Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Із Закону України "Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

(31 травня 2002 р.)

Десять з половиною років віддаляють теперішню зустріч від розпаду Радянського Союзу, дванадцять з половиною - від падіння Берлінської стіни. Чи можемо ми твердити на початку XXI століття, що мрії, які панували на той час у країнах нашого регіону, здійснилися або близькі до здійснення? Розширення Європейського Союзу впевнено несе з собою стабільність, добробут, зміцнення демократичних суспільних засад.

Не можна, проте, не помічати посилення останнім часом небезпечних тенденцій, які викликають в нас певне занепокоєння. У самій Західній Європі європейська ідея переживає своєрідну кризу ідентичності. Політичні євро інтеграційні проекти не знаходять, на жаль, відчутного ентузіазму серед широких верств населення. Лакенська декларація і створення Європейського Конвенту стали вірними і своєчасними відповідями ЄС на ці виклики. Іншим тривожним симптомом є поширення в Європі популярності радикальних ультраправих рухів, настроїв ксенофобії та антисемітизму. Показово, що ці явища походять не з регіону Східної Європи, де нібито існує дефіцит демократії. У старих, класичних демократіях відбувається небезпечний зсув громадської думки, який цілком може становити загрозу темпам та глибині процесів євроінтеграції. Так, країни-кандидати, враховуючи вплив цих тенденцій на поведінку європейських політиків, змушені погоджуватися на обмеження руху власної робочої сили навіть після свого входження до Євросоюзу.

Важко також узгодити з намірами побудови єдиної вільної Європи втілення Шенгенських угод на західному кордоні України. Введення країнами-кандидатами на вимогу ЄС досить жорсткого візового режиму для українців, поміж усім іншим, суттєво обмежує можливості моїх співвітчизників побачити успіхи наших сусідів у побудові демократичного суспільства, перейняти та запозичити їхній досвід. Скорочення гуманітарних контактів з Європою навряд чи стимулюватиме зростання підтримки українським суспільством європейського вибору. Адже сьогодні курс на євроінтеграцію впевнено підтримує переважна більшість українців.

Суперечливість підходів Євросоюзу щодо відносин з Україною яскраво висвітлило рішення Люксембурзького засідання Ради Міністрів ЄС стосовно розробки стратегії відносин із "майбутніми сусідами розширеного Союзу". Проте у принциповому плані концепцію "майбутнього сусідства" важко назвати адекватною відповіддю на євро інтеграційні прагнення України. Адже статус "сусіда" Україна отримує лише в силу свого географічного розташування. І для його одержання не потрібні ані численні жертви заради подекуди непопулярних перетворень, ані зусилля реформаторської еліти, яка відстоювала європейський вибір України у важкій політичній боротьбі...

Із самого початку незалежності Україна відігравала активну роль у встановленні тривалого миру на Балканах. Внесок України у здійснення миротворчих операцій у Боснії та Герцеговині, у Косово, був високо оцінений світовим співтовариством.

Переконаний, що всі великі проекти для нової Європи, включаючи розширення ЄС, мають слугувати в першу чергу подоланню розбіжностей та розподілів, які все ще існують і на географічних картах, і в свідомості людей. Європа для всіх, а не лише для обраних, - це та велика мста, заради якої варто об'єднувати зусилля і йти на свідомі жертви.

Укрінформ. 2002. 31 трав.

Із Закону України "Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

(10 листопада 1994 р.)

Верховна Рада України постановляє: Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, підписану від імені України 14 червня 1994 року в Люксембурзі, ратифікувати.

Похожие статьи




Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Із Закону України "Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

Предыдущая | Следующая