Економічна теорія - Мочерний С. В. - Рабовласницький спосіб виробництва
Виник у IV-III тис. до н. е. й існував до І ст. н. е. Рабовласницького устрою не знали народи Середньої, Північної та Східної Європи та ін., які від первіснообщинного ладу одразу перейшли до феодалізму.
Рабовласницький спосіб виробництва - економічна система, що базується на приватній нетрудовій власності на засоби виробництва та на виробника - раба, позаекономічному примусі, ручній праці, пануванні натурального господарства.
Основні галузі господарства - землеробство і тваринництво. Вперше в історії розвитку людства з'являється зрошувальне землеробство (будуються канали, іригаційні споруди). Виникають ремісничі міста, де працюють ковалі, металурги, ткачі, ювеліри, гончарі, різьбарі, теслярі, каменярі, пекарі, скульптори, архітектори. Розбудовуються античні міста-держави (поліси) - в Афінах налічувалося 25 тис. мешканців, у Мілеті - 30 тис. З'являються багатофункціональні поселення, в яких зосереджуються житлові, господарські й виробничі комплекси.
На рубежі II-І тис. до н. е. відбувається перехід до залізного віку. З'являються металеві знаряддя праці, розвивається орне землеробство, поширюється залізоробне ремесло. Це зумовило другий великий суспільний поділ праці - відокремлення ремесла від землеробства.
Роз'єднання ремісництва і сільського господарства, поглиблення поділу праці в ремісничих містах сприяють розвиткові торгівлі золотом, сріблом, слоновою кісткою, шкірами, тканинами тощо. Вперше з'являються гроші, клас купців, лихварський капітал. Унаслідок цього відбувається третій великий суспільний поділ праці - відокремлення торгівлі від виробництва й поява класу купців.
У різних країнах рабовласницьке виробництво відігравало неоднакову роль. Так, у Давньому Єгипті головними виробниками були вільні селянські общини й лише частково для обробітку грунту використовувалася праця рабів. Рабську працю також застосовували на будівництві пірамід, каналів, храмів тощо. Найбільшими рабовласниками в Єгипті були фараони, жерці, державні чиновники. У Давній Греції селянська община була зруйнована, виробниками стали раби. Вони перетворилися на основний об'єкт привласнення, значного поширення набуло боргове рабство. Земельна аристократія поступово перетворювала селян-общинників на рабів.
У країнах, в яких переважала праця вільних землеробів і ремісників, основною економічною суперечністю була суперечність між індивідуальною працею цих виробників і привласненням значної частини її результатів земельними аристократами, лихварями, державою. Основною економічною суперечністю рабовласницького способу виробництва був антагонізм між колективною працею рабів і привласненням рабовласниками додаткового і значної частини необхідного створеного рабами продукту.
Через низький рівень розвитку продуктивних сил і суспільного поділу праці створений рабом обсяг додаткового продукту був незначний, а масштаби споживання рабовласників постійно зростали. Це спонукало їх до ведення війн, щоб збільшити кількість рабів, до жорстоких методів експлуатації рабської праці, до зростання її колективних форм (що забезпечувало зростання продуктивності праці) на базі простої кооперації. Все це призводило до швидкого зношування робочої сили рабів, зниження тривалості життя. Кількість рабів також зростала внаслідок морських розбоїв, боргового рабства. Тому основний економічний закон рабовласницького способу виробництва - необхідність захоплення все більшої кількості рабів, використання їх колективної праці для привласнення додаткового і частини необхідного продукту та його паразитичного споживання, яке зумовлювало повільне зростання виробництва, його натуральний характер, накопичення скарбів найбагатшими рабовласниками, переважання простого відтворення.
Збільшення обсягів додаткового продукту стало матеріальною основою розвитку науки та мистецтва у рабовласницькому суспільстві.
Переважання натурального господарства супроводжувалося деяким зростанням товарного виробництва, передусім за рахунок розвитку ремесла. Так, в Афінах, Римі, Давньому Китаї існували майстерні з виготовлення одягу, тканин, ювелірних виробів, хлібопекарні тощо, в яких продукти вироблялися для обміну.
Уперше за рабовласницького ладу виникає державна власність. У країнах Давнього Сходу держава виконувала такі економічні функції, як будівництво іригаційних споруд, прокладання доріг, кораблебудування, здійснення єдиного грошового обігу, а також фіксувала ціни на товари, регулювала заробітки ремісників. Переважання натурального господарства, відсутність національних ринків зумовили домінування державного регулювання над ринковим. Розвивалася банківська справа, при здійсненні банківських операцій стали використовувати чеки, переказні векселі. Узаконений позичковий відсоток становив у Римі від 6 до 48 %. Основними формами існування рабовласницької держави були східні централізовані деспотії з необмеженою монархічною владою, абсолютні військово-бюрократичні монархії, держави-міста з демократичними методами управління та ін.
Більшість рабів працювала в копальнях, каменоломнях за мізерні харчі. Були й привілейовані раби - лікарі, вчителі, купці, ремісники. Деяким із них дозволяли мати сім'ю, вони сплачували рабовласнику чинш (певну суму). Державні раби (належали державі) працювали на будівництві доріг, портів, храмів. Основною формою рабовласницького господарства була вілла - маєток площею 25-100 га з кількома десятками рабів. Згодом з'являються латифундії (лат. latus - широкий і fundus - земля, маєток), на яких використовувалася праця численних рабів. У ремісничому виробництві найрозвинутішою формою рабовласницького господарства були ергастерії (грец. ergasterion - майстерня).
Експлуатувалися не лише раби, а й вільні землероби. Основною формою їх експлуатації був високий лихварський відсоток за позичене у землевласників зерно, худобу тощо, за несплату якого селяни потрапляли у боргове рабство. Дрібні власники-селяни, не витримуючи конкуренції дешевої рабської праці, покидали землю, йшли в міста, ставали свитою багатих людей, перетворювалися на пауперів (лат. pauper - жебрак).
Похідними формами основної економічної суперечності рабовласницького способу виробництва були суперечності між фізичною і розумовою працею, між містом і селом, між рабовласницькими формами господарства (латифундіями і ергастеріями) та дрібнотоварними виробниками тощо.
Схожі статті
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - 2. Товарно-грошові відносини і ринкова економіка
2.1. Товарне виробництво та його еволюція Товарна форма організації виробництва зародилася після розпаду первіснообщинного ладу, з появою суспільного...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічна система домонополістичного капіталізму
Первісне накопичення капіталу. Економічна система домонополістичного капіталізму виникла на початку XVI ст., нижча стадія її еволюції тривала до кінця...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Класифікація економічних законів
Загальноприйнята класифікація законів, основою якої є термін їх дії, значно збіднює їх системну характеристику, сферу та механізм дії. Орієнтуючись на...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Критерії економічного розвитку
Наявність двох основних типів економічного прогресу передбачає з'ясування його критеріїв. Критерії економічного прогресу - найважливіші сутнісні та...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Еволюція капіталізму в промисловості
Первісне накопичення капіталу. Економічна система домонополістичного капіталізму виникла на початку XVI ст., нижча стадія її еволюції тривала до кінця...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Первісне накопичення капіталу
Первісне накопичення капіталу. Економічна система домонополістичного капіталізму виникла на початку XVI ст., нижча стадія її еволюції тривала до кінця...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні суперечності - головна рушійна сила прогресу
Економічні суперечності - головна рушійна сила прогресу. Визначальна роль економічних суперечностей серед інших рушійних сил і факторів економічного...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Рушійні сили та фактори економічного прогресу
Економічні суперечності - головна рушійна сила прогресу. Визначальна роль економічних суперечностей серед інших рушійних сил і факторів економічного...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Суспільний спосіб виробництва
Суспільно-економічне поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва передбачає попереднє з'ясування суспільно-економічної сутності засобів...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Технологічний спосіб виробництва
Ці відносини проміжні між техніко-економічними та виробничими відносинами (або відносинами економічної власності) і є організаційною формою розвитку...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічна структура суспільства
Структура як філософська категорія - це комплекс внутрішніх стійких зв'язків між підсистемами та елементами цілісної системи, які (зв'язки) як закони...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Організаційно-економічні відносини
Ці відносини проміжні між техніко-економічними та виробничими відносинами (або відносинами економічної власності) і є організаційною формою розвитку...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Науково-технічний прогрес і науково-технічна революція
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв'язку з іншими факторами. Деякі з них...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - 1.6. Науково-технічна революція і соціально-економічний прогрес
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв'язку з іншими факторами. Деякі з них...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Закон зростання потреб
Економічна система формується у процесі взаємодії кількох підсистем. Ступінь розвитку кожної з них визначає рівень розвитку економічних інтересів, а...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні інтереси
Економічна система формується у процесі взаємодії кількох підсистем. Ступінь розвитку кожної з них визначає рівень розвитку економічних інтересів, а...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні потреби
Економічні потреби. Важливим елементом людини економічної є її потреби, які постійно зростають. Економічні потреби - ідеальний внутрішній мотив людини,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні потреби та інтереси людини
Економічні потреби. Важливим елементом людини економічної є її потреби, які постійно зростають. Економічні потреби - ідеальний внутрішній мотив людини,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Людина економічна
Найглибиннішу сутність економічних явищ і процесів можна розкрити через категорію суперечності. Двома основними ознаками людини економічної є її...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Феодальний спосіб виробництва
Виник у V ст. н. е. із розпадом рабовласницького способу виробництва, а в більшості країн Європи - з розпадом первіснообщинного ладу, й існував до кінця...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Загальнонаукові методи пізнання
Після з'ясування предмета економічної теорії, сутності і основних елементів економічної системи постають складні та багатопланові проблеми: як дослідити...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Поняття і структура методу економічної теорії
Після з'ясування предмета економічної теорії, сутності і основних елементів економічної системи постають складні та багатопланові проблеми: як дослідити...
-
Після з'ясування предмета економічної теорії, сутності і основних елементів економічної системи постають складні та багатопланові проблеми: як дослідити...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - 1.2. Методологія дослідження економічних систем
Після з'ясування предмета економічної теорії, сутності і основних елементів економічної системи постають складні та багатопланові проблеми: як дослідити...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Сутність науково-технічного прогресу
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв'язку з іншими факторами. Деякі з них...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Техніко-економічні відносини
Ці відносини є однією з форм розвитку продуктивних сил. Техніко-економічні відносини - речова форма розвитку продуктивних сил, яка утворюється у процесі...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Категорія "закон"
Категорія "закон". Оскільки метою предмета економічної теорії є вивчення законів, які управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Історичне, логічне та інші методи пізнання
Надзвичайно важливими методами дослідження економічних систем на різних етапах їх еволюції є історичне і логічне. Історичне - спосіб пізнання конкретних...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Сутність економічних законів та їх класифікація
Категорія "закон". Оскільки метою предмета економічної теорії є вивчення законів, які управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Сутність економічного прогресу
Упродовж всієї історії людства поступально розвивалися продуктивні сили (насамперед головна - людина ), поглиблювався суспільний поділ праці,...
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Рабовласницький спосіб виробництва