Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Співробітництво України з країнами Балтії

Країни Балтії для України становлять геополітичний інтерес як для розвитку балтійсько-чорноморського співробітництва, так і для реалізації її власних політичних та економічних цілей на півночі Європи. Україну, своєю чергою, ці країни розглядають як стрижневу державу, покликану стабілізувати клімат довіри і безпеки не тільки в регіоні, а й у Європі загалом. Явних перешкод на шляху розвитку повноцінних, повномасштабних відносин між державами немає. Ці відносини не затьмарені негативними чинниками минулого або сучасності чи можливим суперництвом у майбутньому. Відриті шляхи для розвитку зв'язків і у політичній сфері, і в економічній співпраці.

Державну незалежність Латвії Україна визнала 26 серпня 1991 p., як й інші країни Балтії, а Латвія незалежність України - 4 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлено в лютому 1992 р. Країни уклали базовий міждержавний Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Латвійською Республікою (22 листопада 1995 p.), Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, трудових та кримінальних справах, Угоду про вільну торгівлю, низку міжурядових угод: про допомогу з митних питань, сполучення, про трудову діяльність та соціальний захист осіб, які постійно проживають в Україні і Латвії та працюють на території обох держав; про врегулювання проблеми переселенців, захист їхніх прав; захист прав національних меншин тощо. Розвиваються міжпарламентські зв'язки: у парламентах обох країн створено відповідні групи депутатів.

Торговельний оборот між країнами невисокий, хоча на початку XXI ст. збільшився майже вдвічі. 2005 р. цей показник перевищив 370 млн. доларів. Причини недостатнього розвитку співробітництва пов'язані з розривом традиційних зв'язків між підприємствами, відсутністю напрацьованого механізму взаєморозрахунків та ін. Після утворення комісії з питань торгово-економічного співробітництва, підписання угод про взаємодопомогу в митному регулюванні, співробітництво в галузі автомобільного, повітряного і залізничного сполучення показники співпраці між обома країнами дещо поліпшилися.

Естонія визнала незалежну Україну 6 грудня 1991 р., а в січні 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонією укладено 26 травня 1992 р. (Таллінн). У 1993 р. в обох країнах почали діяти посольства. Естонія всіляко підтримує Україну у світових організаціях, у налагодженні міжнародних контактів. Така політика Естонії сприяє загальноєвропейській інтеграції, зближенню України з країнами Балтії. У 90-ті роки було досягнуто домовленості між військовими відомствами України та Естонії, що дало можливість розширити співпрацю у конверсії та взаємному навчанні військового персоналу. Водночас у зв'язку з посуванням Естонії до ЄС сторони переглянули українсько-естонські угоди (про візовий режим, вільну торгівлю тощо), які мали бути приведені у відповідність до євро інтеграційних критеріїв.

Спостерігається широка взаємодія в рамках загальноєвропейських структур у процесі формування системи європейської безпеки, взаємопідтримці з питань, пов'язаних із національною безпекою, у програмі НАТО "Партнерство заради миру", у формуванні балто-чорноморської вісі в контексті розширення НАТО на Схід. Має перспективи й підтримка України у Північнобалтійському регіоні.

Незалежну Литву Україна визнала 26 серпня 1991 p., а 21 листопада 1991 р. вже були встановлені дипломатичні відносини. 4 грудня 1991 р. парламент Литовської Республіки заявив про визнання незалежності України. Країни уклали міждержавний Договір про дружбу і співробітництво 29 березня 1995 p. під час візиту в Київ Президента Литовської Республіки Альгірдаса Бразаускаса.

Внаслідок скорочення виробництва, неплатоспроможності суб'єктів виробничої сфери, кризи фінансової системи, неврегульованості взаєморозрахунків банківських структур зменшилися темпи зростання зовнішньоторговельного обороту (1995 р. його обсяг становив 246 млн. доларів). Невисокий показник і литовських інвестицій в українську економіку - 2,3 млн. доларів, що становить 1 % від загального інвестиційного об'єму країн колишнього простору СРСР. Поліпшенню двосторонньої співпраці мала сприяти робота комісії з питань торгово-економічного та науково-технічного співробітництва. З початку 2000 р. спостерігалося зростання показників торговельного співробітництва України з країнами Балтії: зростали показники і експорту, й імпорту. Український експорт у Литву 2005 р. становив 209,5 млн. доларів, а імпорт - 200 млн.

Україна експортує до Балтії метали, сільськогосподарську продукцію, товари хімічної промисловості, папір, картон, устаткування, машини. Імпортує електротехнічну, електронну, радіоелектронну продукцію, мінеральні речовини, продукцію легкої промисловості.

Проте з набуттям країнами Балтії статусу членів Європейського Союзу змінюватимуться й параметри відносин України з цими державами. Передусім це стосується питань експортно-імпортних операцій. Слід зазначити, що спільний зовнішній митний тариф, до якого приєдналися нові члени Союзу, в середньому нижчий за чинні національні митні рівні. Як наслідок членства в ЄС підвищиться рівень тарифного захисту. Це насамперед стосується країн Балтії, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю, що втратять чинність після вступу балтійських країн до ЄС. В результаті Україна може втратити 15-20 % експорту до цього регіону, що можна розглядати певною загрозою українським економічним інтересам у Балтії. Звісно, сторони дотримуватимуться вимог і законодавчих норм, які висуває європейська спільнота.

Активну позицію щодо українських реалій навколо виборів легітимного глави держави зайняв Президент Литви В. Адамкус, який двічі приїздив до Києва, щоб узяти участь у роботі "круглого" узгоджувального столу. 1 грудня 2004 р. в річницю Акта проголошення незалежності України за його участі учасники заходу досягли домовленостей про розблокування органів державної влади з боку опозиції і створення умов для виконання ними своїх функцій, формування експертної групи для проведення термінового юридичного аналізу і внесення відповідних пропозицій про закінчення виборів на основі рішення Верховного Суду України, який визначив вибори в Україні сфальсифікованими. Учасники переговорів закликали всі політичні сили країни, органи державної влади і місцевого самоврядування при прийнятті рішень виходити з необхідності збереження територіальної цілісності України, зосередитись на врегулюванні соціально-економічної ситуації і подоланні кризових явищ в економіці.

Схожі статті




Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Співробітництво України з країнами Балтії

Предыдущая | Следующая