Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 6. Розрахунки із застосуванням чеків

До системи платіжних засобів, що використовуються у безготівкових розрахунках, належить чек. Незважаючи на поширення в сучасних умовах торговельного обороту застосування платіжних карток, чеки відіграють значну економічну роль у зменшенні кількості необхідних для обігу готівкових грошових коштів.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках юридичних та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Відповідно до ст. 1102 ЦК України розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати вказану в чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю). Законодавством України чек не визнається цінним папером. Чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунка чекодавця на рахунок одержувача коштів.

Законодавством окремо не передбачено укладення спеціального договору, який міг би регулювати безготівкові розрахункові відносини за допомогою чека. Дійсність чека як документа не може залежати від наявності чи відсутності чекового договору.

Запровадження платежів чеками передбачено за умови безготівкових розрахунків. Банківськими правилами передбачена заборона юридичним особам здійснювати обмін розрахункового чека на готівку та отримувати здачу із суми чека готівкою. Проте фізичні особи можуть обмінювати розрахунковий чек на готівку або отримувати здачу із суми розрахункового чека готівкою, але не більш як 20 відсотків від суми цього чека. .

Розрахункові правовідносини з використанням чеків мають свої конструктивні особливості. Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися. Прийняття банком на себе зобов'язання по оплаті чека може виникати на підставі договору банківського рахунка або відповідно до чекового договору (договору на обслуговування розрахункових чеків), який доповнює відносини між банком та клієнтом щодо застосування чеків при здійсненні розрахунків.

Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається. Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахунковий чек з чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується). Строк дії чекової книжки - один рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, - три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), яка засвідчується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Відносини між чекодавцем та чекодержателем регулюються відповідним цивільно-правовим договором (купівлі-продажу, підряду тощо). При цьому чек є самостійним зобов'язанням, незалежним від основного. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий. Грошове зобов'язання продовжується до моменту оплати чека платником. З моменту оплати чека платником грошове зобов'язання по основному договору погашається.

Порядок та умови використання чеків встановлюються ЦК України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", іншими законодавчими актами України, та нормативно-правовими актами Національного банку України, зокрема Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22. При укладенні договору на виконання розрахунків за інкасовим дорученням сторони можуть передбачити положення, що містяться у Додатку № 1 до Женевської конвенції, що встановлює Уніфікований закон про чеки 1931 р.. які будуть обов'язковими для виконання сторонами, якщо інше не буде обумовлено імперативними нормами чинного законодавства України.

Розрахунковий чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені Його формою та додатком 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору) або з використанням технічних засобів (місяць видачі та сума розрахункового чека мають зазначатися словами). Чек, в якому відсутній будь-який з реквізитів або до якого внесені виправлення, замість підпису використовується факсиміле, є недійсним.

Форма чека та порядок його заповнення встановлюються законом і банківськими правилами. Розрахункові чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотномонетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, за зразком, затвердженим Національним банком. Розрахункові чеки (додаток 5 Інструкції) брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Розрахункові чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, їх облік банки ведуть окремо від чекових книжок. Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Банком-платником оплачується чек за рахунок грошових коштів чекодавця. Кошти, за рахунок яких проводяться платежі, можуть знаходитися на рахунку чекодавця, з якого списуються банком при оплаті по чеку. Чековим договором може бути передбачено депонування грошових коштів для покриття платежів за чеком або банк-платник може надати кредит, за рахунок якого покриваються чекові платежі.

Порядок та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків встановлюються банківськими правилами. Так, відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних балансових рахунків (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки чеками") у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками" (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів за відповідною формою на перерахування коштів з її рахунка або вносити суму готівкою). Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця. Один або кілька розрахункових чеків на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент може видати на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена ним готівкою.

Чек підлягає оплаті платником за чеком за умови подання його до оплати у строк, встановлений банківськими правилами. Відповідно до положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті розрахунковий чек з чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день вилиски розрахункового чека не враховується).

Платник за чеком повинен пересвідчитись усіма можливими способами в справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є уповноваженою особою. Приймаючи розрахунковий чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель, відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, перевіряє:

- відповідність його встановленому зразку;

- правильність заповнення;

- відсутність виправлень;

- відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;

- строк дії;

- достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;

- наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця (прізвища, ім'я, по батькові - фізичної особи, даних документа, що засвідчує цю особу).

Після цього чекодержатель встановлює особу пред'явника розрахункового чека за документом, що її посвідчує. Після зазначеної перевірки чекодержатель відриває (відрізає) розрахунковий чек від корінця, ставить на звороті чека та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки. Розрахунковий чек, оформлений з порушенням вимог банківських правил, до оплати не приймається. Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити заповнення реквізитів реєстру чеків згідно з вимогами, встановленими банківськими правилами, та своєчасність пред'явлення їх до оплати.

Збитки, завдані у зв'язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника за чеком або чекодавця - залежно від того, з чиєї вини вони були завдані.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів розрахункових чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунка чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя. У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків чеками банк чекодержателя приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, тільки після отримання їх від банку-емітента. Подання чека до банку чекодержателя на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу. Прийняті на інкасо розрахункові чеки обліковуються за відповідним позабалансовим рахунком групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо". Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про дату прийняття його на інкасо, якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

Умови інкасування розрахункових чеків повинні зазначатися в договорі банківського рахунка. На підставі договору банківського рахунка банк чекодержателя зобов'язаний прийняти чеки та провести їх інкасування, тобто за дорученням клієнта пред'явити їх для оплати платнику у порядку, встановленому ст. 1100 ЦК України.

Оформлення чека на спеціальному бланку є одним із засобів захисту від оплати підробного чека. Бланк з чекової книжки є свідченням того, що чекодавець дійсно має поточний рахунок у відповідному банку. Зробивши перевірку чеків на їх відповідність нормативним актам Національного банку України, банк-плати и к на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунка чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекодержателя провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекодержателем і банком. Обов'язком банку, в якому обслуговується чекодержатель, є зарахування коштів на рахунок чекодержателя, як тільки вони поступили на кореспондентський рахунок банку від банку-платника.

Банк-платник к може відмовитися від оплати розрахункового чека, якщо:

- чек або реєстр чеків заповнено з порушенням вимог цього розділу або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле;

- чек виписаний чекодавцем на суму, більшу за заброньовану на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками".

У разі відмови за цих причин оплатити розрахунковий чек банк-платник викреслює цей чек з реєстру чеків, виправляє загальний підсумок і не пізніше наступного робочого дня надсилає його до банку чекодержателя. Одночасно банк-платник повідомляє електронною поштою банк чекодержателя про причини не-оплати розрахункового чека.

Банк чекодержателя, отримавши розрахунковий чек і повідомлення про причини неоплати цього чека, списує суму реєстру чеків з відповідного позабалансового рахунка групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо" та повертає розрахунковий чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати. Чекодержатель повинен повідомити чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, наступних за днем вчинення протесту або рівнозначного акта.

Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про несплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суму чека.

Наслідки несплати чека передбачені ст. 1106 ЦК України. Банк-платник несе відповідальність перед чекодержателем у разі безпідставної відмови щодо оплати чека. У цьому випадку чекодержатель має право пред'явити позов до суду з вимогою оплатити суму чека. Крім вимоги щодо оплати чека, чекодержатель має право вимагати від банку-платника відшкодування витрат, пов'язаних з одержанням оплати, а також відсотків відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позов чекодержателя до банку-платника може бути пред'явлений протягом одного року з дня закінчення строку пред'явлення чека до оплати. Якщо разом з банком-платником солідарно несе відповідальність інший банк (наприклад банк-аваліст), то регресні вимоги за позовами зобов'язаних осіб погашаються протягом одного року з дня, коли відповідна зобов'язана особа задовольнила вимогу, або з дня пред'явлення до цієї особи позову чекодержателя.

Схожі статті




Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 6. Розрахунки із застосуванням чеків

Предыдущая | Следующая