Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О. П. - 4.4.8. Дозові межі дії іонізуючих випромінювань

Всі органи, тканини по різному чутливі до дії випромінювань, що іонізують і утворюють три критичних групи: 1) репродуктивні органи - у чоловіків сім'яники, у жінок - яєчник та червоний кістковий мозок, 2) м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, легені, кришталик ока: 3) шкіра, кісткова тканина, руки, передплеччя, стегна, стопи ніг, нервова система.

Припустимі рівні іонізуючого випромінювання на людину регламентують "Норми радіаційної безпеки України" (НРБУ 97).

Відповідно до цього нормативного документа особи, які піддалися дії випромінення ділять на категорії: А - особи, що постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань; Б - обмежена частина населення населеного пункта, області, регіона, яке працює безпосередньо з джерелами випромінювань, або за умовами проживання чи розміщення робочих місць можуть піддаватися опроміненню.

В якості основних дозових меж (у берах за рік), в залежності від групи критичних органів, для категорії А встановлені максимально допустимі дози (МДД). Перша група критичних органів (репродуктивна система і перед усім у чоловіків, червоний кістковий мозок) -5. Друга - м'язи, щитовидна залоза, печінка, селезінка, нирки, легені, кришталик ока - 15. Третя група критичних органів - шкіра, кісткова тканина, руки, передплеччя, стегна, стопи - 30 бер/рік.

Для категорії Б - межова доза (МД) для першої групи органів -0,3; для другої - 1,5 і для третьої - 3 бер/рік. МДД - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яка при рівномірному впливі на протязі 50 років не викликає в стані здоров'я персоналу несприятливих змін, які можна було б виявити сучасними методами.

Еквівалентна доза (Н, бер), накопичена в критичному органі за час (Т, роки) з початку роботи, не повинна перевищувати значення, отриманого за формулою: Н=МДД Т, де: МДД (бер/рік).

При здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків аварій припускається зовнішнє опромінення персоналу вище річного значення МДД у 2 рази в кожному окремому випадку або в 5 разів більше протягом всього періоду роботи. В таких випадках персонал повинен бути попереджений про додаткове опромінення і можливість такого опромінення допускається тільки з письмового дозволу адміністрації підприємства та особистої згоди виконавця - людини-оператора.

Середнє опромінення людей від природного радіоактивного фона, що складається з космічного випромінювання і випромінювання природно розподілених радіоактивних речовин на поверхні землі та в приземній атмосфері, в продуктах харчування, воді, складає приблизно 0,1 рад на протязі року. Середній радіоактивний фон на території України коливається в межах від 0,04 до 0,20 мкЗв за годину або відповідно від 4 до 20 мкР за годину. Ці значення можуть бути збільшеними де є поклади природних радіоактивних мінералів. Це можуть бути граніти, деякі глини, якщо вони містять радіоактивні елементи.

При проектуванні захисту від зовнішнього іонізуючого випромінювання нормується потужність еквівалентної дози. За ГОСТом 12.2.018-76 при роботі з рентгенівським обладнанням (для структурного аналізу, дефектоскопії) нормується потужність експозиційної дози РЕксп. на робочих місцях. Наприклад, при роботі електронних ламп РЕксп=14,3х10-10 Кл/кгхс або 20 мкР/год, від відеоконтрольного обладнання телевізійної системи на стороні зверненої до оператора 0,3610-10 Кл/кг. с або 0,5 мкР/год.

Для обладнання, в якому рентгенівське випромінювання є побічним чинником (електронно-променеві прилади для плавлення, зварювання металів та інших видів електронної обробки матеріалів) нормоване значення Рексп. складає при робочому тижні в 41 годину 0,206>10-10 Кл /кг. с (0,288 мкР/год), при 36 годинному тижні -0,18х10-10 Кл/кг-с або 0,252 мкР/год.

Питання

1. Що таке критичні органи та їхня чутливість до дії випромінювань?

2. Охарактеризуйте джерела іонізуючих випромінювань, сфери їх застосування.

3. Які нормативні документи регламентують рівні випромінювань?

4. Чим визначаються дозові межі радіоактивних випромінювань?

5. Охарактеризуйте дозові межі для критичних органів людини.

6. Як можна розрахувати еквівалентну дозу для даного органу?

7. За якими ознаками виділяють групи людей, які піддалися дії випромінення?

4.4.9. Засоби захисту від радіо генетичних пошкоджень

Природні біологічні засоби захисту. В зв'язку з бурхливим розвитком атомної енергетики, використанням іонізуючих джерел випромінювань у промисловості велике значення мають речовини, яким притаманна радіопротекторна (захисна) дія від радіоактивних пошкоджень, особливо генетичного апарату людини.

При радіогенетичних пошкодженнях в генах фіксуються зміни їх хімічної будови. Вони можуть негативно впливати на здоров'я майбутніх поколінь, передаватися спадково. Експериментально встановлено, що з речовин природного походження найбільш ефективними є цистеїн, серотонін, гістамін - амінокислоти, меркаптопропіламін, мексамін, аміноетил, параамінопропіофенол, аміноалкілтіофосфат, резерпін (алкалоїд рослинного походження, який вживають для зниження кров'яного тиску), меланін (пігмент засмаги у шкірі людини), пектини (рослинні волокна овочів, фруктів). Значну радіопротекторну активність мають витяжки з рослин - біологічні радіопротектори: препарати женьшеню, китайського лимонника, левзеї, елеутерокока, деревію, отрути змій та деяких видів жаб, екстракти мідій, муміє, вітаміни. Це так звані адаптогени - речовини, які пристосовують організм до дії негативних факторів. Особливо важливі вітаміни, що посилюють опірність організму.

Технічні засоби захисту від іонізуючих випромінювань базуються на загальних принципах та спеціальних. До загальних принципів захисту працюючих із джерелами випромінювань відносять три універсальних методи захисту: захист часом та відстанню, речовиною (наприклад екрани з різноманітних речовин). Вибір матеріала для екрана визначається видом і енергією випромінювання, активністю джерела, вартістю і доступністю захисного матеріалу. Як правило це свинцеві екрани, хоча можна використовувати інші важкі метали, наприклад ті, що знаходяться в нижній частині Періодичної системи елементів.

Якщо для захисту використовують інші матеріали (бетон, залізо, цегла, чавун), то можна зробити перерахунок захисту за значеннями щільностей, використовуючи співвідношенням: п1р1=п2р2, де: Ь1р1 - відповідно товщина -(Ь, м) і щільність свинцевого екрана (Ь, кг/м3); Ь2р2 - товщина та щільність нового матеріалу (кг/м3). Товщину екрана можна визначити за спеціальними номограмами, знаючи енергію випромінювання і кратність ослаблення.

Питання

1. Що таке радіогенетичі пошкодження, способи попередження їх дії?

2. Які Ви знаєте способи захисту від різноманітних видів випромінювань?

3. Що таке біорадіопротектори, охарактеризуйте їх?

4. Які продукти харчування мають радіопротекторні властивості, чому?

5. Яка роль вітамінів, як радіопротекторів?

6. Охарактеризуйте технічні засоби захисту від радіоактивних випромінювань.

Схожі статті




Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О. П. - 4.4.8. Дозові межі дії іонізуючих випромінювань

Предыдущая | Следующая