Землеробство - Гудзь В. П. - 3.3.2. Кормові сівозміни
Частка орних земель, сіножатей і пасовищ та кількість кормів, що надходять з них, характеризують структуру кормовиробництва. Відомо, що найбільше землі розорано в Лісостепу і Степу - відповідно 85 і 82%, на Поліссі - 70%. Разом з тим на Поліссі найвища частка природних кормових угідь - 28%, проти 14 і 12% у Степу та Лісостепу.
Від польового кормовиробництва в країні надходить понад 90% кормів, з природних кормових угідь - близько 10%, хоч їхня частка в сільськогосподарських угіддях становить 17%.
Найважливішим шляхом інтенсифікації польового кормовиробництва є впровадження і освоєння кормових сівозмін, які забезпечують одержання на неполивних землях 70-80, а на зрошуваних - 90-120 ц/га і більше кормових одиниць, збалансованих за протеїном.
Слід зазначити, що тільки повне освоєння кормових сівозмін дає можливість створити міцну кормову базу, вирішити проблему кормового білка, повністю забезпечити потребу кожного господарства в зелених, соковитих, грубих і концентрованих кормах.
Завдяки освоєнню інтенсивних кормових сівозмін можна:
- створити кормову площу безпосередньо біля місць утримання худоби (в радіусі не більше ніж 3-5 км), що різко зменшує транспортні витрати на перевезення зелених і соковитих кормів, які в загальній їх собівартості нерідко досягають 60-70%;
- збільшити виробництво зелених і соковитих кормів, у спецгоспах по тваринництву - також сіна і сінажу. При цьому створюється можливість збирати кукурудзу у фазах молочно-воскової та воскової стиглості, чого в польових сівозмінах досягнути важко, оскільки вона там є попередником озимої пшениці;
- вирощувати багаторічні трави, насамперед люцерну та її сумішки із злаковими й іншими бобовими, протягом трьох-чотирьох і більше років;
- створити за необхідності люцерники або ділянки багаторічних трав у вивідних полях сівозміни для інтенсивного пасовищного використання на основі високих норм внесення органічних і мінеральних добрив, зрошення та інтенсивних технологій вирощування і використання (весняні й літні безпокривні посіви, щілювання, глибоке розпушування, багаторазове використання травостою);
- застосовувати оптимальну структуру посівних площ кормових культур, за якої, зокрема в Степу, під багаторічні трави відводити 45-50% площі кормових посівів, у Лісостепу - 50-55, на Поліссі - 57-60%;
- одержувати два-три врожаї за рік багатокомпонентних сумішок однорічних кормових культур насиченням сівозмін проміжними посівами. Це дасть можливість створити разом з посівами багаторічних трав раціональний зелений конвеєр протягом 190-220 днів залежно від зони і довести виробництво кормового протеїну до 900-1200 кг/га площі кормової сівозміни, що в 1,5-2 рази більше, ніж у польовій сівозміні;
- організувати зрошення кормових культур, яке в більшості господарств можливе насамперед на площах малого зрошення - із ставків та водойм;
- застосовувати інтенсивну органо-мінеральну систему удобрення кормових культур. Водночас у польових сівозмінах, де кормові посіви використовуються як попередники зернових та інших культур, добрива безпосередньо під них не вносяться;
- створити на основі зрошення та інтенсивної системи удобрення оптимальні умови для одержання програмованих урожаїв кормових культур з такою урожайністю: багаторічних трав - 600-800 ц/га, кукурудзи на силос - 500-700, кормових буряків - 1500-2000, багатокомпонентних сумішок кормових культур - 350-500 ц/га;
- одержати при інтенсивній системі удобрення, насиченні сівозмін багаторічними травами і проміжними посівами, із застосуванням сучасних технологій вирощування й підбором високопродуктивних сортів та гібридів кормових культур у Степу на незрошуваних землях 50-60 ц/га і при зрошенні 100-120, Лісостепу - 70-90 і на Поліссі 60-70 ц/га кормових одиниць з вмістом 105110 г перетравного протеїну на одну кормову одиницю;
- організувати в багатогалузевих господарствах, де група кормових культур у загальній структурі посівних площ становить до 25-27%, раціональне виробництво кормів на основі поєднання кормових і польових сівозмін, за якого зернофураж, сіно, сінаж, силос, інколи й коренеплоди одержувати з польових сівозмін, а зелені та соковиті корми з високим вмістом вологи (понад 7585%) - з прифермських сівозмін;
- вирощувати в спеціалізованих господарствах з відгодівлі великої рогатої худоби, виробництва молока і вирощування нетелей, де кормовиробництво є основним завданням рільництва, кормові культури як у кормових, так і в польових сівозмінах.
Слід зазначити, що впровадження кормових сівозмін дає можливість для застосування інтенсивної технології вирощування люцерни, яка передбачає безпокривну весняну її сівбу, особливо за багаторічного використання травостою. Весняні безпокривні посіви люцерни за виходом кормових одиниць у перший рік дещо поступаються покривній культурі ячменю, але перевищують його за виходом протеїну більш як у два рази. Проте в наступні роки використання вони значно продуктивніші від підпокривних.
У кормових сівозмінах з успіхом можна застосовувати також безпокривні літні післяукісні посіви люцерни після озимих та ранніх ярих на зелений корм. Вони також продуктивніші від підпокривних і забезпечують зниження норм висіву люцерни на 4-6 кг/га.
Схеми чергування культур у кормових сівозмін по зонах України досить різняться.
Полісся. Враховуючи спеціалізацію господарств, грунтово-кліматичні умови Полісся і розміщення культур після різних попередників та вплив їх на родючість грунту, рекомендуються такі сівозміни.
Господарства скотарсько-м'ясо-молочного напряму. Дерново-підзолисті піщані грунти:
I. 1 - багаторічний люпин на сидерат; 2 - озиме жито + післяжнивні посіви; 3 - картопля; 4 - овес на зерно + сівба проміжної озимини; 5 - проміжні озимі + люпино-вівсяно-горохова сумішка на зелений корм; 6 - озима пшениця на зерно + багаторічний люпин. У першому полі цієї сівозміни можна вирощувати на сидерат також люпин жовтий або синій однорічний. На зв'язних піщаних грунтах доцільніше використовувати підсівні проміжні посіви люпину - у сидеральному полі з осені висівають озиме жито, у травостій якого рано навесні всівають дисковою сівалкою люпин. Жито на початку колосіння збирають на зелений корм, а люпин через 2-3,5 міс. заорюють на добриво під урожай озимих на зерно в наступному році.
II. 1 - люпин на зерно (солома у вигляді високої стерні заорюється на добриво);
2 - картопля; 3 - овес на зерно + сівба проміжної озимини; 4 - озимі проміжні + люпино-вівсяна сумішка на зелений корм; 5 - озиме жито. Перше поле цієї сівозміни по суті є сидеральним, оскільки люпинова солома, маючи співвідношення С : N близько 25-30, легко мінералізується, не викликає іммобілізації азоту грунту і тим самим забезпечує поживними речовинами культуру, під яку заорювали її. Для порівняння зазначимо, що співвідношення С : N напівперепрілого гною становить 20, а соломи злакових колосових - близько 80-100, що зумовлює слабку мінералізацію її і зв'язування мікроорганізмами азоту грунту, внаслідок чого після заорювання соломи злакових іноді спостерігається навіть зниження врожаю.
Дерново-підзолисті грунти:
I. 1 - люпин на зерно (солома заорюється); 2 - картопля; 3 - кукурудза і суданська трава на зелений корм; 4 - овес на зерно + сівба озимих проміжних; 5 - озимі проміжні + люпино-вівсяна сумішка на зелений корм; 6 - озиме жито на зерно.
II. 1 - люпин на зерно (солома заорюється); 2 - кукурудза + соняшник + горох на зелений корм; 3 - озима пшениця + люпин багаторічний; 4 - люпин на сидерат + картопля; 5 - кукурудзо-соняшникова сумішка на силос і зелений корм; 6 - озиме жито на зерно; 7 - овес на зерно, однорічні трави.
III. 1 - люпин на зелений корм і силос; 2 - озима пшениця + післяжнивні посіви;
3 - картопля; 4 - льон; 5 - озиме жито на зерно + сівба проміжної озимини; 6 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 7 - овес на зерно, однорічні трави.
Дерново-підзолисті легкосуглинкові грунти:
I. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 3 - картопля; 4 - ячмінь + конюшина; 5 - конюшина; 6 - озиме жито + сівба проміжної озимини; 7 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 8 - овес на зерно + конюшина.
II. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 3 - картопля; 4 - ячмінь + конюшина; 5 - конюшина; 6 - льон; 7 - озиме жито на зерно + сівба озимих проміжних; 8 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 9 - овес + конюшина.
III. 1, 2 - багаторічні трави (бобово-злакові); 3 - картопля; 4 - льон; 5 - озима пшениця + сівба проміжної озимини; 6 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 7 - ячмінь; 8 - вико-овес на зелений корм + багаторічні трави.
У наведених схемах кормових сівозмін, крім сидеральних, співвідношення багаторічних трав, зернових колосових і просапних культур становить 22 : 44 : 2225 : 50 : 25%, тобто є близьким до оптимального, що створює сприятливі умови для збереження та підвищення природної родючості грунту. Це дуже важливе значення має для дерново-підзолистих грунтів, оскільки вони мають підвищену кислотність, невеликий вміст гумусу (0,7-1,2%), тонкий орний шар і погані фізико-хімічні властивості.
Світло-сірі лісові грунти: 1, 2 - багаторічні трави (бобово-злакові); 3 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 4 - картопля, коренеплідні; 5 - ячмінь + конюшина; 6 - конюшина; 7 - озима пшениця + сівба проміжної озимини; 8 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 9 - овес + багаторічні трави.
Сірі лісові грунти. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 3 - картопля, коренеплідні; 4 - ячмінь + конюшина; 5 - конюшина; 6 - озима пшениця + сівба проміжної озимини; 7 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 8 - горох; 9 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 10 - однорічні трави + конюшина.
Темно-сірі лісові грунти: 1, 2 - люцерно-стоколосова сумішка; 3 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 4 - коренеплідні; 5 - ячмінь і сівба проміжної озимини; 6 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 7 - горох; 8 - озима пшениця, вико-овес на зелений корм + багаторічні трави.
Господарства свинарського напряму: 1 - конюшина; 2 - картопля, коренеплідні кормові; 3 - ячмінь; 4 - люпин на зелений корм; 5 - озимі на зерно + післяжнивні посіви; 6 - кукурудза на зерно, горох і люпин на зерно; 7 - ячмінь + конюшина.
Лісостеп. Кормові сівозміни для спеціалізованих господарств з виробництва молока, м'яса і вирощування нетелей рекомендуються на основі практики передових господарств і даних науково-дослідних установ. При цьому слід мати на увазі, що у великому господарстві таких сівозмін потрібно мати три-п'ять (а іноді й більше), які разом і становитимуть структуру посівних площ у цілому по господарству.
Супіщані грунти: 1, 2 - багаторічні трави (злаково-бобові); 3 - озимі пшениця або жито на зерно + сівба проміжної озимини; 4 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 5 - овес на зелений корм або однорічні трави + багаторічні трави.
Світло-сірі лісові грунти: 1, 2 - конюшино-злакова сумішка; 3 - озима пшениця + післяжнивні проміжні; 4 - коренеплідні кормові; 5 - кукурудза на зелений корм + конюшина; 6 - конюшина; 7 - ячмінь на зерно або однорічні трави на зелений корм + багаторічні трави.
Темно-сірі лісові грунти: 1, 2 - люцерна; 3 - кукурудза на зерно; 4 - горох на зерно; 5 - озима пшениця + сівба проміжної озимини; 6 - озимі проміжні + кукурудза з суданською травою на силос; 7 - ячмінь ярий на зерно; 8 - люцерна (безпокривний посів).
Чорноземні грунти: 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + післяжнивні проміжні; 3 - кукурудза на зерно, коренеплідні; 4 - вико-овес + райграс однорічний; 5 - ячмінь на зерно + сівба проміжної озимини; 6 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 7 - ячмінь + конюшина. На цих грунтах може бути ще й така зерно-трав'яно-просапна кормова сівозміна: 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + післяжнивні проміжні; 3 - кукурудза на зерно, коренеплідні; 4 - однорічні трави + конюшина; 5 - конюшина; 6 - озима пшениця + сівба проміжної озимини; 7 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 8 - ячмінь на зерно + післяжнивні проміжні; 9 - кукурудза на зелений корм +конюшина.
Господарства свинарського напряму:
I. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - коренеплідні; 4 - кукурудза на зерно; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на зерно; 8 - горох + післяжнивні посіви; 9 - кукурудза на зерно; 10 - ячмінь + конюшина.
II. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - коренеплідні; 4 - кукурудза на зерно; 5 - зернобобові; 6 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 7 - кукурудза на зерно; 8 - ячмінь з підсівом конюшини.
III. 1 - горох; 2 - озима пшениця; 3 - коренеплідні; 4 - кукурудза на зерно; 5 - зернобобові; 6 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 7 - кукурудза на зерно; 8 - ячмінь + післяжнивні посіви.
IV. 1 - конюшина; 2 - кукурудза на зерно; 3 - ячмінь + післяжнивні посіви; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - коренеплідні; 7 - кукурудза на зерно; 8 - горох + післяжнивні посіви; 9 - кукурудза на зерно; 10 - ячмінь з підсівом конюшини.
Степ. Враховуючи практику передових господарств і наукові розробки дослідних установ, Для спецгоспів з виробництва молока, м'яса і вирощування нетелей у Степу на різних грунтах можна рекомендувати такі орієнтовні схеми кормових сівозмін.
Солонцюваті грунти: 1 - буркун; 2 - озима пшениця + озимі проміжні; 3 - озимі проміжні на зелений корм + кукурудза на силос; 4, 5 - кукурудза на зерно; 6 - горох на зерно + післяжнивні посіви; 7 - кукурудза + буркун.
Каштанові грунти: 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця + озимі проміжні; 3 - озимі проміжні на зелений корм + кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни; 5, 6 - люцерна; 7 - озима пшениця + післяжнивні; 8 - кукурудза + соя на силос; 9 - однорічні трави + післяукісні посіви; 10 - соняшник.
Темно-каштанові грунти: 1 - кукурудза + горох + овес на зелений корм; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь з підсівом еспарцету; 5 - еспарцет; 6 - кукурудза на силос; 7 - кукурудза + сорго на силос і коренеплідні кормові; 8 - однорічні трави + озимі проміжні; 9 - озимі проміжні на зелений корм + кукурудза на силос і зелений корм; 10 - соняшник.
Чорноземи південні: 1, 2 - люцерна; 3 - кукурудза на силос + післяжнивні посіви; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - коренеплідні; 7 - ячмінь; 8 - соя на зерно; 9 - однорічні трави + літня сівба люцерни.
Господарства свинарського напряму.
I. 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - соя на зерно; 8 - кукурудза на зерно; 9 - ячмінь; 10 - соняшник.
II. 1 - чорний або зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - горох на зерно; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни; 8, 9 - люцерна.
Схожі статті
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.3.1. Польові сівозміни
Належність сівозміни до того чи іншого виду і типу значною мірою визначає її ротацію та чергування культур. Проте кожний вид і тип сівозмін має свої...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.4. Зернобобові культури в сівозмінах
Полісся. Універсальність кормового люпину - можливість використовувати на зелене добриво, зелений корм, силос, у вигляді зернофуражу і практично тваринам...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.7. Кукурудза в сівозмінах
Полісся. Кукурудза при внесенні достатньої кількості добрив за продуктивністю не поступається багаторічним травам, люпину. Урожаї її стійкіші в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.12. Капустяні культури в сівозмінах
Сорго вирощують на зерно, силос, зелений корм. Основними областями, де його сіють є Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.11. Сорго в сівозмінах
Сорго вирощують на зерно, силос, зелений корм. Основними областями, де його сіють є Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.3. Ярі зернові та круп'яні культури в сівозмінах
Полісся. Значні площі орних земель у цій зоні займають ярі зернові - ячмінь та овес. Вони є головними зернофуражними культурами і добре доповнюють одна...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.13. Проміжні культури в сівозмінах
Культури, які займають поле протягом більшої частини вегетаційного періоду, називаються основними. Після збирання багатьох з них за наявності вологи в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.2. Озимі зернові у сівозмінах
Полісся. У цій зоні високі й сталі врожаї озимі жито та пшениця забезпечують при розміщенні їх після зайнятих парів, багаторічних трав та льону, причому...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.2. Беззмінні посіви сільськогосподарських культур
При повторному й беззмінному вирощуванні продуктивність сільськогосподарських культур зменшується, що засвідчують численні тривалі досліди. Так, на...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.3. Класифікація сівозмін
Велика різноманітність природно-економічних зон, різна спеціалізація господарств зумовили впровадження значної кількості сівозмін і це є основою їх...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.10. Багаторічні трави в сівозмінах
Картопля - основна просапна культура Полісся. Порівняно з виробництвом в інших регіонах вирощування її в цій зоні високорентабельне, що забезпечується...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.9. Картопля в сівозмінах
Картопля - основна просапна культура Полісся. Порівняно з виробництвом в інших регіонах вирощування її в цій зоні високорентабельне, що забезпечується...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1. Наукові основи сівозмін
Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ
Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2. Розміщення парів і польових культур у сівозмінах
3.2.1. Чорний пар у сівозмінах У Степу урожайність сільськогосподарських культур в основному залежить від забезпечення їх вологою, оскільки водний режим...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.8. Цукрові буряки в сівозмінах
Цукрові буряки поряд із соняшником є основною технічною культурою в Україні та єдиною сировиною для виробництва цукру. Цукрові буряки є основною...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.5. Фізичні причини чергування культур
У землеробстві при вирощуванні будь-якої культури відбуваються два протилежні і в той же час взаємозв'язані процеси: з одного боку, синтез і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.1. Чорний пар у сівозмінах
3.2.1. Чорний пар у сівозмінах У Степу урожайність сільськогосподарських культур в основному залежить від забезпечення їх вологою, оскільки водний режим...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.4. Вплив сівозміни на вміст поживних речовин у грунті
У сівозміні значно краще, ніж при беззмінній культурі, складаються умови живлення рослин. Це зумовлено рядом причин. Різні культури засвоюють поживні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.6. Біологічні причини чергування культур
В умовах інтенсифікації землеробства значення правильного чергування культур у сівозміні в оптимізації санітарного стану грунту значно зростає. Заселені...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.1. Поняття про бур'яни та їх походження
2.1. Поняття про бур'яни та їх походження Історія землеробства налічує близько 14-15 тисячоліть. Уже з початку виникнення землеробства рослинність була...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2. БУР'ЯНИ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД НИХ
2.1. Поняття про бур'яни та їх походження Історія землеробства налічує близько 14-15 тисячоліть. Уже з початку виникнення землеробства рослинність була...
-
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2. Шляхи регулювання факторів життя сільськогосподарських культур
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.5. Тепловий режим грунту
Тепло як джерело енергії необхідне для росту та розвитку рослин, для мікроорганізмів, які населяють грунт, синтезу органічних речовин у листках,...
-
2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.5.3. Визначення фактичної забур'яненості посівів
Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового...
-
Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.4. Класифікація бур'янів
Відповідно до єдиної ботанічної класифікації бур'яни належать до певних класів, порядків, родин, видів та підвидів. Поділ на класи одно - і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.3. Вплив сівозміни на вміст органічної речовини в грунті
Здатність грунту створювати необхідні умови для розвитку сільськогосподарських культур та формування високих урожаїв нерозривно пов'язана із запасами в...
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.3.2. Кормові сівозміни