Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В. Г. - 3.2. Організація водозабезпечення та очистки стічних вод

Водоспоживання та водокористування можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 3.4):

Таблиця 3.4. Класифікація водокористування

Ознаки використання води

Призначення водокористування

За цілями водокористування

O господарське-питне

■ комунально-побутове

■ промислове

O сільськогосподарське

■ для потреб енергетики

O ля рибного господарства

O для водного транспорту та лісосплаву

■ для лікувальних та курортних потреб тощо

За об'єктами водокористування

■ поверхневі

O підземні

■ внутрішні

■ територіальні морські води

За способом використання

■ з вилученням води та з її поверненням

■ з вилученням води без повернення

O без вилучення води

За технічними умовами водокористування

■ із застосуванням технічних споруд

■ без застосування споруд

..Джерела водокористування у залежності від цілей користування поділяються на дві категорії.

До І категорії відносяться водні об'єкти, які використовуються як джерела господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.

До II категорії відносяться водні об'єкти для культурно-побутових цілей, а також ті, що знаходяться в межах населених пунктів.

Вимоги до складу та властивостей води регламентуються в залежності від категорії водних об'єктів.

Водопостачання та водоспоживання може бути безповоротним, повторним, оборотним. В цілях раціонального водоспоживання розробляються і доводяться до підприємств норми споживання води на одиницю продукції в залежності від галузі та норми води на одного мешканця. Норми забезпечують раціональне водоспоживання і використовуються при проектуванні систем водозабезпечення.

За характером використання системи водопостачання поділяються на прямоточні, послідовні, оборотні, підживлювальні.

Прямоточна воді використовується у виробничому процесі один раз, а послідовна використовувана вода споживається у декількох технологічних процесах.

Оборотна вода споживається у виробництві багатократно, з періодичним або неперервним її очищенням. На передових підприємствах показник оборотного водопостачання може сягати 40-90%. Це дає можливість більш економно і раціонально використовувати водні ресурси, враховуючи їхню недостатність в Україні та всі витрати на їхню очистку (доочистку).

Навколо водозаборів згідно нормативів влаштовуються зони санітарної охорони, в яких встановлюється особливий режим охорони вод від забруднення хімічними речовинами та шкідливими біологічними організмами, а також стічними водами.

Зона санітарної охорони поділяється на дві-три підзони. Перша підзона - строгого режиму з огородженнями, а інколи і зі спеціальною охороною. Ця зона обсаджується лісовими насадженнями, тут забороняється будь-який вид діяльності, який може зумовити забруднення води.

Друга підзона має обмеження за видами діяльності, що спричиняють забруднення, здатні проникнути у водозабір (у цій зоні забороняється розташовувати склади паливно-мастильних матеріалів, тваринницькі ферми, застосовувати добрива та інші).

Третя підзона - попереджувальна. У ній також обмежуються види діяльності, які викликають забруднення води.

Загальне водоспоживання підприємства визначається за формулою:

Де Угп - об'єм водоспоживання на господарські потреби; Увир - об'єм водоспоживання на виробничі потреби; Яі> Яг - питомі норми водоспоживання на господарські та виробничі потреби;

Р4 - число працівників у зміні;

Г4| - число споживачів у виробництві;

П - число груп працівників та обладнання.

Водопостачання здійснюється з водогонів (питних та технічних), які додають воду на очисні споруди господарсько-комунального або заводського підпорядкування. Після очистки вода подається на водоспоживання для населення, а технічна - на підприємства.

Схожі статті




Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В. Г. - 3.2. Організація водозабезпечення та очистки стічних вод

Предыдущая | Следующая