Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В. Г. - Промислові відходи

Основна маса відходів в Україні утворюється на підприємствах гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового та агропромислового комплексів, а також містах (побутові відходи).

Промислові відходи

Екологічні проблеми набувають особливого загострення внаслідок накопичення токсичних відходів, серед яких найнебезпечнішими є важкі метали, нафтопродукти, непридатні до застосувань пестициди. Загалом у 2000 р. [19] накопичилося токсичних відходів І, II, ІІІ, IV класу небезпеки 81374,9 тис. тонн. Аналіз структури утворення та використання токсичних відходів свідчить про те, що проти попередніх років ситуація суттєво не змінилася, причому використання токсичних відходів І класу небезпеки навіть зменшилося до 13,3% проти 39,5% у 1999 р.

Умови зберігання та видалення відходів, здебільшого, не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, що є одним із чинників інтенсивного забруднення поверхневих та підземних вод, грунту, атмосферного повітря. Таку ситуацію зумовлено відсутністю належної інфраструктури й відповідного фінансування для забезпечення здійснення належних операцій у сфері поводження з відходами.

У переважній більшості областей України немає будь-яких полігонів для централізованого зберігання та видалення відходів. У багатьох областях склалося важке становище з розміщенням та переробкою токсичних відходів. Через відсутність достатньої кількості підприємств, які спеціалізуються на переробці токсичних відходів, великі їхні обсяги зберігаються на території підприємств, на яких вони утворюються. Лише на окремих підприємствах є обладнані сховища для зберігання токсичних відходів і установки для їхнього знешкодження, однак, ці підприємства не забезпечено належною технологічною базою.

Велике занепокоєння викликає також зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів (далі - НП). Виникнення накопичень НП розпочалося наприкінці 60-х років через наявність диспропорцій під час необгрунтованого за кількістю та якістю замовлення пестицидів, ввезення їх на територію сільських господарств і використання у самих господарствах. Внаслідок цього пестициди роками у великій кількості нагромаджувалися в непристосованих для довготривалого зберігання таких небезпечних речовин місцях. Несприятливі умови, тривалість зберігання, низька якість контейнерів та пакувальних матеріалів НП привела до загрози здоров'я населення та навколишнього середовища.

Сьогодні пестициди розміщено на 147 об'єктах централізованого зберігання НП у віданні місцевих державних адміністрацій і приблизно на 5000 спеціальних складах сільськогосподарських підприємств. Кількість цих пестицидів лише в сільському господарстві досягає 20 тис. т. Згідно з чинним законодавством, пестициди, заборонені для застосування чи непридатні до використання, а також невідомі і змішані, слід вилучати з обігу і розміщувати на спеціальних складах. Існують типові проекти складів НП, вимоги до умов їх зберігання. Однак, до 60% непридатних пестицидів не мають належного нагляду і зберігаються у непристосованих приміщеннях, а подекуди й просто неба. Знешкодження цих пестицидів практично не здійснюється. Через потенційну небезпеку для здоров'я населення і довкілля від високотоксичних складових пестицидів проблема знешкодження непридатних пестицидів є сьогодні злободенною.

Побутові відходи

Сьогодні у містах і селищах міського типу щороку утворюється близько 35 млн. м3 твердих побутових відходів (далі - ТПВ), які знешкоджують на 770 міських звалищ та трьох сміттєспалювальних заводах у містах Києві, Харкові і Дніпропетровську.

Санітарну очистку житлового фонду населених пунктів від ТПВ побудовано на основі планово-регулярної організації видалення сміття за системою незмінних та змінних сміттєзбірників. Основу під галузі складають 56 спеціалізованих автопідприємств та 650 цехів у складі виробничих управлінь житлово-комунальних господарств районного рівня. До виконання робіт у цій сфері залучено понад 7,5 тис. сміттєзбиральних машин та близько 35 тис. працівників. [ 19|

На сьогоднішній день проблема промислового знешкодження ТПВ майже не вирішена. Технологія їх знешкодження на звалищах не відповідає природоохоронним вимогам та викликає протидію сільського населення.

Об'єкти розміщення побутових відходів переважно також не відповідають вимогам екологічної безпеки. Понад 90% звалищ у гірських та курортних регіонах є джерелом інтенсивного забруднення атмосферного повітря, підземних водоносних горизонтів і є небезпечні з погляду санітарно-епідемічного благополуччя населення. Ситуація ускладнюється тим, що 48% звалищ ТПВ продовжують приймати промислові відходи II-IV класу небезпеки. Часткову сепарацію чи попередній відбір відходів здійснюють лише на деяких об'єктах.

За браком коштів та вільних земельних ресурсів можливості для будівництва сучасних звалищ обмежені.

Загалом, поводження з побутовими відходами неефективне через низький рівень їх повторного використання. Лише деякою мірою використовуються макулатура, металобрухт та відходи скла, що суттєво не зменшує обсягів відходів, які вивозять на звалища чи спалюють на сміттєспалювальних заводах.

З метою поліпшення стану справ у зазначеній сфері, розроблено "Концепцію поводження з побутовими відходами у населених пунктах України. Основною метою Концепції є формування стратегії робіт із санітарної очистки, спрямованих на підвищення якості послуг та поліпшення санітарно-епідемічного стану населених пунктів, впровадження промислових методів знешкодження ТПВ, з вилученням цінних компонентів та одержанням додаткових видів енергії, відповідно до сучасних вимог охорони довкілля.

У сфері поводження з відходами відповідними галузями та органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями згідно чинного законодавства розробляються наступні нормативи:

- граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;

- питомі показники утворення відходів, використання та витрати сировини у технологічних процесах та інші нормативи.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього середовища від негативного впливу відходів (табл. 3.9).

Таблиця 3.9. Основні напрямки державної політики по відходам

№

Пп

Напрямки державної політики

1.

Забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та виділення відходів

2.

Зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності

3.

Забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів

4.

Сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого, повторного чи альтернативного використання ресурсоцінних відходів

5.

Забезпечення безпечного видалення відходів, які не підлягають утилізації

6.

Організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для запобігання шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей

7.

Здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання

8.

Забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами

9.

Обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації

Підприємства, установи та організації усіх форм власності мають певні обов'язки у сфері поводження з відходами (табл. 3.10).

Таблиця 3. 10. Основні зобов'язання підприємств у сфері поводження з відходами

№

П/п

Зобов'язання підприємств

1.

Запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів

2.

Визначати склад і властивості відходів, ступінь їх небезпечності для навколишнього середовища та здоров'я людини

3.

Виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів та подавати статистичну звітність

4.

Забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, що мають ресурсну цінність і підлягають утилізації

5.

Брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами

6.

Здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів

7.

Не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технікою та ускладнює поводження з відходами

8.

Не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах

9.

Здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів

10.

Своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення власних відходів

11.

Надавати інформацію виконавчій владі у сфері поводження з відходами

12.

Призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами та інші

Подолання вкрай небезпечної ситуації, яка склалася у сфері поводження з відходами і з кожним роком загострюється, внаслідок чого зростає загроза довкіллю і здоров'ю людини, потребує ефективних цілеспрямованих дій у рамках єдиної державної політики.

Якщо на державному рівні зроблено суттєві кроки у розробці механізмів регулювання у сфері поводження з відходами, то на місцевому та об'єктовому рівнях позитивних зрушень на сьогодні мало. Однак саме на регіональному, місцевому та об'єктному рівнях слід впроваджувати економічні механізми природокористування й відпрацьовувати механізми взаємодії місцевих органів влади, суб'єктів підприємницької діяльності, населення, громадських та неурядових організацій.

На нинішньому етапі центр роботи стосовно управління у сфері поводження з відходами повинен бути перенесений на регіональний рівень. У зв'язку з ним першорядного значення набуває взаємодія центральних і місцевих органів влади.

Облдержадміністрації ще й досі не виконали рішення уряду стосовно визначення безпечних місць централізованого зберігання, знешкодження та захоронення заборонених і непридатних до використання пестицидів та інших токсичних відходів. Дуже повільно вирішуються питання стосовно:

- ліквідації несанкціонованих звалищ;

- упорядкування полігонів і місць розміщення відходів;

- створення об'єктів утилізації, зберігання, знешкодження та захоронення відходів, зокрема токсичних, з відповідним відведенням з цією метою земельних ділянок;

- організації роздільного збирання та видалення побутових відходів;

- вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють операції у сфері поводження з відходами,

Для розв'язання вищезазначених завдань місцеві органи влади повинні планувати в місцевих бюджетах відповідні кошти, з одночасним веденням масштабної роз'яснювальної роботи серед широких верств населення та у засобах масової інформації щодо політики держави у сфері поводження з відходами.

Схожі статті




Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В. Г. - Промислові відходи

Предыдущая | Следующая