Економічний аналіз - Мних Є. В. - 1.4. Пріоритети розвитку сучасного економічного аналізу

Динамічний розвиток економічної науки, її адаптація до нових викликів економічної глобалізації та ринкового реформування, досягнення балансової рівноваги суспільно-економічних змін за політичними пріоритетами визначає адекватну динаміку розвитку економічного аналізу. На перший план виступають пріоритети методологічного забезпечення аналізу моделей, економічного розвитку систем різного ієрархічного рівня, організаційно-економічних механізмів державного регулювання національної економіки та виробничо-фінансового менеджменту суб'єктів господарювання, ділового партнерства та міжнародної інтеграції.

Перевагу слід надавати науковому обгрунтуванню ринкової моделі розвитку національної економіки. Незважаючи на те, що за тривалий час ринкового реформування в Україні відомими вченими було запропоновано багато різноманітних концепцій з економічної теорії макроекономіки, державного регулювання, до сьогодні залишається невизначеним курс економічних реформ. І причиною є не поганий рівень наукового обгрунтування цих концепцій. Саме науковці з економічної теорії використали весь арсенал наукового інструментарію пізнання природи та закономірностей розвитку складних економічних систем. Однак відсутність світових аналогів таких стартових умов перехідного періоду, як в Україні, до ринкових умов господарювання, саме такої економічної, політичної та соціальної структури суспільства, а також інерція соціалістичного менталітету не дають змогу однозначно використовувати світові моделі ринкового реформування, привносять глибоку поляризацію наукових підходів до обгрунтування стратегії економічного поступу України. Економічні наслідки приватизації, лібералізації цін, демократизації державного регулювання є не тільки різними, а й часто протилежними у різних країнах, що йдуть шляхом ринкового реформування. Це легко виявити на основі суспільно-економічного моніторингу національного прогресу в країнах, які проходили етап соціалістичного будівництва: Польщі і Білорусі, Прибалтиці і Китаї, Казахстані і Україні та ін. Досвід ринкового реформування у постсоціалістичних країнах суттєво збагачує сучасну економічну теорію, визначає нові тенденції і закономірності економічного розвитку у багатовекторних координатах становлення і розвитку економічних систем різних країн світу. Глобалізаційні процеси, формування єдиного економічного простору дають змогу проектувати найефективніші моделі ринкових перетворень, оптимізувати використання потенціалу продуктивних сил. В аналітичних дослідженнях становлення і розвитку економічних систем слід враховувати, що ринкова економіка не є ідеальною для суспільного прогресу, проте більш ефективних моделей, які відповідають філософії людського буття, у світі не знайдено. Каркас ринкової економіки для будь-якої країни однаковий. Він будується на демократичних принципах управління, пріоритетного використання економічних методів впливу, персоніфікації власності і стимулювання конкуренції, лібералізації цін та вільного руху ресурсів і капіталу та ін. Проте змістове наповнення ринкових реформ є специфічним для кожної країни, виходячи з особливостей їх економічного потенціалу, рівня інтелектуального розвитку і структури суспільства, пріоритетів національної ідеї економічного прогресу тощо. Прогрес національної економічної думки обумовлюватиметься успіхами у консолідації суспільства для досягнення високих стандартів економічного прогресу, конструктивному збагаченні світовим досвідом, досягненнями цивілізованого ділового партнерства на зовнішньому і внутрішньому ринках. Боротьба наукових поглядів на розвиток національної економіки за політичною кон'юнктурою, що сьогодні спостерігається в Україні, є найбільш деструктивним чинником досягнення високих стандартів економічної науки.

Більш проблемною є можливість отримання необхідної та достатньої, достовірної і своєчасної інформації про стан економічної системи того чи іншого рівня для проведення аналітичних досліджень. Якщо на рівні суб'єктів господарювання вона переважно є конфіденційною, то на рівні макроекономічних систем її частіше обмежують виключно службовим користуванням і не публікують. Це суттєво обмежує можливості аналітиків у напрацюванні креативних пропозицій і пояснення реального стану, тенденцій, загроз і викликів у розвитку національної економіки.

Названі обставини не можуть розглядатися як об'єктивні передумови наукової стагнації, бо за таких умов втрачається сама сутність наукового прогресу. Наукові дослідження, спрямовані на розкриття сутності, причин і наслідків зміни і розвитку економічних явищ і процесів, а також на обгрунтування ефективних управлінських рішень, передбачають поглиблення знань, досягнення високих рівнів доказовості та аргументації, які унеможливлюють подвійні стандарти суджень та мінімізують ризик необоротних помилок у прийнятті управлінських рішень. Ця проблема особливо загострюється в умовах нестабільності економіко-правового середовища, розгулу політичної кон'юнктури, невизначеності та ризику ділового партнерства, жорсткої конкуренції та корпоративного лобіювання тощо. Тому приведення наукових досліджень до еталонних вимог теорії наукового пізнання є єдиним виходом із ситуації, що склалася в аналізі та економічній науці в цілому. Не рух по горизонталі, а просування наукового пошуку до нових горизонтів істини є пріоритетом високих стандартів економічного аналізу,

У досягненні об'єктивності результатів економічного аналізу важливим є пізнання генетики економічних явищ і процесів, їх конкретно-історичної еволюції та зміни національного менталітету. Це дозволить розмежувати глибинні причини і спонтанні чинники тих чи інших змін. Водночас глибокий аналіз є передумовою максимальної доказовості та дієвості інструментарію економіко-правового впливу, паритетності інтересів, прозорості дії організаційно-економічних механізмів тощо, якщо такий аналіз будується на загальновідомих наукових принципах. Саме перевага грунтовних доказів і аргументації іноді стає причиною зменшення запитів на аналітичні дослідження з боку об'єктів господарювання та державного управління, оскільки популярними стали корпоративні домовленості і меркантильні судження, корупція і лобіювання інтересів на далеко не наукових засадах. Лише як виняток з правил у малому і середньому бізнесі у більшості вітчизняних акціонерних компаній проводиться науковий аналіз у сфері економіки.

Серед інтересів і мотивацій, що є головним атрибутом ринкових відносин, доказовість та аргументованість визначаються за критерієм паритетності державних, корпоративних і особистих інтересів. Побудований на цій основі організаційно-економічний механізм може бути достатньо саморегульованим і навіть досконалим. Чим меншим є суб'єктивне втручання в його дію, тим більшою є довіра всіх учасників до обгрунтованих параметрів поведінки. Зрозуміло, що один раз налагоджений механізм не може бути постійно самодостатнім. Він потребує регулювання, коригування, уточнення, проте на достатньо вмотивованій, аргументованій і переконливій базі.

Докази і аргументи у дослідженнях економічних систем слід розглядати у трьох площинах:

- економіко-математичного моделювання економічних явищ і процесів, коректності побудови факторних залежностей, цільових сценаріїв тощо;

- аналізу тенденцій та закономірностей зміни і розвитку на достатньо репрезентативній і достовірній інформаційній базі з використанням наукового інструментарію пізнання економічних систем;

- за аналогами, що випливають із вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду в досліджуваній та споріднених галузях знань, а також за наслідками проведених експериментів.

Прогрес економіко-математичного моделювання причин-но-наслідкових зв'язків зміни і розвитку економічних систем, механізмів їх трансформації та адаптації є визначальним у формуванні системи доказів і аргументів, оскільки дає можливість проектувати віртуальні економічні системи різних рівнів і порядків, їх локальну і системну поведінку за будь-яких сценаріїв елементних змін. Це дає змогу провести порівняльну рейтингову оцінку бажаної моделі економічної системи і отримати достатні гарантії очікуваних результатів. Сучасні досягнення економетрики і метрології сприяють суттєвому розширенню сегментів економіко-математичного моделювання під час діагностики економічних явищ і процесів, що відбуваються чи можуть відбутися в макро - і мікроекономічних системах, їх практичне застосування є можливим внаслідок прогресивного розвитку новітніх інформаційних технологій і систем.

Друга площина наукових аргументів і доказів пов'язана з визначенням тенденцій і закономірностей зміни і розвитку економічних явищ та процесів на достовірній і репрезентативній інформаційній базі і є найскладнішою за всіма аспектами аналізу. Найбільш проблемним є досягнення достовірності всіх видів інформаційних ресурсів, оскільки системна параметризація якості інформації в Україні поки що не сформована. Відносна репрезентативність зумовлена тривалою політичною та економічною нестабільністю і аморфністю правового поля. Дослідження генетики, історичної еволюції, прогресивності реформування ускладнюється революційними наслідками зміни економічних систем, політичних платформ, програмних векторів соціально-економічних змін. Тому доказовість аналітичних висновків і пропозицій слід обмежити у посиланнях на національну, галузеву чи регіональну специфіку, особливий менталітет і традиції, консерватизм та екстремізм тощо. Каркас ринкової економіки є глобалізованим, а її енергетична складова однакова.

Докази і аргументація з посиланнями на аналоги (вітчизняні і зарубіжні) та результати економічних експериментів є коректними за досягнення умов зіставлення за часовими, просторовими та якісними ознаками досліджуваних явищ і процесів. Аналоги і результати експериментів можуть бути використані для рейтингових оцінок, проте виконують лише інформаційно-довідкову функцію, оскільки вимагають доказів щодо зіставлення.



Схожі статті




Економічний аналіз - Мних Є. В. - 1.4. Пріоритети розвитку сучасного економічного аналізу

Предыдущая | Следующая