Економічна теорія - Мочерний С. В. - Феодальний спосіб виробництва
Виник у V ст. н. е. із розпадом рабовласницького способу виробництва, а в більшості країн Європи - з розпадом первіснообщинного ладу, й існував до кінця XV - початку XVI ст.
Феодальний спосіб виробництва - економічна система, що базується на феодальній власності на землю, поєднанні позаекономічного примусу до праці з економічним, на переважанні натурального господарства і ручній праці.
Основною його галуззю було сільське господарство. Рівень землеробської техніки (найвищим досягненням була заміна рала плугом) був низький, технологічний спосіб виробництва базувався на ручній праці, панувало натуральне господарство. Відносини власності характеризувалися наділенням селян землею та іншими засобами виробництва, їх особистою залежністю від поміщика (юридичний аспект власності), привласненням додаткового і частини необхідного продукту методами позаекономічного примусу.
Феодальна земельна власність поширювалася й на міста. Феодали жили у містах, воїнам і слугам роздавали частину землі. Обов'язком феодала був захист міста від зовнішніх ворогів, сусідніх феодалів. У ХІІ-XIII ст. міста домоглися незалежності й самоврядування. їх мешканці обирали муніципалітет на чолі з мером, мали свій суд, фінанси, військове ополчення. Повноправні міщани стають юридично вільними, набувають майнових прав. У містах розвивається ремесло і торгівля, особливо виробництво вовняних тканин. Утворюються ремісничі об'єднання - цехи (шевські, кравецькі тощо), у кожному з яких згідно зі статутом регламентуються всі сфери життя колективу. У Парижі у ХІІІ ст. налічувалося майже 300 ремісничих і торгових спеціальностей. Селяни-кріпаки тікали в міста і, проживши в них 1 рік і 1 день, ставали повноправними громадянами. Загальний контроль за ремісничою діяльністю здійснювала міська влада.
У XII ст. пожвавлюється обмін між окремими містами, часто відбуваються ярмарки, деякі міста Франції, Італії стають центрами міжнародної торгівлі. Зароджується банківська система, з'являється кредит, що формувало єдиний ринок. У Німеччині наприкінці XIII ст. у містах проживала п'ята частина населення країни.
У XIV-XV ст. на зміну ремісничим об'єднанням приходить мануфактура. Наприклад, при виготовленні голок окремі операції виконували 92 робітники. Мануфактури створювалися у суконній, металургійній промисловостях. У Росії вони засновувалися переважно на праці кріпаків.
Експлуатація найяскравіше виявлялася у панщині (відробна рента). Так, в Англії у XII ст. вілани (члени сільської общини) відробляли 3-4 дні панщини на тиждень. У Російській імперії, в тому числі в Україні, наприкінці XVII - у першій половині XIX ст. панщина становила 4-5 днів на тиждень.
Основна економічна суперечність феодального способу виробництва - це антагонізм, з одного боку, між індивідуально-колективним характером виробництва (індивідуальним - на власному полі, колективним - на полі феодала) селян і ремісників, їх потребами і привласненнями через позаекономічний примус додаткового і частини необхідного продукту паразитичним класом феодалів, державних чиновників - з іншого.
У Київській Русі алод перетворився на феод - вотчину (велике землеволодіння) у XII-XIV ст. (в X-XI ст. інтенсивно формувалася приватна власність), а з початком колонізації українських земель Польщею, Литвою у XIV-XV ст. утворилося магнатське й шляхетське землеволодіння.
Селяни відбували чимало повинностей: будували замки й дороги, утримували військові загони та ін. Така данина була основною формою експлуатації селян у період раннього феодалізму в Україні, а згодом перетворилася на відробну форму феодальної ренти.
Середній розмір селянського наділу становив 15 га. У 40-ві роки XVII ст. найпоширенішими в Україні були господарства, які мали 5-7 га землі, що, як вважав феодал, забезпечувало прожиток селянської родини.
Поступово скасовувалися майже всі права селян. Вони потрапили в особисту, поземельну і судово-адміністративну залежність.
В Україні з середини XVI ст. почалося формування козацького землеволодіння. Основною формою володіння козака був хутір, який часто розростався у велике землеволодіння. Протягом XVI ст. селяни поступово втратили свої права на землю, інтенсивно розвивалося фільварково-панщинне господарство (найбільші фільварки мали до 400-600 га землі). Відповідно до реформи 1577 р. усі землі перемірювалися і поділялися на волоки (16-22 га). Кожне селянське господарство одержало волоку (бідні селяни - 1/2 волоки), але втратило право розпоряджатися нею, що зміцнювало феодальну власність на землю.
За Хмельниччини та Гетьманщини зростало старшинське землеволодіння (у 30-ті роки XVIII ст. 35 % оброблюваних земель належало старшині), власниками великих латифундій були гетьмани. Так, гетьман Іван Мазепа мав 1965 дворів, Іван Скоропадський - 19 882, Павло Полуботок - 3200. У російських губерніях Іван Мазепа мав 20 тис. кріпаків, Кирило Розумовський - понад 45 тис. Монастирям належало більше 20 % загальної кількості дворів. Козаки були вільними, мали право на спадкове володіння землею, майном, заняття промислами.
Після Визвольної війни (1648-1654) почали обмежувати права козаків на землю аж до обезземелення. Ще швидше відбувався цей процес серед селян. Унаслідок економічної політики феодальної Російської імперії у 1764 р. 20 % селянських дворів були безземельними і 79 % - малоземельними. Старшина домоглася привілейованого становища. Наприкінці ХVIII ст. налічувалося майже 100 тис. українських дворян, 180 поміщиків мали понад 250 тис. кріпаків.
На початку XVII ст. у Росії поміщикам належало 73 % кріпаків, в середині XVIII ст. панщинне господарство налічувало 54,3 % кріпаків, обробне - 45,1 %. Селяни перебували під гнітом дворянства, царя і церкви, виконували грошові та натуральні повинності, сплачували данину церкві та великі податки державі. Основною причиною їх залежності була монополізація землі феодалами, церквою та державою.
За феодалізму держава сприяла закріпаченню селян, експлуатувала їх через механізм оподаткування, призначала керівників корпорацій (у які об'єднувалися ремісники й купці), регламентувала діяльність іноземних купців, регулювала ціни на найважливіші продукти (хліб, рибу, м'ясо). Держава була власником величезних площ землі (у Візантії це мало назву "імператорське землеволодіння"), монетного двору, майстерень з виготовлення зброї, тканин, предметів розкоші тощо. У Київській Русі держава регламентувала торгівлю, запроваджувала митну систему, організовувала будівництво нових міст тощо.
Із закріпаченням відносини власності, передусім економічної, все більше ставали гальмом розвитку продуктивних сил і насамперед головної продуктивної сили - людини. Відробна рента знищувала будь-які стимули до праці у селянина. Тому її замінювали продуктовою і грошовою рентою, що дещо посилювало стимули до праці. Але така рента часто бувала надмірною.
Цехи намагалися зберегти дрібне виробництво, впроваджували "зрівнялівку" , винахідників карали. Посилювалося невдоволення селян. Тому в XIII ст. у Франції та інших країнах Європи починається процес викупу селян з феодальної залежності (особливо в районах, що прилягали до великих ремісничих і торгових центрів). У Франції та Англії панщина була скасована в XIV-XV ст., у Галичині - в 1848 р., на решті території України - в 1861 р. Занепад феодального способу виробництва прискорювався розвитком товарно-грошових відносин, міжнародної торгівлі, великими географічними відкриттями, процесом диференціації дрібних товаровиробників.
Пережитки феодального способу виробництва зберігалися в більшості слаборозвинутих країн, а також в деяких розвинутих державах у більш цивілізованій формі дворянського землеволодіння, системи здольщини та ін.
Схожі статті
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Рабовласницький спосіб виробництва
Виник у IV-III тис. до н. е. й існував до І ст. н. е. Рабовласницького устрою не знали народи Середньої, Північної та Східної Європи та ін., які від...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічна система домонополістичного капіталізму
Первісне накопичення капіталу. Економічна система домонополістичного капіталізму виникла на початку XVI ст., нижча стадія її еволюції тривала до кінця...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Еволюція капіталізму в промисловості
Первісне накопичення капіталу. Економічна система домонополістичного капіталізму виникла на початку XVI ст., нижча стадія її еволюції тривала до кінця...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Первісне накопичення капіталу
Первісне накопичення капіталу. Економічна система домонополістичного капіталізму виникла на початку XVI ст., нижча стадія її еволюції тривала до кінця...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічна власність і виробничі відносини
У сучасній економічній літературі щодо сутності власності існують різні точки зору. Так, в "Економічній енциклопедії" за редакцією Л. Абалкіна власність...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Продуктивні сили
Економіка та економічна система. Економіка є найважливішою сферою суспільного життя, в якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Суспільний спосіб виробництва
Суспільно-економічне поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва передбачає попереднє з'ясування суспільно-економічної сутності засобів...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Техніко-економічні відносини
Ці відносини є однією з форм розвитку продуктивних сил. Техніко-економічні відносини - речова форма розвитку продуктивних сил, яка утворюється у процесі...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економіка та економічна система
Економіка та економічна система. Економіка є найважливішою сферою суспільного життя, в якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Первіснообщинний спосіб виробництва
Розвиток сучасних економічних систем залежить не лише від досягнутого прогресу технологічного способу виробництва, існуючих типів і форм власності,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні системи в докапіталістичних формаціях
Розвиток сучасних економічних систем залежить не лише від досягнутого прогресу технологічного способу виробництва, існуючих типів і форм власності,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Закон зростання потреб
Економічна система формується у процесі взаємодії кількох підсистем. Ступінь розвитку кожної з них визначає рівень розвитку економічних інтересів, а...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні інтереси
Економічна система формується у процесі взаємодії кількох підсистем. Ступінь розвитку кожної з них визначає рівень розвитку економічних інтересів, а...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Людина економічна
Найглибиннішу сутність економічних явищ і процесів можна розкрити через категорію суперечності. Двома основними ознаками людини економічної є її...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні суперечності - головна рушійна сила прогресу
Економічні суперечності - головна рушійна сила прогресу. Визначальна роль економічних суперечностей серед інших рушійних сил і факторів економічного...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Рушійні сили та фактори економічного прогресу
Економічні суперечності - головна рушійна сила прогресу. Визначальна роль економічних суперечностей серед інших рушійних сил і факторів економічного...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Критерії економічного розвитку
Наявність двох основних типів економічного прогресу передбачає з'ясування його критеріїв. Критерії економічного прогресу - найважливіші сутнісні та...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Сутність економічного прогресу
Упродовж всієї історії людства поступально розвивалися продуктивні сили (насамперед головна - людина ), поглиблювався суспільний поділ праці,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Сутність та критерії економічного прогресу
Упродовж всієї історії людства поступально розвивалися продуктивні сили (насамперед головна - людина ), поглиблювався суспільний поділ праці,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - 1.4. Економічний прогрес і його рушійні сили
Упродовж всієї історії людства поступально розвивалися продуктивні сили (насамперед головна - людина ), поглиблювався суспільний поділ праці,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - 1.3. Економічні системи в процесі розвитку світової цивілізації
Розвиток сучасних економічних систем залежить не лише від досягнутого прогресу технологічного способу виробництва, існуючих типів і форм власності,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Класифікація економічних законів
Загальноприйнята класифікація законів, основою якої є термін їх дії, значно збіднює їх системну характеристику, сферу та механізм дії. Орієнтуючись на...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічна структура суспільства
Структура як філософська категорія - це комплекс внутрішніх стійких зв'язків між підсистемами та елементами цілісної системи, які (зв'язки) як закони...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Вплив НТР на зміст праці
На стадії мануфактури і за машинного виробництва праця ремісника поділяється на частково одноманітні операції, що культивує його однобічну спеціалізацію,...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Сутність науково-технічного прогресу
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв'язку з іншими факторами. Деякі з них...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Науково-технічний прогрес і науково-технічна революція
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв'язку з іншими факторами. Деякі з них...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - 1.6. Науково-технічна революція і соціально-економічний прогрес
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв'язку з іншими факторами. Деякі з них...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічна система та її структура
Економіка та економічна система. Економіка є найважливішою сферою суспільного життя, в якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється...
-
1.1. Предмет економічної теорії Економічна наука є однією з найдавніших. Її предмет намагалися окреслити ще давньогрецькі філософи Арістотель і Ксенофонт...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні потреби
Економічні потреби. Важливим елементом людини економічної є її потреби, які постійно зростають. Економічні потреби - ідеальний внутрішній мотив людини,...
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Феодальний спосіб виробництва