Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О. П. - РОЗДІЛ 5. ЛЮДИНА - ОСНОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕРГОНОМІКИ

Людина, як медико-біологічна та соціальна система. Зовнішні та внутрішні подразники, що впливають на стан людини. Загальна структурно-функціональна ієрархічна будова організму. Нервова система - Природна контрольно-регуляторна система захисту організму людини від небезпеки. Умовні та безумовні рефлекси. Вища нервова діяльність людини - Основа її безпеки. Характеристика аналізаторів. Роль зорового, слухового, смакового, нюхального, больового, дотикового аналізаторів та вестибулярного апарату в забезпеченні життєдіяльності людини. Закон Вебера-Фехнера. Мотиваційні, емоційні, вольові та психомоторні процеси. Психічні характеристики особистості. Психофізіологічний стан людини та вплив на нього наркотичних, лікарських та інших речовин. Функціональні стани. Система травлення. Кровоносна і лімфатична система. Шкіра - перший захисний бар'єр. Дихальна система. Опірно-руховий апарат людини, як виконавча система захисту від несприятливих факторів. Залози внутрішньої секреції. Репродуктивна система. Обмін речовин. Гомеостаз - Механізм захисту організму людини, як результат обміну речовин. Поняття про здоров'я. Організм в оточуючому середовищі. Захворювання, як результат дії несприятливих факторів оточуючого середовища. Долікарняна допомога в екстремальних ситуаціях.

5.1. Біологічні аспекти структурно-функціональної організації людини

З біологічної точки зору людина відноситься до виду Людина розумна (Homo sapiens), роду Людина (Homo), сімейство Гомінід (Hominidae) - людиноподібні тварини, отряд Приматів (Primates), клас Ссавців (Mammalia), тип Хордові (Chordata).

Отже, людина еволюційно поєднана з тваринним світом, але з-за швидко прогресуючого розвитку мозку вона різко відрізняється від них.

Людина, як біологічний об'єкт - це саморегулююча, самовідновлювана біокібернетична система - найвища ступінь розвитку живих організмів на Землі. Характерною рисою людини є необхідність в інтелектуальному спілкуванні із собі подібними, у суспільних відношеннях, коли окрема людина дає щось всім іншим і навпаки.

Таким чином виникло суспільство - сукупність різноманітних форм діяльності людей, які історично склалися.

Суспільство - вища форма розвитку живих систем на основі вищої нервової діяльності. Будь яке суспільство характеризується специфічними відносинами з природою.

З-за тривалих взаємодій з нею склалося нове, штучне середовище мешкання - Антропосфера з усіма сучасними її вадами - соціальними та екологічними проблемами, які є результатом все зростаючих потреб людини, суспільства.

Виділяють життєві Потреби людини: фізіологічні - потреби безпеки та самовираження при реалізації здібностей, спілкуванні, прихильності, любові та поваги, продовження роду. Всі потреби людини можна розділити на 3 основні групи: біологічні, соціальні, ідеальні.

Біологічні потреби необхідні для забезпечення індивідуального та видового існування людини, які вимагають економії сил, спонукають людину шукати простий, легкий шлях реалізації в досягненні своєї мети, з-за чого і відбувається поступова руйнація природи. Це часто призводить до різного роду конфліктів - між людьми, суспільством і природою.

З цього випливають Соціальні потреби - бажання належати до певної соціальної групи і посідати в ній певне місце, користуватися прихильністю оточуючих, бути об'єктом їх уваги та любові.

Ця потреба спонукає відстоювати свої права, виконувати свої обов'язки по відношенню до інших членів суспільства, що часто теж призводить до конфліктів. Тут виникають потреби ідеальні та матеріальні.

Ідеальні потреби - необхідність пізнання навколишнього світу, його окремих частин та усвідомлення свого місця і призначення в ньому, мети свого існування на Землі.

Кожна група потреб зумовлює відповідні різновиди діяльності - духовну, соціально-політичну, виробничу (матеріальну), в якій ефективність діяльності людини залежить від уміння менеджера формувати колектив.

Людина - багатоструктурний, багатофункціональний об'єкт - організм, який складається з декількох рівнів ієрархічної організації: атомно-молекулярного, клітинного, тканинного, органного, системного - сукупності органів, що виконують визначену функцію, апаратів - сукупності систем.

Під ієрархією слід розуміти співзалежність, верховенство певних систем, від діяльності яких залежить безпека всього організму.

Можна виділити п'ять ієрархічних систем, взаємодія яких забезпечує безпечну життєдіяльність людини, що представлено в табл. 5.

Таблиця 5

Ієрархічність систем організму та їх основні функції

Системи

Будова системи

Основна функція

Шкідливі фактори

Нервово-гуморальна

Система нейронів, залоз внутрішньої секреції

Контроль, регуляція всіх функцій організму

Фізичні (шум, електрострум), хімічні (лікарські препарати), біологічні (мікроби, токсини)

Життєва-безпечення

Дихальна,

Кровоносна,

Стравотра-

Вильна,

Видільна

Забезпечення організму життєво важливими речовинами та видалення шлаків

Хімічні (речовини 1-го та 2-го класу небезпечності), біологічні

Виконавча

Опорно-рухова

Забезпечення безпеки організму

Гіпокінезія, постійні надмірні перевантаження

Репродуктивна

Статтєві залози, органи

Відтворення, репродукція людини

Хімічні, біологічні, фізико-хімічні, соціальні

Дуже важливою структурою є атомно-молекулярна, яка активно впливає на функції структур вищих рівнів. Наприклад, атомний рівень характеризується кількісним (концентрація елементів) і якісним складом (біогенні та абіогенні елементи) атомів, молекул.

За їх концентрацією в організмі та функціями всі елементи утворюють три групи: макроелементи - їх вміст коливається від 0,1 до кількох процентів (Са, Mg, Na, К, Сl), мікроелементи - від 0,1 % до 0,001 % (К, Сu, Zn, Со, F, Мо, Мп, F, Br та інші) та елементи, вміст яких менше 0,001 % - ультрамікроелементи (Аu, Аg U, As, Ni, Сr і майже всі інші елементи таблиці Д. І. Менделєєва). Кожний з них впливає на певні процеси, функції в організмі, на синтез складних біологічно активних молекул. Атоми входять до складу ферментів - складні молекули, які регулюють в організмі певні процеси. Ось чому бажано вживати вітаміни, які є основою ферментів, з мікролементами.

Найбільш життєво важливі молекули - амінокислоти, білки, жири, вуглеводи, рибонуклеїнові (РНК), дезоксирибонуклеїнові кислоти (ДНК), ферменти. Вони є основою життєдіяльності людини, визначають процеси на кожному рівні, перед усім - клітинному. Властивості ДНК, а отже і кодовані нею функції організму, можуть змінюватися при дії на неї хімічно активних речовин, які руйнують її будову. Як правило це Мутагени, канцерогени, тератогени, ксенобіотики.. Саме вони, змінюючи структуру ДНК, викликають негативні зміни в клітинах.

Від стану клітин залежить функціонування всіх систем організму, наприклад швидкість старіння, спроможність до самовід-новлення і самовідтворення. Все починається з цього рівня - чим харчуємося, яка якість цих продуктів, які речовини потрапляють всередину організму з водою, повітрям, їжею. Від цього залежить стійкість здоров'я, тривалість життя.

Багато з речовин - Ксенобіотики (гр. ксенос - чуждий, гр. біо - життя) - речовини чужді життю, руйнують його, порушують природні біохімічні реакції. Це спирт етиловий - алкоголь, дим цигарки, сигарети, який містить до 1000 небезпечних для клітини, а значить і для життя, речовин, в тому числі і радіоактивні. Надзвичайно небезпечним в складі диму є органічна речовина - діоксин - надсильний канцероген (гр. канцер - рак, генос - породжувати). Все більше продукти харчування насичують різноманітними домішками - консервантами, барвниками, стабілізаторами, антиокисидантами. І якщо вони потрапляють всередину клітини, то вона швидше старіє, а значить починаються відхилення від норми - виникає хвороба, прискорюються запальні процеси, загальне старіння організму.

Відомо, що клітини можуть ділитися не більше 50 разів, після чого її генетична інформація вичерпується і клітина, а значить тканина, орган, апарат і весь організм вмирає. Це закон Хайфліка-Оловнікова - американського та російського біологів, які встановили цю закономірність на початку 70-років ХХ століття.

При кожному діленні клітини, а його часто викликають сторонні речовини, подвійна спіраль ДНК розплітається, випрямляється і ці розплетені частини знищують спеціальні ферменти. Чим коротшою стає молекула ДНК, тим коротше життя. От чому клітини потрібно берегти змолоду - не вживайте алкоголю, ксенобіотиків, ведіть активний, інтелектуальний спосіб життя - будете довго жити. Такий спосіб життя характерний для довгожителів.

Відомо, що довше живуть інтелектуали, вчені. Наприкінці 90-х рр. київські вчені інституту геронтології, разом з американськими, впритул наблизилися до створення методу продовження життя людини. Таким чином, стан організму, його активність, життєдіяльність залежать від якості молекулярно-клітинного рівня, який визначає властивості, якості всіх систем організму людини. В свою чергу оточуюче середовище впливає на всі системи організму, на його функціональні властивості. Погіршення умов життя у довкіллі обов'язково призводить до збільшення вірогідності прояви небезпеки у життєдіяльності людини.

Питання

1. Намалюйте схему структурної організації людини.

2. Охарактеризуйте функції клітин, їхні властивості.

3. В чому суть закону Хайфліка-Оловнікова?

4. Від чого залежить здоров'я та довжина життя людини?

Схожі статті




Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О. П. - РОЗДІЛ 5. ЛЮДИНА - ОСНОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕРГОНОМІКИ

Предыдущая | Следующая