Холл першим звернув увагу на просторові потреби людини. На початку 60-х років він увів спеціальний термін для цього напряму досліджень - проксеміка1. З'ясувалося, що кожна людина прагне мати свою територію, певний повітряний простір навколо свого тіла. Розміри цієї зони залежать від деяких факторів, насамперед від соціокультурних відмінностей людей. Чим більше співрозмовники зацікавлені один в одному, тим менша відстань між ними в процесі комунікації. Однак існує межа допустимої відстані між співрозмовниками, порушувати яку вважається неетично. Вона залежить від виду взаємодії. Розрізняють чотири види відстаней між комун і кантами:
- інтимна відстань - до 0,5 м, точніше - 15-46 см. Трапляється в спорті, де відбувається зіткнення тіл спортсменів. Крім суб'єкта, в цій зоні розміщуються найближчі йому люди, які мають з ним тісний емоційний контакт;
- міжособиста відстань - 0,5-1,2 м. Буває при розмові друзів із зіткненням або без зіткнення один з одним, на прийомах, вечерях, ділових зустрічах;
- соціальна відстань - 1,2-3,7 м. Має місце при неформальних соціальних і ділових стосунках, причому верхня межа більше належить формальним стосункам. Цю відстань намагаються зберегти малознайомі комуніканти;
- публічна відстань - 3,7 м і більше. На цій відстані можуть обмінятися кількома словами або взагалі утриматися від розмови, скориставшись невербальними засобами спілкування.
Ці правила варіюються залежно від віку, статі та рівня культури співрозмовників. Наприклад, діти і люди похилого віку тримаються ближче до співрозмовника, тоді як підлітки, молоді люди та люди середнього віку надають перевагу віддаленішому положенню. Як правило, жінки стоять або сидять ближче до співрозмовника (незалежно від його статі), ніж чоловіки.
Особисті властивості також визначаються відстанню між співромовниками: урівноважена людина із почуттям власної гідності підходить до співрозмовника ближче, тоді як неспокійні, знервовані люди тримаються від співрозмовника якнайдалі.
Суспільне становище також впливає на відстань між людьми. Ми взагалі тримаємося на великій відстані від тих, чиє становище вище від нашого, тоді коли люди однакового становища тримаються на відносно близькій відстані.
Традиції - також важливий фактор, який впливає на відстань між комунікаторами. Якщо територія, на якій живе та чи інша нація, густо заселена, то й люди під час спілкування перебувають ближче один від одного. Якщо вони проживають на відносно малозаселеній території, то розміщуються на певній відстані під час комунікації. Мешканці країн Латинської Америки і Середземномор'я схильні підходити до співрозмовника ближче, ніж мешканці країн Північної Європи.
На відстань між співрозмовниками може вплинути і стіл. Стіл, як правило, асоціюється з високим положенням і владою, тому коли слухач сідає збоку від столу, то стосунки приймають вигляд рольового спілкування. З тієї причини деякі адміністратори і керівники надають перевагу проведенню особистих розмов, сидячи не за своїм столом, а поруч зі співрозмовником - на стільцях, розташованих під кутом.
Запитання і Завдання для самоконтролю
Завдання 1. Поясніть, чому від рівня нашого володіння технікою спілкування залежить думка оточуючих про нас?
Завдання 2. Поясніть, як ви розумієте параметри комунікативної ситуації:
Хто - кому - що - про що - для чого - де - коли.
Завдання 3. Розкажіть про комунікативний акт (його складові, поведінку комунікантів, роль темпераменту у комунікації, значення міжособистісного простору).
Завдання 4. Дайте відповіді на запитання.
1. Якими ознаками відрізняються між собою комуніканти?
2. Які ви знаєте типи темпераментів людей і яка їх роль у спілкуванні?
3. Що ви знаєте про просторові потреби людини? Що таке проксеміка?
Завдання 5. Назвіть чотири види відстаней між людьми. Розкажіть про кожен із видів. Що впливає на вибір людиною певної відстані від свого співрозмовника?
Схожі статті
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.5 Моделі та стилі спілкування
Для характеристики системи дій, що їх виконують суб'єкти спілкування, використовують і таке поняття як модель. Учені виділяють такі типи особистостей...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.3. Спілкування як комунікація
Спілкування є однією з центральних проблем, через призму І якої визначають питання сприймання й розуміння людьми одне одного, лідерство і керівництво,...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 3.2. Особистісний простір
Територія - це зона чи простір, який людина розцінює як свій особистий. Він ніби є продовженням її тіла. У кожної людини є своя особиста територія. Це...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - РОЗДІЛ 1. СПІЛКУВАННЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
Дисципліна " Етика ділового спілкування " грунтується на багатьох науках, зокрема на психології спілкування, етиці, психології управління, науковій...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - РОЗДІЛ 3. НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ
3.1. Загальні відомості про невербальне спілкування. 3.2. Особистісний простір. 3.3. Сигнали очей. 3.4. Постава і поза. 3.5. Значення деяких жестів. 3.6....
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 2.3. Етичні установки
Однією з особливостей спілкування є формування міжособистісних стосунків. Виходячи з вищезазначеного та функцій спілкування, Г. Андреєва виділяє три...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 2.2. Характеристика сторін спілкування
Однією з особливостей спілкування є формування міжособистісних стосунків. Виходячи з вищезазначеного та функцій спілкування, Г. Андреєва виділяє три...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.2. Культура і спілкування
Людина - продукт соціалізації і насамперед людина стає людиною завдяки спілкуванню. Людство знає чимало прикладів, коли дитина, потрапляючи в ранньому...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.1. Поняття про спілкування
Дисципліна " Етика ділового спілкування " грунтується на багатьох науках, зокрема на психології спілкування, етиці, психології управління, науковій...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 3. 1. Загальні відомості про невербальне спілкування
3.1. Загальні відомості про невербальне спілкування. 3.2. Особистісний простір. 3.3. Сигнали очей. 3.4. Постава і поза. 3.5. Значення деяких жестів. 3.6....
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - ПЕРЕДМОВА
Дисципліна " Етика ділового спілкування " грунтується на багатьох науках, зокрема на психології спілкування, етиці, психології управління, науковій...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 3.3. Сигнали очей
Протягом віків люди надавали великого значення очам, їх ч/ І впливу на поведінку людини. Очі можуть багато розповісти про людину і стати надійним...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ
2.1. Класифікація функцій спілкування. 2.2. Характеристика сторін спілкування. 2.3. Етичні установки. 2.1. Класифікація функцій спілкування У...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.7 Етичний бік спілкування
Спілкування тісно пов'язане з діяльністю. Будь-яка форма / спілкування є формою спільної діяльності. У ній формуються не тільки суб'єкт - об'єктні...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 2.1. Класифікація функцій спілкування
2.1. Класифікація функцій спілкування. 2.2. Характеристика сторін спілкування. 2.3. Етичні установки. 2.1. Класифікація функцій спілкування У...
-
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.6. Спілкування і діяльність
Спілкування тісно пов'язане з діяльністю. Будь-яка форма / спілкування є формою спільної діяльності. У ній формуються не тільки суб'єкт - об'єктні...
-
Сучасний менеджер сьогодні виконує такі ролі (причому тут не має значення, йдеться про топ-менеджерів, про менеджерів середньої чи молодшої ланки...
-
Культура ділового спілкування менеджера - Чайка Г. Л. - 2.1. Ділова етика в бізнесі
Хороші менеджери не тільки роблять гроші, Але и створюють сенс існування для людей. Р. Уотермен - Ділова етика в бізнесі. - Етичні кодекси, їх значення...
-
Процес, за допомогою якого реалізується те чи інше ставлення людини до навколишнього світу, до завдань, які ставить перед нею життя, називається...
-
Культура притаманна всім спільнотам і кожній людині зокрема і розглядається насамперед як духовний зміст історичного розвитку людства у різноманітних...
-
Конфліктологія та теорія переговорів - Яхно Т. П. - ТЕМА 2. ПСИХОЛОГІЯ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
1. Характеристика ділового психологічного клімату. 2. Особливості поведінки зі співрозмовниками різних психологічних типів. 3. Психологія невербальної...
-
Культура ділового спілкування менеджера - Чайка Г. Л. - 1.3. Функції, види та рівні спілкування
Як уже зазначалося раніше, спілкування та міжособистісні взаємини складаються із процесів, які часто переплітаються та взаємодоповнюються. Водночас...
-
Культура ділового спілкування менеджера - Чайка Г. Л. - ТЕМА 2. ЕТИЧНІ ЗАСАДИ СПІЛКУВАННЯ МЕНЕДЖЕРА
Хороші менеджери не тільки роблять гроші, Але и створюють сенс існування для людей. Р. Уотермен - Ділова етика в бізнесі. - Етичні кодекси, їх значення...
-
Серйозні прагнення до будь-якої мети - вже Половина успіху в її досягненні. Вільгельм Гумбольдт - Спілкування - важлива компонента менеджменту. - Поняття...
-
Серйозні прагнення до будь-якої мети - вже Половина успіху в її досягненні. Вільгельм Гумбольдт - Спілкування - важлива компонента менеджменту. - Поняття...
-
Ділове мовлення для державних службовців - Шевчук С. В. - 3. КУЛЬТУРА УСНОГО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
3.1. ВИМОГИ ДО УСНОГО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Без спілкування люди не могли б жити в суспільстві, працювати та передавати свій досвід і знання іншим. Усе,...
-
Ділове мовлення для державних службовців - Шевчук С. В. - 3.1. ВИМОГИ ДО УСНОГО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
3.1. ВИМОГИ ДО УСНОГО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Без спілкування люди не могли б жити в суспільстві, працювати та передавати свій досвід і знання іншим. Усе,...
-
Культура ділового спілкування менеджера - Чайка Г. Л. - Вступ
Вичерпати цей предмет неможливо: вже здається, що сказано багато, але ні - не сказано більше... Д. Боккаччо На порозі третього тисячоліття західний...
-
Психологія спілкування - Філоненко М. М. - 2.1. Класифікація видів спілкування
Слово до слова - зложиться мова Народне прислів'я 2.1. Класифікація видів спілкування Роблячи спробу класифікації видів спілкування, варто зазначити, що...
-
Психологія спілкування - Філоненко М. М. - РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПІЛКУВАННЯ
Слово до слова - зложиться мова Народне прислів'я 2.1. Класифікація видів спілкування Роблячи спробу класифікації видів спілкування, варто зазначити, що...
Етика ділового спілкування - Гриценко Т. Б. - 1.4. Техніка спілкування