Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітньою особою
Відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітніми особами, здійснюється на істотно інших засадах, ніж відшкодування шкоди, заподіяної малолітніми особами. ЦК України визнає неповнолітніми фізичних осіб віком від 14 до 18 років (ч. 1 ст. 32 ЦК). На відміну від малолітніх, неповнолітні особи визнані законодавцем повністю деліктоздатними, тобто здатними самостійно нести відповідальність за шкоду, заподіяну їхніми діями іншим особам. Частина 1 ст. 1179 ЦК визначає, що неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. Це означає, що в разі заподіяння шкоди неповнолітньою особою мають бути досліджені всі умови покладення на завдавача шкоди обов'язку таку шкоду відшкодувати. До таких умов належать протиправна поведінка неповнолітнього, причинний зв'язок між діями неповнолітнього та її наслідками, а також вина неповнолітнього завдавача шкоди. У тих випадках, коли закон покладає на завдавача шкоди обов'язок її відшкодування незалежно від вини (наприклад у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки) вина неповнолітнього також не враховується. Якщо шкода заподіяна неповнолітнім під час виконання ним трудових обов'язків, обов'язок з її відшкодування покладається на юридичну або фізичну особу - роботодавця неповнолітнього (ст. 1172 ЦК У країни).Така позиція законодавця обумовлена тим, що неповнолітній вже не тільки взмозі зрозуміти значення своїх дій і дій третіх осіб, а й здатний керувати ними, усвідомлювати їх суспільну оцінку.
Разом з тим, майнова відповідальність неповнолітніх має свої специфічні риси, обумовлені суб'єктом такої відповідальності - особа, яка не досягла 18 років.
Така специфіка передбачена у ч. 2 ст. 1179 ЦК України, відповідно до якої у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоду було завдано не з його вини. Батьки неповнолітнього, позбавлені батьківських прав, несуть відповідальність за ст. 1183 ЦК України, як і позбавлені батьківських прав батьки малолітнього.
За своїм характером відповідальність батьків (усиновлювачів) та піклувальників неповнолітнього є додатковою, або субсидіарною. її суть полягає в тому, що вищезазначені особи відповідають перед потерпілим у тій частині, в якій не можуть відповідати самі неповнолітні через відсутність у них майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Також до кола суб'єктів, субсидіарно зобов'язаних відшкодувати шкоду, завдану неповнолітнім, входить заклад, який здійснює щодо неповнолітнього функцію піклувальника (дитячий будинок, школа-інтернат тощо).
Батьки (усиновлювачі), піклувальник неповнолітнього та заклад, який здійснює щодо неповнолітнього функції піклувальника, звільняються від відповідальності, якщо доведуть, що шкоду було завдано неповнолітнім не з їхньої вини. Тобто обов'язок неповнолітнього та обов'язок його батьків (усиновлювачів), піклувальників є змістом двох різних зобов'язань, що виникають із різних підстав. Так, неповнолітній відповідає, за заподіяння ним шкоди, а батьки (усиновлювачі) та піклувальник відповідають за винне невиконання обов'язку з виховання дитини та здійснення нагляду за нею.
Обов'язок батьків (усиновлювачів) та піклувальника неповнолітнього припиняється у таких випадках:
- після досягнення заподіювачем шкоди повноліття (18 років);
- коли заподіювач шкоди до досягнення повноліття стає власником майна, достатнього для відшкодування шкоди (ч. 3 ст. 1179 ЦК України);
- у разі набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття внаслідок одруження або емансипації (ст. 1180 ЦК України).
При цьому в разі відсутності у особи, яка набула повної дієздатності до досягнення повноліття, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди" ця школа відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної дієздатності (ст. 35 ЦК України) і не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням завдавачем шкоди повноліття (ч. 2 ст. 1180 України). У разі якщо неповнолітній набув повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття без згоди батьків (наприклад на підставі рішення суду), він за будь-яких обставин зобов'язаний відшкодувати завдану ним шкоду самостійно.
У разі завдання шкоди спільними діями кількох неповнолітніх, які походять від різних батьків та/або знаходяться під піклуванням різних закладів, така шкода відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними, а в разі неможливості досягнення домовленості - за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду в частці, яка визначається рішенням суду (ст. 1182 ЦК України).
Регресні вимоги батьків (усиновлювачів), піклувальників неповнолітнього до безпосереднього завдавача шкоди не допускаються навіть після досягнення ним повноліття, набуття повної дієздатності або набуття власного майна, достатнього для відшкодування шкоди в повному обсязі.
Схожі статті
-
Деліктну відповідальність за заподіяну шкоду можуть нести тільки особи, які здатні розуміти значення своїх дій та оцінювати їх можливі наслідки. Така...
-
Загальне правило щодо відшкодування потерпілому заподіяної майнової шкоди міститься у положеннях ст. 1166 ЦК України, яка визначає: "Майнова шкода,...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Суб'єкти зобов'язань із заподіяння шкоди
Зобов'язання із заподіяння шкоди є різновидом цивільно-правових зобов'язань, а отже, їм властиві ті самі елементи, які складають будь-яке зобов'язальне...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
Зобов'язання із заподіяння шкоди є різновидом цивільно-правових зобов'язань, а отже, їм властиві ті самі елементи, які складають будь-яке зобов'язальне...
-
Загальне правило щодо відшкодування потерпілому заподіяної майнової шкоди міститься у положеннях ст. 1166 ЦК України, яка визначає: "Майнова шкода,...
-
Ведучи мову про умови та підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, слід перш за все зазначити, що в юридичній літературі,...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Компенсація моральної шкоди
Інститут компенсації моральної шкоди не є новим у доктрині цивільного права, хоча належного законодавчого закріплення він набув тільки в пострадянський...
-
Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон,...
-
Договір найму транспортного засобу може бути припинений на загальних підставах припинення договору найму. Згідно зі ст. 781 ЦК України договір найму...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Припинення договору комісії
Договір комісії з урахуванням його особливостей також має і своєрідні підстави припинення. Ці підстави можна об'єднати у дві групи: а) відмова від...
-
1. Зобов'язання, що виникають з приводу рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи Деякі життєві ситуації, що...
-
Другим різновидом зобов'язань, що виникають з публічної обіцянки винагороди, виступає публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу. Публічний...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Плата за зберігання
Стаття 946 ЦК установлює правові засади визначення розміру плати за зберігання та порядок її внесення. Відповідно до ч. 1 плату за зберігання та строки...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Зміст договору про надання послуг
У зобов'язаннях по наданню послуг результат невіддільний від діяльності виконавця, а процес споживання послуги здійснюється, як правило, в момент її...
-
Цивільне законодавство покладає на дарувальника обов'язок попередити обдаровуваного про всі відомі йому недоліки речі, що є дарунком, та її особливі...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 5. Припинення поруки
Будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, порука припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України, наприклад, у разі...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Суб'єкти виконання зобов'язання
Суб'єкти виконання зобов'язання Визначальною ознакою, що характеризує суб'єктів зобов'язання, які іменуються в ЦК України сторонами (ч. 1 ст. 510 ЦК), є...
-
Цю групу підстав складають підстави, що не належать до правочинів і припиняють зобов'язання незалежно від досягнення його мети: поєднання боржника і...
-
Форма договору ренти. ЦК України у ст. 732 встановлює вимоги щодо форми договору ренти. Договір ренти має укладатися в письмовій формі з обов'язковим...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Заклад
Питання даного виду застави регулюються р. IV Закону України "Про заставу". Так, закладом є застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет...
-
У цивілістичній доктрині відсутні спеціальні монографічні дослідження правової природи відмови від договору, основна увага надавалася цивілістами...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Порядок і способи укладення договору
Договір укладається за допомогою певних дій сторін договору, нормативно кваліфікованих способами укладення договору. В доктрині права способами укладення...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Класифікації договорів
У доктрині обгрунтування класифікації договорів за їх окремими властивостями проводиться за різними ознаками (критеріями) залежно від цілей, які при...
-
Договір застави є підставою виникнення зазначеного виду забезпечення виконання зобов'язання боржника. Як зазначалося раніше, договір застави носить...
-
Законодавець, регулюючи зобов'язання з надання послуг, розмежовує відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору за критерієм...
-
Як випливає зі змісту ст. 936 ЦК та сформульованого у ній визначення договору зберігання, схоронність речі є основним обов'язком зберігача. Тому в ст....
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Строк зберігання
У ст. 937 ЦК не встановлюються ні мінімальні, ні максимальні терміни зберігання речі. Сторонам надається право визначати їх за взаємною згодою без...
-
1. Поняття та юридичні ознаки договору зберігання Договір зберігання належить до категорії договорів про надання послуг (статті 901-907 ЦК), оскільки...
-
1. Поняття та юридичні ознаки договору зберігання Договір зберігання належить до категорії договорів про надання послуг (статті 901-907 ЦК), оскільки...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Види цивільно-правової відповідальності
У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями. Так, за підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких...
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітньою особою