Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 10.4. Утворення цін на олігопольних ринках
Ще однією моделлю ринку недосконалої конкуренції є олігополія. Це ринок, на якому конкурують одна з одною лише декілька фірм, кожна з яких має загальний сегмент (частку) ринку. Олігопольний ринок характеризується такими ознаками (див. схему 10.5).
Схема 10.5. Ознаки ринку олігополії
По-перше, кількість фірм на олігопольному ринку невелика, але кожна з них має значні розміри і суттєву частку ринку, а разом вони виробляють усю або переважну частку даних товарів. По-друге, товар на цьому ринку може бути як стандартизованим (наприклад нафта, метали, устаткування), так і диференційованим (автомобілі, комп'ютери, телевізори). Залежно від типу продукції розрізняють два види олігополії: чисту і диференційовану. До першого типу належать фірми, що виробляють однорідний товар, а до другого - виробники диференційованої продукції. По-третє, існують суттєві перешкоди для вступу до таких ринків, що є причиною їх утворення і функціонування. Одним із таких бар'єрів є ефект масштабу виробництва. З удосконаленням техніки і технології суттєво збільшується оптимальний розмір виробництва, що робить неприбутковим існування переважної частини фірм на ринку. До того ж, первісні затрати для створення нової фірми може собі дозволити здійснити лише обмежена кількість фірм. Важливою перешкодою виступають патентування та ліцензування техніки і технологій, а також великі затрати на рекламу, без якої вийти на ринок практично неможливо. В цьому напрямі діє і такий чинник, як контроль над стратегічною сировиною та іншими видами ресурсів. Бар'єри для входження у ринок створюються і злиттям фірм. Об'єднання двох чи більшої кількості конкурентних фірм може суттєво примножити їх частку на ринку, що дозволить новоствореному виробнику досягти значного ефекту масштабу виробництва. Перешкодою вступу на ринок новим конкурентам є і збільшення сортності, числа марок та моделей товару. Чим їх більше, тим складніше потенційному конкуренту ввійти на ринок, бо така диференціація вимагає суттєвих затрат.
Характерною рисою ринку олігополії є загальна взаємозалежність, або олігопольний взаємозв'язок. Фірми на цьому ринку достатньо великі, щоб своїми діями впливати на ціни. При цьому вони відчувають вплив не лише покупців, як це має місце в умовах досконалої і монопольної конкуренції. Фірми-олігополісти при зміні цін наштовхуються на дії конкурентних фірм-продавців, які дуже чутливі до поведінки кожного конкурента. Залежність поведінки кожної фірми від реакції конкурентів називається олігопольною взаємозалежністю. Олігопольна фірма бореться проти всіх інших фірм галузі (як разом узятих, так і кожної зокрема), бо успіх конкурента є вирахуванням із попиту на продукцію фірми, а отже, і її прибутку. Тому конкуренція на олігопольному ринку є складною і непередбачуваною справою. В цих умовах перед учасниками олігопольного ринку виникає альтернатива: вести непередбачувану за наслідками жорстку конкуренцію або укласти з потенційними конкурентами угоду. Останній варіант має місце тоді, коли фірми-олігополісти бачать можливості спільного збільшення своїх доходів шляхом підвищення цін і укладення угоди про поділ ринку. Таке співробітництво називається кооперативною поведінкою і дає результат, аналогічний чистій монополії. Відкрите суперництво, яке іменують некооперативною поведінкою, приводить до ситуацій, які нерідко мають непередбачувані для їх учасників результати.
Розглянуті риси олігопольного ринку визначають і специфіку поведінки його учасників при ціноутворенні і визначенні обсягів виробництва продукції. Найхарактернішою ознакою цін на цьому ринку є їх жорсткість, негнучкість, що проявляється у відносній постійності цін. Навіть при зміні витрат виробництва чи попиту, олігополісти не схильні до зміни цін. Така жорсткість цін насамперед визначається олігопольним взаємозв'язком і бажанням фірм-олігополістів уникнути спільної руйнівної конкуренції цін. Методами досягнення такого стану на ринку олігополії є відкрита, таємна та бездоговірна змови.
При відкритій змові між фірмами-олігополістами укладається відкрита угода про фіксування цін, поділ ринку чи інші умови, що суттєво обмежують конкуренцію. Найпростішою формою відкритої змови є картель. Це письмова чи усна угода між фірмами про запровадження спільної ціни на продукт, про обсяги виробництва окремих фірм та про територіальний поділ ринків збуту продукції. Учасники картелю укладають угоду про ціну, що максимізує їх прибуток, яка стає обов'язковою для кожного учасника. Крім того, кожному учаснику встановлюється квота випуску продукції, яку він не повинен порушувати. Це надає картелю, по суті, монопольну владу на ринку, що дозволяє встановлювати ціну вищу, ніж в умовах конкуренції між ними. Створення картелю дає також можливість олігополістам зменшити невизначеність, збільшити прибутки і нерідко перешкоджає входженню в галузь нових конкурентів. Однак на практиці картелі не характеризуються стійкістю, оскільки між їх учасниками ведеться боротьба за вигідніші умови саме для своєї фірми. Виникає спокуса обдурити своїх партнерів, що і стає причиною розпаду картеля. Найвідомішим прикладом картелю є Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК).
Оскільки відкрита змова приводить до встановлення монопольної влади на ринку, що несе негативні наслідки для покупців, у багатьох країнах законодавство забороняє відкриту змову. Тому олігополісти часто шукають шляхи для таємного співробітництва, не заснованого на досягненні домовленості в явному вигляді. Це - закрита змова. При ній угоди про ціни і поділ ринку глибоко приховані. Прикладом може бути таємний план, розроблений трьома електричними компаніями США на початку 1960-х років з метою підвищення цін і поділу ринку. На періодичних зустрічах представників цих фірм визначались ціни для електричних компаній і їх врегулювання, що створювало їм монопольне становище на даному ринку. Нерідко таємна змова виступає у вигляді так званих джентльменських угод, що укладаються під час різного роду вечірок, гри у гольф, по телефону або на зборах торгових асоціацій, коли фірми-конкуренти досягають певної угоди про ціни на товари. Такі угоди дуже важко виявити.
Однак навіть при такому стані таємні угоди нерідко викриваються. Тому існує ще один вид змови - бездоговірний. Це такий метод, при якому олігополісти координують свою поведінку у сфері цін, не вдаючись до прямої таємної змови. Офіційні угоди і таємні зустрічі при цьому непотрібні. Як правило, найбільша чи найефективніша фірма встановлює ціни, а решта фірм більш чи менш автоматично наслідує її цінову поведінку. Ціновий лідер визначає, коли і як необхідно змінити ціну. Якщо його розрахунок правильний, то інші фірми здійснюють те ж саме, і галузева ціна змінюється без явної чи таємної змови. Такий метод називається лідерством у цінах. У галузях, де є цінові лідери, тенденцією є збереження цін на постійному рівні протягом тривалого періоду часу. Така ситуація зумовлена, з одного боку, тим, що лідер, аби не втратити своє провідне становище, не ризикує часто змінювати ціни. З іншого боку, решта фірм також не ризикують змінювати ціни, бо при підвищенні останніх однією фірмою інші не підтримають таке підвищення, і ініціатор такого підвищення втратить частину ринку.
Одним із методів ціноутворення на олігопольному ринку є принцип "витрати плюс". При цьому методі фірми при встановленні ціни визначають свої витрати на одиницю продукції при певному плановому рівні виробництва і додають певну суму (надбавку) в розмірі визначеного відсотка до них. Розмір надбавок кожна фірма визначає емпірично. Такий метод ціноутворення використовують ті фірми олігопольного ринку, які виробляють широкий асортимент товарів.
Схожі статті
-
Ринок чистої монополії є повною протилежністю ринку досконалої конкуренції. Це така ринкова ситуація, при якій виробництво якогось товару зосереджено в...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 10.2. Формування цін на ринку досконалої конкуренції
Одним із найважливіших факторів, що впливає на визначення ціни у ринковій економіці, є конкуренція. Однак її роль у ціноутворенні неоднакова на різних...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 5.5. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки
Ринок - це сфера, де активно взаємодіють усі ринкові суб'єкти. Характер їх взаємодії залежить від таких факторів, як кількість продавців і покупців,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 10. Особливості формування цін залежно від моделі ринку
Як уже зазначалося, головною метою підприємництва є одержання прибутку як надлишку виручки від реалізації продукції (послуг) над витратами на її...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 10.1. Загальні принципи ціноутворення
Як уже зазначалося, головною метою підприємництва є одержання прибутку як надлишку виручки від реалізації продукції (послуг) над витратами на її...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 4.3. Інфраструктура ринку
Нормальне функціонування ринку передбачає наявність розвиненої системи засобів, що забезпечують здійснення обміну між його суб'єктами. Вона включає різні...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 8. Трудові відносини. Заробітна плата
Будь-яка економічна діяльність передбачає наявність такого фактора, як праця. Однак сама по собі, без її носія, яким є працівник, вона не функціонує....
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 4.2. Структура (види) ринку
Ринок - це складне утворення, що має розгалужену структуру. її аналіз можна здійснювати за різними критеріями. За рівнем економічних свобод можна...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 5.3. Пропозиція та її детермінанти
Другою домінантою ринку є пропозиція - та кількість благ, яку виробник може і бажає поставити на ринок за визначеною ціною протягом певного періоду часу....
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 4.1. Поняття ринку і умови його функціонування
У будь-якій економічній системі, де є товарне виробництво, існують і ринкові відносини, з якими пов'язане поняття ринку. Особливе місце ринок посідає у...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 9.1. Суть витрат виробництва та їх види
Для виготовлення товарів і послуг використовуються різноманітні ресурси, або фактори виробництва. Це сировина, паливо та енергія, машини та механізми,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 9. Витрати виробництва і прибуток
Для виготовлення товарів і послуг використовуються різноманітні ресурси, або фактори виробництва. Це сировина, паливо та енергія, машини та механізми,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 8.1. Ринок праці та його особливості
Будь-яка економічна діяльність передбачає наявність такого фактора, як праця. Однак сама по собі, без її носія, яким є працівник, вона не функціонує....
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 4. Ринок і його інфраструктура
У будь-якій економічній системі, де є товарне виробництво, існують і ринкові відносини, з якими пов'язане поняття ринку. Особливе місце ринок посідає у...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 9.3. Прибуток, його норма і напрями використання
З витратами виробництва пов'язана ще одна категорія - прибуток. Вона надзвичайно складна і неоднозначна. Американський економіст Ф. Найт у середині XX...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 5.1. Попит та його детермінанти
Нормальне функціонування ринкової економіки передбачає постійне підтримання певної відповідальності між суспільними потребами та економічними ресурсами,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 5. Основи саморегулювання ринкової економіки
Нормальне функціонування ринкової економіки передбачає постійне підтримання певної відповідальності між суспільними потребами та економічними ресурсами,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 3.3. Товар і його властивості. Теорії вартості товару
Люди задовольняють свої потреби благами. Благо - це все, що здатне задовольняти людські потреби, має певні властивості, які приносять особі корисність....
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 3.1. Технологічні можливості суспільства
Існування людського суспільства пов'язано із задоволенням потреб створеними в процесі виробництва благами. Останнє передбачає використання певних...
-
Витрати, які фірма або галузь здійснює при виробництві заданого обсягу продукції, пов'язані із можливістю зміни обсягу всіх ресурсів, що...
-
Роль держави у ринковій економіці на різних етапах її розвитку була неоднаковою. Майже до середини XX ст. панувала думка про те, що держава не повинна...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 6. Економічна роль держави у ринковій економіці
Роль держави у ринковій економіці на різних етапах її розвитку була неоднаковою. Майже до середини XX ст. панувала думка про те, що держава не повинна...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 3.4. Виникнення, суть та функції грошей
Товарне виробництво обов'язково передбачає обмін товарів. А останній практично немислимий без грошей. Розглянемо, як вони виникли і яка їх суть. Щодо цих...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 5.4. Формування ціни у ринковій економіці
Аналіз попиту і пропозиції показав, що вони тісно пов'язані з ціною. Остання може як сприяти збільшенню попиту та пропозиції, так і приводити до їх...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 7.4. Капітал як матеріальна основа підприємництва
Здійснення підприємницької діяльності неможливе без ресурсів, з яких і виготовляються блага. Вони включають різні засоби виробництва - будівлі, споруди,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 7.3. Підприємство (фірма) та його види
Однією з родових ознак підприємницької діяльності є створення нового блага, що передбачає використання факторів виробництва. Поєднання останніх у певних...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 6.3. Методи державного впливу на ринкову економіку
Економічні функції держави реалізуються через систему методів, які є сукупністю важелів та засобів впливу на певні сфери та явища економічного життя для...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 3. Форми організації суспільного виробництва. Гроші
Існування людського суспільства пов'язано із задоволенням потреб створеними в процесі виробництва благами. Останнє передбачає використання певних...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 2.1. Поняття економічної системи
ТЕМА 2. Суть, структура та типи економічних систем Однією з найважливіших сфер людського суспільства є та, в якій створюються умови для життєдіяльності...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 8.3. Організація заробітної плати
Функції заробітної плати реалізуються через її організацію, яка являє собою приведення її складових елементів у певну систему. Основою цієї системи є...
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 10.4. Утворення цін на олігопольних ринках